Генріх-Георг Баркгаузен

Ге́нріх-Ґе́орґ Баркга́узен (нім. Heinrich Georg Barkhausen; 2 грудня 188120 лютого 1956) — німецький учений в галузі електроніки й електротехніки.

Генріх-Георг Баркгаузен
нім. Heinrich Georg Barkhausen
поштова марка НДР присвячена Г. Баркгаузену, 1981 (Michel 2603, Scott 2179)
поштова марка НДР присвячена Г. Баркгаузену, 1981 (Michel 2603, Scott 2179)
Народився 2 грудня 1881(1881-12-02)[1][2][…]
Бремен, Німецька імперія[4][5]
Помер 20 лютого 1956(1956-02-20)[1][2][…] (74 роки)
Дрезден, НДР[4][5]
Поховання
Місце проживання Дрезден
Країна Flag of Germany.svg Німеччина
Національність німець
Діяльність фізик, викладач університету, приват-доцент, інженер
Alma mater Мюнхенський технічний університет, Геттінгенський університет, Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана, HU Berlin, Берлінський технічний університет і Геттінгенський університет[7]
Галузь фізика
Заклад Дрезденський технічний університет[4] і Siemens & Halsked[4]
Науковий ступінь доктор філософії[5] (1906) і професор[5]
Науковий керівник Hermann Theodor Simond[7]
Членство Академія наук НДР[4] і Саксонська академія наукd[5]
Відомий завдяки: ефект Баркгаузена
Нагороди

CMNS: Генріх-Георг Баркгаузен у Вікісховищі

Член Німецької і Саксонської АН, професор Вищої технічної школи в Дрездені. У 19171918 роках Баркгаузен, незалежно від Г. Меллера, створив теорію лампового генератора. 1919-го відкрив явище виникнення шумів у феромагнетику при плавній зміні зовнішнього магнітного поля, яке зветься ефектом Баркгаузена; разом з К. Курцем створив генератор електромагнітних хвиль дециметрового діапазону.

Медаль Г. Герца (1928), національна премія НДР (1949).

ЛітератураРедагувати

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати