Генеральний значковий

(Перенаправлено з Генерал-значковий)

Генеральний значковий — військове звання генеральського складу (генеральна старшина) в Збройних силах Української Держави в 1918 році. Друге за ступенем генеральське звання. Серед сучасних генеральських звань Збройних сил України, його аналогом є звання «генерал-лейтенант».

Генеральний значковий
11 УД Генеральний значкoвий.svg 11 УД Генеральний значкoвий (Похiд).svg
Країна Україна Україна
Вид збройних сил Збройні сили
Української Держави
Категорія генеральна старшина
Створено 1918
Скасовано 1918
Вище звання Генеральний бунчужний
Нижче звання Генеральний хорунжий
Рівноцінні звання ВМС: Віцеадмірал

Звання генерал-значковий було вище за рангом від генеральний бунчужного і нижче за генеральний хорунжий.

Назва званняРедагувати

Звання генеральний значковий, складається з двох частин: «генеральний» (від лат. generalis — загальний, спільний) та «значковий». Військове звання «значковий», відповідало в УД сучасному званню лейтенант, що споріднює значення звань генеральний значковий та генерал-лейтенант та генерал-поручник.

Це звання на відміну від інших генеральських звань (генеральний бунчужний, генеральний хорунжий) не мало відповідності серед генеральної старшини часів козаччини.

Передумови появиРедагувати

Значок, малий полковий прапор, що його використовували в повсякденні замість великої полкової хоругви. Обов'язки несення і охорони значка з 1-й чверті XVIIІ ст. були на другому хорунжому, який очолював осібний загін з найкращих та найзаслуженіших козаків полку — значкових товаришів[1].

В XVII — XVIII ст. в Гетьманщині, значковий товариш найменший ранг Значного військового товариства.

Знаки розрізненняРедагувати

Знаки розрізнення в Збройних силах Української Держави були введені наказом Військової офіції ч. 221 від 16 червня 1918 року і розміщувалися на погонах зі округленим кінцем. Генеральські погони були вкриті витим золотим шнуром, завширшки у половину ширини погону, який йшов вздовж погону. Знаками розрізнення генерального значкового була одна булава, на погоні.

Наказом Військової офіції ч. 222 від 18 червня 1918 року затверджувались польові погони військовослужбовців захисного кольору. Якщо вигляд звичайних погонів був під значним німецьким впливом, то вигляд польових офіцерських погонів Української держави, нагадував російські імперських часів. Генеральські погони мали зигзаг який йшов вздовж погону, старші офіцери (штаб-старшина) мали на погонах два просвіти, а молодші офіцери (обер-старшина) один просвіт. Генеральний значковий на захисному погоні з генеральським зигзагом мав захисну емблему булави.

Носії звання генеральний значковийРедагувати

Нижче за рангом:
Генеральний хорунжий

 
ЗС Української держави
Генеральний значковий
(1918)
Вище за рангом:
Генеральний бунчужний

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Однороженко О. А. Козацька територіальна геральдика кінця XVI—XVIII ст. — Харків, 2009. — 415 с. (93 с.) — (Monumenta rutheniae heraldica; vol. 3). — ISBN 966-7409-20-1

ДжерелаРедагувати