Генеральні директори Всесвітньої асоціації есперанто
Посада генерального директора Всесвітньої асоціації есперанто (есп. Universala Esperanto-Asocio Universala Esperanto-Asocio, UEA) впродовж усього існування есперанто-руху мала різні назви. Після Всесвітнього конгресу есперантистів 1980 року в Стокгольмі посада генерального директора вважається головною виконавчою посадою UEA.
Історія
ред.У 1908 році Гектор Годлер був призначений главою адміністративного відділу UEA, і з цього моменту ведеться відлік директорів центрального офісу UEA. З 1920 по 1924 роки Ганс Якоб перебував на посаді «генерального секретаря UEA», згідно зі статутом UEA, який діяв на той час.
Після Всесвітнього конгресу есперантистів у Кельні в 1933 році до відставки Г.Якоба в 1934 році, в UEA було два директора, один з яких керував внутрішніми, а інший — зовнішніми справами UEA. Після розколу 1936 року в есперанто-русі, під час діяльності Міжнародної есперанто-ліги (1936—1947), головна посада UEA називалася «секретар» (за аналогією з англ. secretary), її займав Чарльз Сесіл Голдсміт. Назва «секретар» для головної виконавчої посади зберігалося і в об'єднаній UEA з 1947 по 1955 роки. У 1956 році статут UEA був знову змінений, і головна виконавча посаду отримала назву «директор».
Наприкінці 1970-тих років UEA створила мережу своїх представництв по всьому світу; поряд із Центральним офісом в Роттердамі були створені офіси в Антверпені (1976), Нью-Йорку (1977) і Будапешті (1983). У кожного з цих офісів був свій директор, й таким чином, виникла необхідність мати керівника всієї мережі представництв. Таким керуючим (генеральним) директором з 1981 року став Віктор Седлер, а директором Центрального офісу став Сімо Мілоєвич. З 2002 року генеральний директор виконує також функції керівника Центрального офісу.
Керівництво UEA в 1908—1936/1947 роках
ред.З 1908 року офіс керівництва UEA розташовувався в Женеві, за винятком нетривалого періоду в 1919—1920 роках. Після розколу есперанто-руху в 1936 році UEA продовжувала існувати (так звана «Женевська UEA»), але втратила більшу частину своїх членів і національних об'єднань. Директорами UEA в цей час були:
- 1908—1919: Гектор Годлер
- 1919—1920: Едуард Штеттлер (Берн)
- 1920—1934: Ганс Якоб (до 1924 року «генеральний секретар» згідно зі статутом на той час)
- 1934—1936: Роберт Кройц (помер в січні 1936 року)
- 1936: Михайло Віттенберг (березень — травень 1936 року)
- 1936: Сесіл Чарльз Голдсміт (Женева / Лондон)
- 1936—1947: Ганс Якоб (до 1937 року в якості «адміністратора»).
Міжнародна есперанто-ліга — 1936—1947 роки
ред.Міжнародна есперанто-ліга за всю свою 11-річну історію мала тільки одного директора (секретаря) — С.Голдсміта. З кінця 1936 року її офіс розташовувався в містечку Геронсгейт (графство Гартфордшир) неподалік від Лондона.
- 1936—1947: Сесіл Чарльз Голдсміт
Керівництво UEA в 1947—1955 роках
ред.Після об'єднання UEA, до 1955 року головний офіс організації розташовувався, як і раніше в Геронсгейті, а назва головної виконавчої посади була «секретар». Згідно зі статутом UEA від 1955 року цю посаду перейменовано на «адміністратора». У 1947—1955 роках її займали:
- 1947—1955: Сесіл Чарльз Голдсміт
- 1954—1955: Джон Реплі
- 1955: Маріанна Вермаас
Керівництво UEA у роттердамський період (з 1955 року)
ред.У жовтня 1955 року головний офіс UEA переїхав до Роттердама, Нідерланди. Згідно зі статутом UEA від грудня 1956 року, головна виконавча посада організації знову стала називатися «директор», як і в UEA до об'єднання.
- 1955—1968: Маріанна Вермаас (з 1956 року — «директор»)
- 1968—1983: Віктор Седлер (з 1981 року — «генеральний директор»)
- 1983—1995: Сімо Мілоєвич
- 1996—2002: Осмо Буллер
- 2002—2004: Тревор Стіл
- З 2004 року: Осмо Буллер.
Див. також
ред.Примітки
ред.Посилання
ред.- ENCIKLOPEDIO DE ESPERANTO [Архівовано 10 червня 2020 у Wayback Machine.] (еспер.)