Ганс Якоб (есперантист)

Ганс Якоб Ноц (нім. Hans Jakob Notz; 15 грудня 1891, Гайдельберг — 1967, Женева, Швейцарія) — швейцарський есперантист німецького походження.

Ганс Якоб
Псевдо George Agricola
Народився 15 грудня 1891(1891-12-15)
Гайдельберг, Велике герцогство Баден, Німецька імперія
Помер 1967
Женева, Швейцарія
Країна Flag of Germany.svg Німеччина
Flag of Switzerland.svg Швейцарія
Діяльність есперантист, Director of UEA
Знання мов есперанто
Автограф Hans Jakob signature.svg

БіографіяРедагувати

Народився в Гайдельберзі, навчався торговельній справі. Ще студентом, в 1909 році вступив до Всесвітньої асоціації есперанто (UEA), й у 1912 році переїхав з Німеччини до Женеви, де прожив до кінця життя.

У Женеві активно долучився до діяльності штаб-квартири UEA, і з 1920 по 1934 роки очолював дану організацію: в 1920—1924 роках як генеральний секретар (згідно зі Статутом, який діяв на той час), в 1924—1934 — був генеральним директором UEA. На цій посаді вів велику організаційну та видавничу роботу, брав участь у більшості всесвітніх конгресів есперантистів й інших есперанто-заходах. Зібрав велику особисту бібліотеку. Редагував альманах Jarlibro і журнал UEA Esperanto, написав велику кількість статей, включаючи статті до Енциклопедії есперанто (1934) під псевдонімом «George Agricola». Особливо значимою є його стаття «Esperantistaj Problemoj», в якій він аналізує становище міжнародного есперанто-руху.

У 1934 році на 26-му Всесвітньому конгресі есперантистів в Стокгольмі пішов у відставку з поста директора UEA на знак протесту.

Після розколу UEA 1936 року, Якоб із групою однодумців намагався перешкодити через суд перенесення штаб-квартири UEA до Великої Британії, однак ця спроба виявилася безуспішною. Після того, як UEA розділилися на дві гілки з окремими штаб-квартирами, відповідно, в Женеві і Геронсгейті поблизу Лондона, Якоб працював у «Женевській UEA», і в 1942 році увійшов до складу Женевського правління UEA 1939—1947 років. Після об'єднання двох есперанто-асоціацій в 1947 році, Ганс Якоб увійшов до складу правління оновленої UEA і знову став редактором журналу Esperanto. У 1955 році він пішов у відставку з усіх посад на знак протесту, але, тим не менш, був удостоєний звання «почесний редактор».

У 1960 році тогочасне керівництво UEA розпочало судове переслідування Якоба за звинуваченням в отриманні надмірних доходів від UEA. Після його смерті в 1967 році, UEA отримала частину його статків в рахунок позову.

Г. Якоб був двічі одружений, мав дочку. Був членом соціал-демократичної партії Швейцарії.

ПублікаціїРедагувати

  • Universala Esperanto-Asocio 1908—1933: Historia skizo, Женева, 1934
  • Servisto de l 'ideo: 50 jaroj cxe Universala Esperanto-Asocio / 1908—1958; історія UEA з автобіографічними даними (бл. 1958). (Видання під редакцією М. Феттеса, видано Есперанто-лігою Фландрії в 1995 році.)

ЛітератураРедагувати

  • Marcus Sikosek (Ziko van Dijk): Die neutrale Sprache. Eine politische Geschichte des Esperanto-Weltbundes. Skonpres, Bydgoszcz, 2006. 459 pages. ISBN 978-83-89962-03-4.

ПосиланняРедагувати