Казарян Геворг Гарнікович

(Перенаправлено з Геворг Газарян)

Гево́рг Га́рнікович Казаря́н (вірм. Գեւորգ Գառնիկի Ղազարյան, нар. 5 квітня 1988, Єреван) — вірменський футболіст, півзахисник та нападник португальського клубу «Марітіму» та національної збірної Вірменії.

Ф
Геворг Казарян
Геворг Казарян
Геворг Казарян
Особисті дані
Повне ім'я Геворг Гарнікович
Казарян
Народження 5 квітня 1988(1988-04-05) (36 років)
  Єреван, СРСР
Зріст 180 см
Вага 75 кг
Громадянство  Вірменія
Позиція півзахисник, нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб Португалія «Марітіму»
Номер 10
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2006–2011 Вірменія «Пюнік» 117 (43)
2007 Вірменія «Бананц» 11 (6)
2011–2014 Україна «Металург» Д 59 (6)
2013   Казахстан «Шахтар» К 3 (0)
2014–2015 Греція «Олімпіакос» П 3 (0)
2015 Греція «Керкіра» 8 (1)
2015– Португалія «Марітіму» 11 (2)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
2005–2006 Вірменія Вірменія (U-19) 6 (1)
2006–2010 Вірменія Вірменія (U-21) 18 (5)
2007– Вірменія Вірменія 52 (9)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 15 липня 2015.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 15 липня 2015.

Клубна кар'єра ред.

Дорослу футбольну кар'єру розпочав 2004 року, приєднавшись до складу єреванського «Пюніка», де спочатку грав за другу команду клубу, а вже з наступного року почав потрапляти до складу основної команди, в якій поступово ставав одним з найкращих бомбардирів.

Другу половину 2007 року провів в оренді в іншому вірменському клубі, «Бананці», після чого повернувся до «Пюніка». 2010 року розділив з партнером по команді, Маркосом Пізеллі, лаври найкращого бомбардира першості країни.

Влітку 2011 року уклав контракт з представником української Прем'єр-ліги донецьким «Металургом». Дебютував у складі донецької команди 10 липня 2011 року у першій же її грі сезону 2011-12 проти одеського «Чорономорця».

19 липня 2012 року в матчі Ліги Європи проти чорногорського «Челіка» зробив свій перший хет-трик за Металург та віддав одну гольову передачу, тим самим український клуб виграв з рахунком 7:0.

У червні 2013 року покинув клуб і відправився до кінця 2013 року в оренду в карагандинський «Шахтар»[1], де, щоправда, закріпитись не зміг, провівши лише три матчі і у січні 2014 року повернувся в Донецьк[2].

Другу половину сезону 2013/14 Казарян провів в «Металурзі», зігравши 10 матчів, в яких забив один гол і віддав одну результативну передачу.

Влітку перейшов в пірейський «Олімпіакос», підписавши трирічний контракт[3], але вже через пів року перейшов у інший грецький клуб «Керкіра», проте закріпитись в Греції так і не зумів, і влітку залишив клуб.

Виступи за збірну ред.

Залучався до складу юнацьких та молодіжних збірних Вірменії.

 
У матчі за збірну Вірменії. 31 травня 2014 року

Дебютував у складі молодіжної збірної 17 травня 2006 року у відбірковому матчі проти збірної Сан-Марино. На 63-й хвилині цього матчу 18-річний Казарян замінив Армена Тиграняна. Перемігши з рахунком 2:1 з'ясувалося, що за вірменську команду зіграв дискваліфікований гравець, через що вірмени отримали технічну поразку — 0:3. Але у матчі-відповіді молодіжна збірна Вірменії перемогла з рахунком 4:0 і вийшла в наступний етап. Один з цих м'ячів на 66-й хвилині забив Казарян, тим самим відкривши рахунок своїм голам за молодіжку[4].

2007 року був викликаний до лав національної команди. У тому ж році, 22 серпня, дебютував у національній збірній в матчі проти збірної Португалії. Цей матч був відбірковим до Євро-2008. Матч відбувся в Єревані на Республіканському стадіоні та завершився сенсаційною нічиєю — 1:1. Причому португальської команді довелося відіграватися. Сам Казарян вийшов на заміну на 58 хвилині замінивши Генріха Мхітаряна[5][6].

11 вересня 2012 року в відбірковому матчі Чемпіонату світу між збірними Болгарії та Вірменії, Геворг Казарян був видалений з поля за удар м'ячем по хлопчикові, що подає м'ячі[7][8].

Голи Геворґа Казаряна у складі національної збірної Вірменії
(станом на 14 липня 2011 року)
# Дата Місце Противник Рахунок Результат Змагання
1. 28 березня 2009 Республіканський стадіон, Єреван, Вірменія   Естонія 2-2 2-2 Відбір до ЧС2010
2. 8 жовтня 2010 Республіканський стадіон, Єреван, Вірменія   Словаччина 2-1 3-1 Відбір до ЧЄ2012
3. 12 жовтня 2010 Республіканський стадіон, Єреван, Вірменія   Андорра 1-0 4-0 Відбір до ЧЄ2012
4. 2 вересня 2011 Комуналь д'Айшовалль, Андорра-ла-Велья, Андорра   Андорра 0-2 0-3 Відбір до ЧЄ2012
5. 6 вересня 2011 Штадіон под Дубном, Жиліна, Словаччина   Словаччина 0-3 0-4 Відбір до ЧЄ2012
6. 7 жовтня 2011 Республіканський стадіон, Єреван, Вірменія   Північна Македонія 4-1 3-0 Відбір до ЧЄ2012
7. 5 червня 2012 Республіканський стадіон, Єреван, Вірменія   Казахстан 1-0 3-0 Товариський матч
8. 5 червня 2012 Республіканський стадіон, Єреван, Вірменія   Казахстан 2-0 3-0 Товариський матч
9. 6 вересня 2013 Еден Арена, Прага, Чехія   Чехія 1-2 1-2 Відбір до ЧС2014

Досягнення ред.

Командні ред.

 
Геворг Казарян під час виступів за «Металург». 28 квітня 2012 року

  «Пюнік»

  «Бананц»

  «Металург» (Донецьк)

  «Шахтар» (Караганда)

  «Олімпіакос»

Особисті ред.

Примітки ред.

  1. Геворг Казарян перешел в карагандинский Шахтер. Архів оригіналу за 2 лютого 2014. Процитовано 1 лютого 2014.
  2. Казарян возвращается в Металлург Д. Архів оригіналу за 31 січня 2014. Процитовано 1 лютого 2014.
  3. Официально: Казарян перешел в Олимпиакос. Архів оригіналу за 16 червня 2014. Процитовано 15 червня 2014.
  4. Геворк Казарян – новый рекордсмен (рос.). Armsport.am. 08.09.2010. Архів оригіналу за 27.04.2012. Процитовано 21.08.2011.
  5. Профиль игрока (рос.). Armfootball.tripod.com. 21.08.2011. Архів оригіналу за 02.02.2014. Процитовано 21.08.2011.
  6. Протокол матча Армения — Португалия (рос.). Armfootball.tripod.com. 22.08.2007. Архів оригіналу за 02.02.2014. Процитовано 21.08.2011.
  7. "Металлург" оштрафует Казаряна (рос.). ArmFootball.com. 12.09.2012. Архів оригіналу за 15.09.2012. Процитовано 18.09.2012.
  8. Казарян будет наказан за бросок мячом в мальчика, подающего "снаряды" (рос.). soccer.ru. 12.09.2012. Архів оригіналу за 2 лютого 2014. Процитовано 18.09.2012.

Посилання ред.