Гвідо д'Ареццо
Гвідо д'Ареццо (Ґвідо Аретинський) (лат. Guido Aretinus, італ. Guido d'Arezzo, Guido Aretino; бл. 990 — бл. 1050) — італійський музичний теоретик, один з найвидатніших у добу середньовіччя. Монах-бенедиктинець.
| Гвідо д'Ареццо | |
|---|---|
| лат. Guido Aretinus | |
 | |
| Народився | 992[1][4] Ареццо, Тосканська марка, Священна Римська імперія[1] або Abbazia di Pomposad, Папська держава |
| Помер | 1050[1][2][3] Ареццо, Тосканська марка, Священна Римська імперія |
| Діяльність | теоретик музики, музикознавець, композитор, винахідник, письменник, чернець |
| Галузь | музика |
| Відомий завдяки | винахідник сучасних нот |
| Вчителі | Сильвестр II |
| Знання мов | латина[5] |
Освіту одержав у монастирі біля Феррарі. Був бенедиктинським ченцем, учителем хорового співу, протягом деякого часу працював у монастирі в Ареццо (Тоскана).
Гвідо д'Ареццо — один з найбільших реформаторів у області музичної практики середньовіччя. Він увів у музичну практику систему сольмізації, 4-х лінійний нотний стан з літерним позначенням висоти звуку на кожній лінії і ключ. Реформа нотного письма Гвідо д'Ареццо створила передумови для точного запису музичних творів, зіграла важливу роль у розвитку композиторської творчості й лягла в основу сучасної нотації. Заміна невменної системи нотації на нову допомогла також скоротити строк навчання півчих — з десяти до двох років. Теоретично обґрунтував систему гексахордів.
У дидактичних цілях (швидке розучування незнайомих пісень) придумав систему сольмізації — (позначається терміном Гвідонова рука), в якій встановив збережені донині складові назви ступенів звукоряду (ut, re, mi, fa, sol, la) на основі акровірша молитви до Іоанна Хрестителя «Ut queant laxis»:
- UT queant laxis → до
- REsonare fibris → ре
- MIra gestorum → мі
- FAmuli tuorum → фа
- SOLve polluti → соль
- LAbii reatum → ля
- Sancte Iohannes (Si) → сі
У перекладі з латинської мови: «Щоби слуги твої голосами своїми змогли оспівати чудні діяння твої, очисти гріх з наших зганьблених вуст, о, Святий Іоанне».
Склад «ut» — закритий, проспівати його подібно іншим важко; тому назва першої ноти октави «ut», в XVI столітті замінили на «do»[6].
Праці
ред.- Micrologus id est brevis sermo in musica (бл. 1026) // Мікролог, або Коротке наставляння в музиці
- Prologus in antiphonarium // Пролог до антифонарія
- Regulae rhythmicae // Віршові правила [про музику]
- Epistola de ignoto cantu // Послання про незнайомий розспів
Вшанування
ред.Примітки
ред.- ↑ а б в г Istituto dell'Enciclopedia Italiana Enciclopedia on line
- ↑ а б Encyclopædia Britannica
- ↑ а б opac.vatlib.it
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118543431 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Mirabile: Digital Archives for Medieval Culture — SISMEL – Edizioni del Galluzzo.
- ↑ Почему у музыкальных нот такие странные названия? [Архівовано 1 липня 2016 у Wayback Machine.] // Ежедневный познавательный журнал «ШколаЖизни.ру»(рос.)
Джерела
ред.- Лебедев С. Н. Послание Гвидо: знакомый текст о незнакомом распеве // Научный вестник Московской консерватории, 2015, № 1, с.23-47.(рос.)
- Карцовник В. Г. Звукоряд, монохорд и грамматика. Рукопись трактата Гвидона Аретинского «Микролог» в Санкт-Петербурге. СПб., 2009.(рос.)
- Пушкина Ю. В. Гвидо Аретинский: между мифом и реальностью. Штрихи к биографии // Старинная музыка. 2008. № 4, сс. 4-11. (рос.)
- Поспелова Р. Л. Западная нотация XI—XIV веков. Основные реформы (на материале трактатов). Москва, 2003; (рос.)
- Поспелова Р. Л. Реформа нотации Гвидо Аретинского // Sator tenet opera rotas. Москва, 2003; (рос.)
- Friedrich Wilhelm Bautz: Guido von Arezzo. In: Biographisch-Bibliographisches Kirchenlexikon (BBKL). Band 2, Hamm 1990, ISBN 3-88309-032-8, Sp. 391—392.
- Richard H. Hoppin, Medieval Music. New York, W.W. Norton & Co., 1978. ISBN 0-393-09090-6
Посилання
ред.- Холопов Ю. Н., Поспелова Р. Л. Новации Гвидо Аретинского [Архівовано 21 вересня 2016 у Wayback Machine.] (глава из учебника МГК «Музыкально-теоретические системы») (рос.)
- Пролог к антифонарию (лат. текст) [Архівовано 13 липня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- Микролог (лат. текст) [Архівовано 13 липня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- Стихотворные правила (лат. текст) [Архівовано 13 липня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- Послание о незнакомом распеве (лат. текст, в ред. М. Герберта) [Архівовано 10 квітня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
- Библиография русскоязычных работ о Гвидо на портале Богослов. РУ (рос.)
- Почему у музыкальных нот такие странные названия? [Архівовано 1 липня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- Кто придумал ноты. Полные названия нот [Архівовано 21 липня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- Кто изобрел нотную грамоту? И что означают ноты от «До» до «Си» [Архівовано 10 серпня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
|
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |