Відкрити головне меню
Музичні ключі
Один і той же акорд, записаний у скрипковому, альтовому, скрипковому зі зсувом на октаву, теноровому та басовому ключах

Ключ — знак на початку нотного рядку, що вказує розташування нот на нотному стані.

Ключ умовно позначає розміщення однієї з нот, відносно якої відраховується положення всіх інших нот. За цією ознакою розрізняють три типи ключів —

  • ключі «до»
  • ключі «фа»
  • ключі «соль»

Написання цих ключів походить відповідно від латинських літер «C», «F», «G», які позначають звуки відповідної висоти.

Ключ «соль»Редагувати

Походить від латинської літери G, що позначає ноту «соль». Центральний завиток ключа вказує на розміщення ноти «соль» першої октави.

  • Скрипковий ключ — найпоширеніший з усіх ключів. Він розташовує «соль» першої октави на другій знизу лінійці нотного стану. У скрипковому ключі пишуться ноти для скрипки (звідси назва), більшості дерев'яних духових музичних інструментів, частини мідних духових, ударних з визначеною висотою звука та, в більшості випадків, партія правої руки фортепіано. Також у скрипковому ключі записуються жіночі вокальні партії та тенорові; останні виконуються октавою нижче написаного.
  • Старофранцузький ключ використовувався у Франції в 17—18 ст. (період бароко) в музиці для скрипки та флейти. Розміщує «соль» першої октави на нижню лінійку нотоносця.

Ключ «фа»Редагувати

Походить від латинськой літери F, що позначає ноту «фа». Завиток та дві крапки (що походять від двох перекладок літери F) оточують лінійку, на якій розташовується нота «фа» малої октави.

  • Басовий ключ — другий за розповсюдженістю ключ після скрипкового. Розташовує «фа» малої октави на другу зверху лінійку нотного стану. Цим ключем користуються інструменти з низьким звучанням: фагот, більшою частиною віолончель, партія лівої руки фортепіано тощо.

Вокальна музика для баса і баритона також зазвичай записується в басовому ключі. Партія контрабаса, записана в басовому ключі, виконується на октаву нижче.

Ключ «до»Редагувати

Походить від латинської літери C, що позначає «до». Середня частина ключа між двома завитками визначає положення «до» першої октави.

  • Альтовий ключ розміщує «до» першої октави на середню лінійку. В альтовому ключі пишуться партії для альтів та тромбонів, іноді вокальні партії.
  • Теноровий ключ використовується іноді для фаготу, віолончелі, тромбону.
  • Баритоновий «до» — на верхню лінійку. Ноти в цьому ключі збігаються з нотами в баритоновому ключі «фа».

^  Вийшов з використання, зустрічається у старовинній музичній літературі.