Гауш Любов Миколаївна
Любов Миколаївна Гауш (до шлюбу Міліоті; 1873, Санкт-Петербург — 1943) — російська та українська художниця, дружина живописця Олександра Гауша.
Гауш Любов Миколаївна | ||||
---|---|---|---|---|
При народженні | рос. Любовь Николаевна Милиоти | |||
Народження | 1873 Санкт-Петербург, Російська імперія | |||
Смерть | 1943 | |||
Австрія | ||||
Країна | Російська імперія СРСР | |||
Діяльність | художниця | |||
У шлюбі з | Гауш Олександр Федорович | |||
| ||||
Гауш Любов Миколаївна у Вікісховищі | ||||
Життєпис
ред.Любов Міліоті народилась 1873 року в російській столиці. У 12-річному віці почала навчатися малюванню у художника Олексія Корзухіна, потім у Івана Творожнікова, що викладав на той час в Академії мистецтв. Закінчила Художню школу Товариства заохочення мистецтв у Петербурзі. Деякий час навчалася у Парижі: спочатку в Академії Жюліана, а потім у художників Кастеллуко та Василя Савінського.
Протягом трьох років (1919—1922) працювала на Державному фарфоровому заводі. Починала художницею-копіїсткою у філії живописної майстерні на базі колишнього училища барона О. Л. Штігліца[1].
До 1924 року Любов Гауш жила і працювала в Петрограді[2], в 1924 році за рекомендацією лікарів (через ревматизм) разом з чоловіком переїхала на південь. З 1924 по 1928 роки художниця проживала у Севастополі, потім в Одесі (1928—1939 рр.), з 1939 знову в Криму (Сімферополь, Ялта)[3].
Під час Другої світової війни, восени 1943 року, як етнічна італійка, разом з чоловіком, скористалась можливістю переїхати до Австрії до табору для переміщених осіб, де й померла в 1945 році[2].
Творчість
ред.Брала участь у виставках з 1909 року («Світ мистецтва», «Салон», Товариство південноросійських художників, а також Асоціації К. Костанді в Одесі, членом якої була з 1927 року[2]).
Під час роботи на Державному фарфоровому заводі на базі колишнього училища барона О. Л. Штігліца виконала копії з двох малюнків художника В. Лебедєва. Пізніше створила цілий ряд оригінальних малюнків. Відома її серія тарілок з портретами декабристів, виконана на основі матеріалів музею революції і приватного зібрання П. А. Щогольова.
Писала портрети, пейзажі, натюрморти; працювала в галузі станкового, декоративно-прикладного мистецтва, мініатюри. Роботи підписувала ініціалами «Л. Р.».
- Найбільш відомі роботи
- тарілки з портретом Є. Лаваль (дружини декабриста С. П. Трубецького), Марії Волконської[4], декабристів С. Г. Волконського, Г. С. Батенькова, М. М. Муравйова-Апостола, М. С. Луніна, К. Ф. Рилєєва,
- кругле блюдо з золотою емблемою,
- тарілки з написами «Ми перетворимо весь світ на квітучий сад» і «Червона зірка. РРФСР».
Портрет пензля художниці її двоюрідного брата Миколи Міліоті зберігається в Третьяковській галереї у Москві.
Джерела
ред.- Коновалов Э. Г. Новый полный биографический словарь русских художников. — Москіва: ЭКСМО, 2008.
- Товарищество южнорусских художников: Биобиблиогр. справоч. Одесса, 2000;
- Художественное общество имени К. К. Костанди: Каталог. Одесса, 2003.
Посилання
ред.- Р. Д. Бащенко. ГА́УШ Любов Миколаївна // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2024. — ISBN 966-02-2074-X.
Примітки
ред.- ↑ Любовь Николаевна Гауш Россия 1877−1943
- ↑ а б в Гауш Александр Федорович (1873—1947). Архів оригіналу за 2 травня 2019. Процитовано 30 березня 2020.
- ↑ «Судак. Генуэзская крепость». Архів оригіналу за 1 лютого 2020. Процитовано 30 березня 2020.
- ↑ Государственный каталог Музейного фонда Российской Федерации
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |