Гардистоніт
Гардистоніт[4] — це рідкісний кальцієво-цинковий силікатний мінерал, вперше описаний у родовищах цинку у Франкліні, Нью-Джерсі, США. Він часто містить свинець, який був шкідливим для процесу виплавки цинку, тому він не був корисним рудним мінералом.[5] Як і багато відомих мінералів з Франкліна, гардистоніт реагує на короткохвильове ультрафіолетове випромінювання (254 нм довжина хвилі), випромінюючи флуоресцентне світло від темно-фіолетового до яскраво-фіолетово-блакитного. При денному світлі він має колір від білого до сірого або світло-рожевого, іноді зі склоподібним або жирним блиском. Дуже рідко можна знайти добре сформовані кристали, і вони зазвичай мають прямокутний вигляд і закріплені в породі.[6]
- Гардистоніт у звичайному світлі (ліворуч) та в ультрафіолетовому (праворуч)
-
-
| Гардистоніт | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[d][1] |
| Абревіатура | Hdy[2] |
| Хімічна формула | Ca₂ZnSi₂O₇ |
| Nickel-Strunz 10 | 9.BB.10 |
| Dana 8 | 55.4.2.2 |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | тетрагональна сингонія |
| Просторова група | space group P-42₁md |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | Гардістон Тауншип[3] |
| Типова місцевість | Франклін[3] |
 Гардистоніт у Вікісховищі | |
Гардистоніт має хімічний склад Ca2ZnSi2O7. Він часто зустрічається з віллемітом (флуоресціює зеленим), кальцитом (флуоресціює червоним) і кліноедритом (флуоресціює оранжевим). Гардистоніт можна знайти зміненим до кліноедриту CaZn(SiO4)·H2O шляхом прямого метасоматозу.[6] Інші мінерали, які часто асоціюються з гардистонітом, — це франклініт, діопсид, андрадитовий гранат і есперит (флуоресціює жовтим кольором).
Вперше мінерал був описаний у 1899 році Дж. Е. Вольфом, коли копальні компанії New Jersey Zinc Company були розташовані у так званій «Копальні Франкліна»[en] у містечку Гардистон, штат Нью-Джерсі.[6]
Примітки ред.
- ↑ International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (February 2013) — 2013.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ а б Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- ↑ Г. Кульчицька, Д. Черниш, Л. Сєтая. Українська номенклатура мінералів / відп. ред. О. Пономаренко. — К. : Академперіодика, 2022. — С. 83. — ISBN 978-966-360-463-3.
- ↑ Palache C. The minerals of Franklin and Sterling Hill, Sussex County, New Jersey // Geol. Surv. Prof. Pap. — Washington, D.C.: U.S. G.P.O., 1935. — Vol. 180. — P. 122–123. — ISSN 0096-0446 — doi:10.3133/PP180
- ↑ а б в Dunn, Pete J. Franklin and Sterling Hill, New Jersey: the world's most magnificent mineral deposits.