Гаральд Квандт (нім. Harald Quandt; 1 листопада 1921, Шарлоттенбург, Веймарська республіка — 22 вересня 1967, Кунео, Італія) — німецький підприємець, пасинок Йозефа Геббельса. Учасник Другої світової війни, лейтенант люфтваффе.

Гаральд Квандт
нім. Harald Quandt
Harald Quandt.jpg
Ім'я при народженні нім. Harald Quandt
Народився 1 листопада 1921(1921-11-01)[1]
Шарлоттенбург, Шарлоттенбурґ-Вільмерсдорф, Берлін, Веймарська республіка
Помер 22 вересня 1967(1967-09-22)[1] (45 років)
Салуццо, Провінція Кунео, П'ємонт, Італія
·авіакатастрофа
Громадянство
(підданство)
Flag of Germany.svg Німеччина
Діяльність підприємець, льотчик, військовослужбовець
Учасник Друга світова війна
Військове звання Лейтенант
Батько Günther Quandtd
Мати Магда Геббельс
Брати, сестри
Діти (5) Gabriele Quandt-Langenscheidtd
Нагороди Залізний хрест 1-го класуЗалізний хрест 2-го класу

БіографіяРедагувати

Гаральд Квандт народився в Шарлоттенбурзі в родині промисловця Гюнтера Квандта (1881—1954) і Магди Беренд Річель. Від попереднього шлюбу його батька у Гаральда були старші брати Гельмут (1908—1927) і Герберт (1910—1982). Його батьки розлучилися в 1929 році, але при цьому зберегли дружні стосунки. Після розлучення Гаральд залишився жити з батьком, але коли його мати стала першою леді Третього Рейху, Гаральд став часто з нею бачитися, а в 1934 році і зовсім переїхав до Геббельса. Живучи у них, він часто дивував оточуючих тим, що підтримував індійського націоналіста Субхаша Чандра Боса і його девіз «Дайте мені кров, а я дам вам свободу».

Під час Другої світової війни Гаральд служив у люфтваффе. У 1944 році в Італії він був поранений і заарештований союзними військами. Звільнений в 1947 році. Гаральд — єдина дитина Магди Геббельс, яка пережила війну.

Повернувшись до Німеччини, він спочатку допоміг єдинокровному братові Герберту відновити їхні сімейні фірми, потім в 1949—1953 роках вивчав машинобудування в Ганновері і Штутгарті, де також було кілька фірм, що належали його сім'ї.

Його батько помер в 1954 році, залишивши братам Герберту і Гаральду в спадок свою індустріальну імперію, завдяки чому Гаральд, незважаючи на своє походження, став одним з найбагатших жителів Західної Німеччини. До того моменту імперія Квандтів включала в себе більше 200 компаній, починаючи від текстильних фабрик і закінчуючи фармацевтичною компанією Altana AG. Їй належали 10 % акцій від Daimler-Benz і 30 % від BMW. Хоча Гаральд з братом удвох керували компаніями, Герберт більше зосередився на виробництві автомобілів в VARTA, а Гаральд в основному приділяв увагу виробництву інструментів на IVKA. Зокрема, він був дуже захоплений амфікарами, і фактично саме його смерть стала причиною припинення їх випуску.

У 1967 році Гаральд Квандт загинув в авіакатастрофі в Італії недалеко від Кунео. Після війни і аж до смерті він ні разу не давав інтерв'ю про свою матір і вітчима.

Сім'яРедагувати

Дружина — Інге Баденков, дочка адвоката. Одружились в 1950 році, в шлюбі народились 5 дочок:

  • Катаріна Геллер (1951)
  • Габріела Квандт-Лангеншайд (1952)
  • Аннет Мей-Тайс (1954)
  • Колін-Беттіна Розенблат-Мо (1962) — пройшла ортодоксальний гіюр, стала юдейкою і одружилася з євреєм. Її син Хаїм — кадровий військовий Ізраїльської армії
  • Патріція Гальтерман (1967—2005)

НагородиРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Rüdiger Jungbluth: . Campus, Frankfurt/Main 2002, ISBN 3-593-36940-0.
  • Joachim Scholtyseck: . 2. Auflage. C. H. Beck, München 2011, ISBN 978-3-406-62251-9.
  • Rüdiger Jungbluth: . Campus, Frankfurt/Main 2015, ISBN 978-3-593-50270-0.
  • а б Munzinger-Archiv — 1913.