Гапій Дмитро Гаврилович

Дмитро́ Гаври́лович Гапій (25 жовтня 1905(19051025), місто Одеса — ?) — український радянський політичний діяч. Перший секретар Чернівецького (1948—1952) та Дрогобицького (1952—1956) обкомів Компартії України. Член ЦК КП(б)У в 1949—1960 р. Депутат Верховної Ради УРСР 2-го скликання. Депутат Верховної Ради СРСР 3—4-го скликань.

Гапій Дмитро Гаврилович
Гапій Дмитро Гаврилович 1954.jpg
Народився 25 жовтня 1905(1905-10-25) (114 років)
Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія
Помер невідомо
Національність українець
Діяльність державний діяч, політик
Посада депутат Верховної ради СРСР[d] і депутат Верховної Ради УРСР[d]
Партія КПРС
Автограф Гапій Дмитро Гаврилович автограф 1947.png
Нагороди
орден Вітчизняної війни I ступеня орден Трудового Червоного Прапора орден Трудового Червоного Прапора орден Трудового Червоного Прапора медаль «За оборону Одеси» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

ЖиттєписРедагувати

Народився в родині робітника. Ще підлітком почав працювати кур'єром у місті Одесі, а потім чорноробом на соляних промислах, вантажником на нафтових складах. У 1925 році вступив до комсомолу, брав активну участь в роботі комсомольської організації міста Одеси.

Член ВКП(б) з 1928 року.

З 1931 по 1936 рік навчався в Одеському індустріальному інституті і одночасно працював директором одеських курсів підготовки кадрів харчовиків, керував школою ФЗН харчовиків, а з 1934 року працював директором технікуму харчової промисловості.

Після закінчення навчання в індустріальному інституті (де здобув спеціальність інженера-теплотехніка), у 1936 році був призначений директором Одеського інституту консервної промисловості.

З 26 квітня 1941 року — секретар Одеського обласного комітету КП(б)У з питань харчової промисловості. Брав активну участь в обороні Одеси 1941 року. Пізніше працював інструктором ЦК ВКП(б), перебував на партійній роботі в Казахській РСР, де був Уповноваженим ЦК ВКП(б).

У лютому 1944—1945 роках — 3-й секретар Ровенського обласного комітету КП(б)У. У 1945—1946 роках — секретар Ровенського обласного комітету КП(б)У з промисловості.

У 1946 — лютому 1948 року — 2-й секретар Ровенського обласного комітету КП(б)У.

Від січня 1948 року по вересень 1952 року — 1-й секретар Чернівецького обласного комітету КП(б)У. 1949 року видав брошуру «Соціалістичні перетворення на Буковині».

9 вересня 1952 — червень 1956 року — 1-й секретар Дрогобицького обласного комітету Компартії України. У червні 1956 року[1] обрано, а 18 липня 1956 року затверджено ЦК КПРС першим секретарем Дрогобицького обкому КПУ Володимира Дружиніна. Гапія ж звільнено з посади як такого, що «не впорався з роботою» [2].

З 1957 року працював заступником голови Ради народного господарства Одеського адміністративного економічного району.

На 1972 рік — директор Українського науково-дослідного інституту консервної промисловості у Одесі.

Потім — на пенсії в місті Одесі.

НагородиРедагувати

Публікації ГапіяРедагувати

  • Гапій Д. Соціалістичні перетворення на Буковині. — Чернівці: Радянська Буковина, 1949. — 56 с.
  • Гапій Д. Соціалістичні перетворення на Буковині // Більшовик України. — 1949. — № 9.
  • Гапий Д. Расцветает Советская Буковина // Правда Украины. — 1950. — 28 июня.

ПриміткиРедагувати

  1. газета «Радянське слово» (Дрогобич) — 1956. — № 123 (3239). — 23 червня
  2. Региональная политика Н. С. Хрущева: ЦК КПСС и местные партийные комитеты, 1953—1964 гг. — Москва, 2009.
  3. Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик. — 1960. — № 49 (1033). — 15 декабря.

ПосиланняРедагувати