Ганіра Пашаєва
Ганіра Алескер кизи Пашаєва (азерб. Qənirə Ələsgər qızı Paşayeva, 24 березня 1975 року, Товузький район, Азербайджанської РСР — 28 вересня 2023, Баку) — громадська і політична діячка, журналістка, поетеса, депутатка Міллі Меджлісу Азербайджанської Республіки.
| Ганіра Пашаєва азерб. Qənirə Ələsgər qızı Paşayeva | |
 | |
| Народження: |
24 березня 1975[1] Düz Qırıqlıd, Азербайджанська РСР, СРСР |
|---|---|
| Смерть: |
28 вересня 2023[2] (48 років) Баку, Азербайджан |
| Поховання: | II Alley of Honord |
| Країна: | СРСР і Азербайджан |
| Освіта: | Бакинський державний університет і Азербайджанський медичний університет |
| Партія: | незалежний політик |
| Автограф: | 
|
| Нагороди: |     |
Біографія ред.
Ганіра Пашаєва народилася 24 березня 1975 року в селі Дюз Гиригли Товузького району Азербайджанської РСР. Має дві вищі освіти — медичну та юридичну. Закінчила педіатричний факультет Азербайджанського державного медичного університету та факультет міжнародного права Бакинського державного університету. Володіє російською та англійськими мовами.
Починаючи з 1998 року працювала репортером, кореспондентом, редактором, ведучим редактором, головним провідним редактором, заступником головного редактора та заступником головного редактора відділу Новин в телевізійній компанії ANS. З 2005 року обіймає посаду керівника відділу зв'язків з громадськістю Фонду Гейдара Алієва.
Є племінницею азербайджанського письменника Газанфара Пашаєва[3].
Політична діяльність ред.
Міллі Меджліс ред.
Ганіра Пашаєва є депутатом Міллі Меджлісу Азербайджану третього (2005—2010) і четвертого (2010—2015) скликань.
6 листопада 2005 року була обрана депутатом від 105-го Товузького виборчого округу. Є членом постійної комісії Міллі Меджлісу з міжнародних відносин і міжпарламентських зв'язків. Керівник робочої групи з міжпарламентських відносин між Азербайджаном та Грузією, член робочих груп Азербайджан — Індія, Азербайджан — Туреччина, Азербайджан — Японія. Ганіра Пашаєва багато їздить Туреччиною, де в ЗМІ та на різних конференціях розповідає турецькому народові про злочини вірмен проти азербайджанського народу.
ПАРЄ ред.
З 23 січня 2006 року є активним членом азербайджанської делегації в Парламентській асамблеї Ради Європи. Входить до «Групи Європейських Демократів» Ради Європи. Дійсний член Комітету з питань рівності і недискримінації а також Комітету з питань міграції, біженців і переміщених осіб Чергується член в Комітеті з політичних питань і демократії разом з іншим представником Азербайджану в Раді Європи — Самедом Сеїдовим[4].
Громадська діяльність ред.
Ганіра Пашаєва є головою Громадського об'єднання «Інститут міжнародних досліджень Євразії».
Творча кар'єра ред.
8 листопада 2010 року, в Баку, в університеті «Хазар» відбулася презентація книги Ганіри Пашаєвої «Великий чоловік, якого світ втратив» про Мустафу Кемаля Ататюрке[5].
22 листопада 2011 року, в книжковому магазині «Алі і Ніно» бакинського центру «Park Bulvar» відбулися презентація та продаж книги Ганіри Пашаєвої, під назвою «Її любовні листи». У книзі розповідається про нерозділене кохання молодої дівчини до її обранця, про велич сили кохання, і про те, як часом ми всі, на жаль, стаємо сліпі і глухі до переживань, страждань, мрій та надій близьких нам людей, як потім важко каятися від того, що ми чогось не договорили, чомусь не допомогли ним.
24 червня 2013 року в рамках проекту «Міст душі між Карабахом і Анадолу», організованого головою Громадського об'єднання «Інститут міжнародних досліджень Євразії», депутат Міллі Меджлісу Азербайджану Ганірою Пашаєвою та «Govkhar Group», в Баку на сцені Азербайджанської державної філармонії імені Мусліма Магомаєва відбувся концерт відомого турецького виконавця патріотичних пісень Мустафи Йилдиздогана, присвяченого пам'яті героїв, полеглих у Карабаській війні за незалежність Азербайджану, Національним героям, ветеранам та інвалідам Карабаської війни, їхнім родинам, біженцям і вимушеним переселенцям[6].
1 липня 2013 року в Баку, в книжковому магазині «Алі і Ніно» в Парку Бульварі, відбулася презентація спільного проекту депутата Міллі Меджлісу Ганіри Пашаєвої та заслуженої артистки Азербайджану Тунзалі Агаєвої — альбому «Ikimizin yerinə…» («За нас двох»). До альбому увійшли пісні на слова Ганіри Пашаєвої у виконанні Тунзалі Агаєвої. Композицію «Ikimizin yerinə…» виконав популярний співак Ельнур Мамедов. Під час презентації також відбулася автограф-сесія учасників проекту[7].
9 грудня 2013 року презентувала книгу «Dünyanı dəyişən alimlər» («Вчені, що змінили світ»), перший том із двотомника, до якого увійшли біографії 50-ти відомих вчених, які присвятили себе науці, відомості про їх життя і діяльності.[8]
Бібліографія ред.
- «Великий чоловік, якого світ втратив» про Мустафу Кемаля Ататюрка,
- «Її любовні листи»,
- «Qənirə Paşayeva ilə addım-addım Türk dünyası» («Тюркський світ крок за кроком з Ганірою Пашаєвою»), що розповідає про історичні регіони Туреччини.
- «Dünyanı dəyişən alimlər» («Вчені, що змінили світ»)
- «Жінки, які вписали свої імена в історію» (2011)[9]
- Разом із заслуженою артисткою Азербайджану Тунзалею Агаєвою випустила альбом «Ikimizin yerinə…» («За нас двох»)[8].
Нагороди ред.
5 березня 2011 року, за великий внесок у справу зміцнення азербайджано-грузинської дружби, Ганіра Пашаєва була нагороджена президентом Грузії Михайлом Саакашвілі орденом Честі. Церемонія нагородження відбулася в посольстві Грузії в Азербайджані. Від імені президента Грузії орден вручив посол Грузії в Азербайджані Теймураз Шарашенідзе[10].
Премії ред.
2007 рік ред.
19 січня 2007 року Громадське об'єднання парламентських журналістів Азербайджану нагородила депутатку Ганіру Пашаєву в двох номінаціях: «Найбільш активний депутат» та «Найбільш активний захисник прав виборців»[11].
2010 рік ред.
29 вересня 2010 року Громадське об'єднання «Нове покоління азербайджанської молоді» присудило депутатці Ганірі Пашаєвій нагороду «Служителі тюркської нації» за заслуги перед тюркським світом і діяльність в його світовій презентації[12].
30 листопада 2010 року Ганіра Пашаєва була удостоєна премії «2010 — Зекі Веліді Тоган», заснованої вперше Євразійським гуртком економічних відносин, що функціонують у Туреччині. Премія була вручена 2 грудня 2010 року в Турецькій Республіці Північного Кіпру, в перший день міжнародного симпозіуму на тему «Тюркський світ у 21 столітті»[13].
2011 рік ред.
16 травня 2011 року Ганіра Пашаєва була удостоєна в Стамбулі журналістської премії Європейського союзу газетярів «Найкращі роки» у сфері політики[14].
30 вересня 2011 року Ганіра Пашаєва стала однією з переможниць щорічної національної премії «Хазар», яка традиційно вручається Громадським Об'єднанням «Молоді Реформатори».
2012 рік ред.
29 грудня 2012 року депутатка Мілі Меджлісу Азербайджану Ганіра Пашаєва була удостоєна національної премії «Одлар Юрду» за успішну діяльність у сфері законодавства. Премія заснована Молодіжним центром Азербайджану, молодіжною коаліцією за підтримки туризму та іншими молодіжними організаціями з метою визначення за допомогою соцопитування найактивніших у суспільстві фізичних та юридичних осіб[15].
2013 рік ред.
30 травня 2013 року Ганіра Пашаєва була удостоєна премії «Міжнародний позитивний культурний посол року», заснованого однією з найбільших медійних асоціацій Туреччини «Радіо еві дярняйи» (RADEV)[16].
Фільмографія ред.
В квітні 2011 року Ганірою Пашаєвою був знятий фільм, в якому на основі архівних матеріалів та свідчень очевидців в Туреччині спростовується вчинення турками щодо геноциду вірмен на початку XX століття. Для цього депутат парламенту Азербайджану провела власне розслідування в Туреччині на тему подій початку 1915 року в турецько-вірменських відносинах і зустрілася з живими свідками тих подій[17].
Цікаві факти ред.
Написана Ганірою Пашаєвою книга «Її любовні листи» стала лідером з продажу в грудні 2011 року в Азербайджані[18].
Галерея ред.
Примітки ред.
- ↑ https://meclis.gov.az/news-dep.php?id=618&lang=az
- ↑ Qənirə Paşayeva vəfat edib — Azerbaijan Press Agency.
- ↑ Відбулася презентація книги Газанфара Пашаєва «Дослідження про Насимі». Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 2 квітня 2019.
- ↑ Ganira PASHAYEVA, Personal Information, Azerbaijan. Архів оригіналу за 13 червня 2015. Процитовано 2 квітня 2019.
- ↑ Відбулася презентація книги азербайджанського депутата Ганиры Pašaevoj про Мустафу Кемаля Ататюрке. Архів оригіналу за 26 лютого 2014. Процитовано 2 квітня 2019.
- ↑ У Баку відбувся концерт Мустафи Йылдыздогана "Міст душі між Карабахом і Анадолу. Архів оригіналу за 2 квітня 2019. Процитовано 2 квітня 2019.
- ↑ Ганира Пашаєва і Тунзаля Агаєва презентують спільний проект «Ikimizin yerinə…». Архів оригіналу за 2 квітня 2019. Процитовано 2 квітня 2019.
- ↑ а б У Баку відбулася презентація книги Ганиры Pašaevoj «Вчені, що змінили світ» (ФОТО). Архів оригіналу за 2 квітня 2019. Процитовано 2 квітня 2019.
- ↑ Відбулася церемонія презентації книги депутата Ганиры Pašaevoj «Жінки, які написали свої імена в історію». Архів оригіналу за 18 квітня 2016. Процитовано 2 квітня 2019.
- ↑ Саакашвілі нагородив Ганиру Пашаєву орденом честі. Архів оригіналу за 24 вересня 2013. Процитовано 2 квітня 2019.
- ↑ Громадське об'єднання парламентських журналістів Азербайджану визначило нагороди в 3-х номінаціях. Архів оригіналу за 2 квітня 2019. Процитовано 2 квітня 2019.
- ↑ Азербайджанський депутат удостоєна нагороди «Служителі тюркської нації»
- ↑ Азербайджанський депутат удостоєна премії в Туреччині. Архів оригіналу за 17 жовтня 2014. Процитовано 2 квітня 2019.
- ↑ Азербайджанський депутат удостоєна в Стамбулі журналістської премії «Кращі роки». Архів оригіналу за 2 квітня 2019. Процитовано 2 квітня 2019.
- ↑ Ганира Пашаєва удостоєна національної премії «Одлар Юрду». Архів оригіналу за 2 квітня 2019. Процитовано 2 квітня 2019.
- ↑ Ганира Пашаєва удостоїлася премії «Міжнародний позитивний культурний посол року». Архів оригіналу за 2 квітня 2019. Процитовано 2 квітня 2019.
- ↑ Ганира Пашаєва: ніякого вірменського геноциду не було. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 2 квітня 2019.
- ↑ «Її любовні листи» стала лідером продажів минулого місяця[недоступне посилання з квітня 2019]
| На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |