Ганс де Саланж-Драббе
Ганс де Саланж-Драббе (нім. Hans de Salengre-Drabbe; 21 жовтня 1894, Зігмарінген, Німецька імперія — 25 серпня 1944, Тирасполь, МРСР) — німецький офіцер, генерал-лейтенант вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.
Ганс де Саланж-Драббе | ||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
нім. Hans de Salengre-Drabbe | ||||||||||||||||||
Народився | 21 жовтня 1894[1] Зігмарінген | |||||||||||||||||
Помер | 25 серпня 1944[1] (49 років) Тирасполь, Молдавська РСР, СРСР | |||||||||||||||||
Країна | Німецький Райх | |||||||||||||||||
Діяльність | офіцер | |||||||||||||||||
Учасник | Перша світова війна і Друга світова війна | |||||||||||||||||
Військове звання | Генерал-лейтенант | |||||||||||||||||
Нагороди | ||||||||||||||||||
Біографія
ред.7 березня 1914 року вступив в Прусську армію. Учасник Першої світової війни. Після демобілізації армії залишений в рейхсвері. З 15 серпня 1938 року — ад'ютант начальника Управління озброєнь сухопутних військ Карла Беккера. З 5 жовтня 1940 року — командир 457-го піхотного полку 257-ї піхотної дивізії. Учасник німецько-радянської війни. На початку 1943 року відправлений в резерв фюрера, з 18 січня по 12 лютого проходив курс командира дивізії. З 24 лютого 1943 року — командир 384-ї піхотної дивізії. Загинув у бою.
Звання
ред.- Фанен-юнкер (7 березня 1914)
- Лейтенант без патенту (24 грудня 1914) — в 1917 році отримав патент від 23 червня 1913 року.
- Оберлейтенант (18 жовтня 1918)
- Гауптман (1 липня 1927)
- Майор (1 жовтня 1934)
- Оберстлейтенант (1 серпня 1937)
- Оберст (1 червня 1940)
- Генерал-майор (1943)
- Генерал-лейтенант (1 січня 1944)
Нагороди
ред.- Залізний хрест 2-го і 1-го класу
- Князівський орден дому Гогенцоллернів, почесний хрест 3-го класу з мечами
- Хрест «За військові заслуги» (Ліппе)
- Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 3-го класу з військовою відзнакою і мечами
- Нагрудний знак «За поранення» в сріблі
- Почесний хрест ветерана війни з мечами
- Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)
- Застібка до Залізного хреста
- 2-го класу (23 червня 1941)
- 1-го класу (6 липня 1941)
- Нагрудний знак «За поранення» в сріблі (29 жовтня 1941)
- Лицарський хрест Залізного хреста (22 лютого 1942)
- Штурмовий піхотний знак в сріблі (31 липня 1942)
- Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
- Німецький хрест в золоті (27 січня 1944)
Література
ред.- Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002
- Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
- Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X
Посилання
ред.- Біографія. [Архівовано 18 січня 2022 у Wayback Machine.]
- Біографічні дані і фотографії.