Карл Беккер (генерал артилерії)
Карл Генріх Еміль Беккер (нім. Karl Heinrich Emil Becker; 14 грудня 1879, Шпаєр — 8 квітня 1940, Берлін) — німецький інженер і офіцер, доктор інженерних наук, генерал артилерії вермахту.
Карл Беккер | |||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
нім. Karl Becker | |||||||||||
Генерал артилерії Беккер (1937). | |||||||||||
Народився |
14 грудня 1879[1] Шпаєр, Німецька імперія | ||||||||||
Помер |
8 квітня 1940[1][2][3] (60 років) Берлін, Третій Рейх | ||||||||||
Поховання | Інваліденфрідгоф | ||||||||||
Країна | Німецька імперія | ||||||||||
Діяльність | хімік, викладач університету, військовослужбовець, солдат, інженер | ||||||||||
Alma mater | Prussian Military Academyd, Q1796045? і Берлінський технічний університет | ||||||||||
Знання мов | німецька[4] | ||||||||||
Заклад | Берлінський технічний університет і HU Berlin | ||||||||||
Учасник | Перша світова війна і Друга світова війна | ||||||||||
Членство | Прусська академія наук | ||||||||||
Роки активності | з 1898 | ||||||||||
Військове звання | Генерал артилерії | ||||||||||
Нагороди |
| ||||||||||
Біографія ред.
У 1898 році вступив у 2-й баварський полк польової артилерії. Учасник Першої світової війни. Після демобілізації залишений в рейхсвері, служив в інспекції озброєнь і постачання військ, з 1927 року — в Управлінні озброєнь сухопутних військ. Видатний теоретик в області артилерійської техніки. У 1937-40 роках — президент Імперської дослідницької ради. З 4 лютого 1938 року — начальник управління. Під керівництвом Беккера і при його активній участі були проведені розробка і впровадження нових сучасних озброєнь, а також переозброєння німецької армії артилерією. Вважав, що німецька економіка не готова забезпечити вермахт усім необхідним в разі світової війни. Наклав на себе руки.
Звання ред.
- Фанен-юнкер (16 липня 1898)
- Фенріх (8 лютого 1899)
- Лейтенант (7 березня 1900)
- Оберлейтенант (7 березня 1910)
- Гауптман (27 січня 1914)
- Майор (1 лютого 1922)
- Оберстлейтенант (1 квітня 1927)
- Оберст (1 квітня 1930)
- Генерал-майор (1 лютого 1933)
- Генерал-лейтенант (1 жовтня 1934)
- Генерал артилерії (1 жовтня 1936)
Нагороди ред.
- Медаль принца-регента Луїтпольда
- Залізний хрест 2-го і 1-го класу
- Орден «За заслуги» (Баварія) 4-го класу з мечами
- Хрест «За вислугу років» (Пруссія)
- Почесний хрест ветерана війни з мечами
- Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)
- Пам'ятна медаль Товариства німецьких інженерів (1937)
- Медаль Гете за мистецтво і науку (1939)
Наукові звання ред.
- Дипломований інженер (1 березня 1922)
- Доктор інженерних наук (14 липня 1922)
- Почесний доктор філософії Кенігсберзького університету (29 січня 1929)
- Почесний професор військових наук (23 квітня 1932)
- Почесний професор (11 квітня 1933)
- Ординарний професор загальної військової техніки і декан факультету загальних технологій (з 1935 року — факультет оборонної техніки) Шарлотенбурзького вищого технічного училища (3 серпня 1933)
- Дійсний член Прусської академії наук (1935)
- Співзасновник полігону Пенемюнде (1936)
- Почесний сенатор Берлінського вищого технічного училища (1937)
Література ред.
- Rangliste des Deutschen Reichsheeres, Mittler & Sohn, Berlin, S. 112.
- Meyers Lexikon, Band 9, Bibliographisches Institut AG., Leipzig, 8. Auflage 1942
Посилання ред.
- Біографія на сайті «Хронос». [Архівовано 31 грудня 2019 у Wayback Machine.]
Примітки ред.
- ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #1074875710 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Find a Grave — 1996.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Czech National Authority Database