Ганс Штілле (нім. Hans Stille; 8 жовтня 1876, Ганновер — 26 грудня 1966, Ганновер) — німецький геолог.

Ганс Штілле
нім. Hans Stille
Народився8 жовтня 1876(1876-10-08)[1][2][…]
Ганновер, Королівство Пруссія, Німецька імперія[1]
Помер26 грудня 1966(1966-12-26)[1][2][…] (90 років)
Ганновер, ФРН[1]
ПохованняNeuer St. Nikolai Friedhof (Hannover)d
Країна Німеччина
Діяльністьгеолог, викладач університету
Alma materГеттінгенський університет
Галузьгеологія
ЗакладЛейпцизький університет
Геттінгенський університет
Ганноверський університет
HU Berlin[4][5]
ЧленствоАкадемія наук НДР
Леопольдина
Баварська академія наук
Геттінгенська академія наук
Прусська академія наук (1945)[4]
Іспанська королівська академія точних, фізичних і природничих наук[6]
Брати, сестриKarl Stilled
Нагороди
Автограф

Біографія

ред.

У 1889 р. закінчив Вищу технічну школу в Ганновері і Геттінгенський університет.

З 1900 р. працював у геологічному відомстві у Берліні.

З 1908 р . — професор Вищої технічної школи в Ганновері, а потім університетів у Лейпцигу (з 1912), Геттингені1913) і Берліні1932).

У 1945—50 рр. — віце-президент Німецької АН.

У 1946—50 рр. — директор заснованого ним Геотектонічного інституту в Західному Берліні.

Науковий доробок

ред.
 
Вибрані праці. 1964.

Праці з тектоніки Європи, компаративний аналіз складчастих областей Європи, Північної і Південної Америки, Південно-Східної Азії, Тихоокеанічного кільця. Розробив концепцію чергування в історії планети Земля довгих періодів консолідації земної кори і більш коротких «світових фаз складчастості». Класифікував геосинклінальні області на високомагматичні евгеосинкліналі і слабкомагматичні міогеосинкліналі. Виділив ассінтську складчастість.

Праці

ред.
  • Grundfragen der vergleichenden Tektonik, В., 1924;
  • Einführung in den Bau Americas, B., 1940; в рус. пер. — Избр. труды, М., 1964;
  • Ассинтская тектоника в геологическом лике Земли, М., 1968.

Примітки

ред.

Література

ред.
  • Богданов А. А. [и др.], Ганс Штилле (к девяностолетию со дня рождения), «Советская геология», 1966, № 10.

Посилання

ред.