Ганс Шпайдель (нім. Hans Speidel; 28 жовтня 1897Метцинген — 28 листопада 1984Бад-Гоннеф) —німецький воєначальник, генерал-лейтенант (з 1 січня 1944 року).

Ганс Шпайдель
нім. Hans Speidel
Народження28 жовтня 1897(1897-10-28)[1][2][…] або 22 жовтня 1897(1897-10-22)
Метцинген[1]
Смерть28 листопада 1984(1984-11-28)[1][2][…] (87 років) або 22 листопада 1984(1984-11-22) (87 років)
Бад-Гоннеф, Райн-Зіг, Кельн, Північний Рейн-Вестфалія, ФРН[1]
ПохованняПразький цвинтар Штутгартаd
КраїнаНімецька імперія Німецька імперія
Веймарська республіка Веймарська республіка
Третій Рейх Третій Рейх
Німеччина Німеччина
ПриналежністьІмперська армія Німеччини Райхсгеер
Рейхсвер Рейхсвер
Вермахт Вермахт
Bundeswehr Бундесвер
Вид збройних силСухопутні війська Німеччини Сухопутні війська
Рід військпіхота, танкові війська
ОсвітаHU Berlin
Звання Генерал-лейтенант
Командуваннягрупа армій «B»
Війни / битви
ДітиHans Helmut Speideld
Автограф
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста
Лицарський хрест Залізного хреста
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Золотий німецький хрест
Золотий німецький хрест
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Медаль «За військові заслуги» (Вюртемберг)
Медаль «За військові заслуги» (Вюртемберг)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Пам'ятна військова медаль (Угорщина)
Пам'ятна військова медаль (Угорщина)
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За Атлантичний вал»
Медаль «За Атлантичний вал»
Військова Медаль (Французька Республіка)
Військова Медаль (Французька Республіка)
Командор ордена Почесного легіону
Командор ордена Почесного легіону
Легіон Заслуг (Командор) (США)
Легіон Заслуг (Командор) (США)
Кавалер Великого Хреста 2 класу ордена За заслуги перед ФРН
Кавалер Великого Хреста 2 класу ордена За заслуги перед ФРН
Баварський орден «За заслуги»
Баварський орден «За заслуги»

Життєпис

ред.

Вступив до лав німецької армії в 1914 році, брав участь у битві на Соммі. До початку французької компанії 1940 року дослужився до звання підполковника та був призначений начальником штабу окупаційних військ у Франції.

У 1942 році був направлений на Східний фронт, а в 1943 році був призначений начальником штабу групи армій «Південь».

15 квітня 1944 року Шпайделя викликав до Франції генерал Ервін Роммель, з яким вони служили разом, і Шпайдель отримав призначення на посаду начальника штабу групи армій «B». Після поранення Роммеля продовжував служити під командою генерала фон Клюге. Разом зі своїм другом Карлом Генріхом фон Штюльпнагелем, Шпайдель був пов'язаний участю в антигітлерівській змові 1944 року.

Проте, попри серйозні підозри, він не був засуджений по цій справі. Офіцерський суд честі за участю Герда фон Рундштедта, Гейнца Гудеріана та Вільгельма Кейтеля відмовився виключати Шпайделя з вермахту, внаслідок чого він не потрапив під юрисдикцію Народного суду Роланда Фрайслера. Тим не менш, він був заарештований гестапо, провівши в ув'язненні 7 місяців, допитувався особисто керівником РСХА Ернстом Кальтебрунером, але ні в чому не зізнався і нікого не видав. 29 квітня 1945 року Шпайдель був звільнений військами західних союзників.

Після Другої світової війни Шпайдель викладав новітню історію в Тюбінгенському університеті, написав книгу про військову компанію 1944 року (нім. Invasion 1944. Ein Beitrag zu Rommels und des Reiches Schicksal). Потім він був залучений до формування бундесверу, 22 листопада 1955 року був призначений начальником управління збройних сил міністерства оборони ФРН, у 1957 році отримав генеральське звання.

У 19571963 роках займав посаду командуючого об'єднаними сухопутними військами НАТО в Центральній Європі зі штаб квартирою в Фонтенбло. У 1960 році Шпайдель подав в суд на групу авторів з НДР, чия книга «Операція «Тевтонський меч»» вийшла у СРСР в 1960 році. Автори звинувачували Шпайделя у численних злочинах на території СРСР під час Другої світової війни, підготовці замаху на міністра іноземних справ Франції Барту та короля Александра у 1934 році, а також у смерті Ервіна Роммеля.

Нагороди

ред.

Див. також

ред.

Бібліографія

ред.
  • 1813 bis 1924 — eine militärpolitische Untersuchung. Dissertation. Universität Tübingen 1925.
  • Invasion 1944. Ein Beitrag zu Rommels und des Reiches Schicksal. Wunderlich, Tübingen 1949.
  • Zeitbetrachtungen: ausgewählte Reden. Mainz 1969.
  • Aus unserer Zeit. Memoiren. 1977, auch Ullstein Verlag (1982), ISBN 978-3550073571

Примітки

ред.
  1. а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #118616013 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. а б SNAC — 2010.

Література

ред.
  • Prominente ohne Maske, FZ-Verlag, ISBN 3924309019
  • Otto von Moser: Die Württemberger im Weltkrieg. 2. Auflage, Belser, Stuttgart 1928, S. 140.
  • Veit Scherzer: Die Ritterkreuzträger 1939—1945. Scherzers Militaer-Verlag, Ranis/Jena 2007, ISBN 978-3-938845-17-2, S. 712
  • Correlli Barnett. Hitler's Generals. — New York, NY: Grove Press, 1989. — 528 p. — ISBN 0-802-13994-9.
  • А. и Э. Торндайк, К. Раддац — Операция «Тевтонский меч» М., 1960.