Відкрити головне меню

Ганс Шпайдель (нім. Hans Speidel;28 жовтня 1897, Метцинген — 28 листопада 1984, Бад-Гоннеф) —німецький воєначальник, генерал-лейтенант (з 1 січня 1944 року)

Ганс Шпайдель
нім. Hans Speidel
Bundesarchiv Bild 146-2004-0024, Hans Speidel.jpg
Народження 28 жовтня 1897(1897-10-28)[1][2][…]
Метцинген[1]
Смерть 28 листопада 1984(1984-11-28)[1][2][…] (87 років)
Бад-Гоннеф, Райн-Зіг, Кельн, Північний Рейн-Вестфалія, ФРН[1]
Поховання
Громадянство Німецька імперія Німецька імперія
Веймарська республіка Веймарська республіка
Третій Рейх Третій Рейх
Німеччина Німеччина
Приналежність Імперська армія Німеччини Райхсгеер
Рейхсвер Рейхсвер
Вермахт Вермахт
Bundeswehr Бундесвер
Вид збройних сил Сухопутні війська Німеччини Сухопутні війська
Рід військ піхота, танкові війська
Освіта Гумбольдтський університет Берліна
Звання Generalleutnant (Wehrmacht).svg Генерал-лейтенант
Командування група армій «B»
Війни / битви
Автограф Spiedel Unterschrift.jpg
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста
Німецький хрест у золоті
Great Cross with Star and Sash of the Order of Merit of the Federal Republic of Germany
Ганс Шпайдель у Вікісховищі?

ЖиттєписРедагувати

Вступив до лав німецької армії в 1914 році, брав участь у битві на Соммі. До початку французької компанії 1940 року дослужився до звання підполковника та був призначений начальником штабу окупаційних військ у Франції.

У 1942 році був направлений на Східний фронт, а в 1943 році був призначений начальником штабу групи армій «Південь».

15 квітня 1944 року Шпайдель був викликан до Франції генералом Ервіном Роммелем, з яким вони служили разом, і отримав призначення на посаду начальника штабу групи армій «B». Після поранення Роммеля продовжував служити під командою генерала фон Клюге. Разом зі своїм другом Карлом Генріхом фон Штюльпнагелем, Шпайдель був пов'язаний участю в антигітлерівській змові 1944 року.

Проте, попри серйозні підозри, він не був засуджений по цій справі. Офіцерський суд честі за участю Герда фон Рундштедта, Гейнца Гудеріана та Вільгельма Кейтеля відмовився виключати Шпайделя з вермахту, в наслідок чого він не потрапив під юрисдикцію Народного суду Роланда Фрайслера. Тим не менш, він був заарештований гестапо, провівши в ув'язненні 7 місяців, допитувався особисто керівником РСХА Ернстом Кальтебрунером, але ні в чому не зізнався і нікого не видав. 29 квітня 1945 року Шпайдель був звільнений військами західних союзників.

Після Другої світової війни Шпайдель викладав новітню історію в Тюбінгенському університеті, написав книгу про військову компанію 1944 року (нім. Invasion 1944. Ein Beitrag zu Rommels und des Reiches Schicksal). Потім він був залучений до формування бундесверу, 22 листопада 1955 року був призначений начальником управління збройних сил міністерства оборони ФРН, у 1957 році отримав генеральське звання.

У 19571963 роках займав посаду командуючого об'єднаними сухопутними військами НАТО в Центральній Європі зі штаб квартирою в Фонтенбло. У 1960 році Шпайдель подав в суд на групу авторів з НДР, чия книга «Операція «Тевтонський меч»» вийшла у СРСР в 1960 році. Автори звинувачували Шпайделя у численних злочинах на території СРСР під час Другої світової війни, підготовці замаху на міністра іноземних справ Франції Барту та короля Александра у 1934 році, а також у смерті Ервіна Роммеля.

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Correlli Barnett. Hitler's Generals. — New York, NY: Grove Press, 1989. — 528 p. — ISBN 0-802-13994-9.
  • А. и Э. Торндайк, К. Раддац — Операция «Тевтонский меч» М., 1960.