Вільгельм Шпайдель
Вільгельм Шпайдель (нім. Wilhelm Speidel; 8 липня 1895, Метцинген — 3 червня 1970, Нюртінген) — німецький військово-повітряний діяч, генерал авіації.
Вільгельм Шпайдель | |||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
нім. Wilhelm Speidel | |||||||||||||||
Народився | 8 липня 1895[1][2] Метцинген[1] | ||||||||||||||
Помер | 3 червня 1970[1] (74 роки) Нюртінген[1] | ||||||||||||||
Країна | Німеччина | ||||||||||||||
Діяльність | офіцер | ||||||||||||||
Відомий завдяки | елліністичний період[3], Людвіг ван Бетховен[3] і давньогрецьке мистецтво[4] | ||||||||||||||
Знання мов | німецька[2] | ||||||||||||||
Заклад | Імперське міністерство авіації[2] | ||||||||||||||
Учасник | Перша світова війна[2], Друга світова війна[5], Польська кампанія[2] і Битва за Британію[2] | ||||||||||||||
Членство | Німецький археологічний інститут[6] і Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини (1922)[2] | ||||||||||||||
Військове звання | Генерал авіації | ||||||||||||||
Батько | Emil Speideld | ||||||||||||||
Брати, сестри | Ганс Шпайдель | ||||||||||||||
Нагороди | |||||||||||||||
Біографія
ред.26 червня 1913 року вступив в 123-й гренадерський полк. Учасник Першої світової війни, командував взводом, ротою свого полку. З 21 березня 1918 року — командир штурмового батальйону 27-ї піхотної дивізії. Після демобілізації армії залишений в рейхсвері, служив в піхоті. В січні-серпні 1923 року нелегально перебував на території окупованого французами Рура. Пройшов секретну підготовку офіцера Генштабу. 31 березня 1928 року звільнений з армії, але вже 1 лютого 1929 року призначений радником відділу Т3 (розвідка) Військового управління Імперського військового міністерства. З травня 1929 по травень 1930 року перебував у відрядженні в США, де вивчав стан і тактику авіаційних і зенітних з'єднань. 11 червня 1930 року переведений у відділ Т2 (організаційний), а 1 квітня 1933 року — у відділ L1 (ППО). 1 листопада 1933 року переведений в люфтваффе і призначений радником Командного управління. З 1 липня 1935 року — командир авіагрупи «Гібельштадт» і комендант однойменної авіабази. З 1 квітня 1936 року — начальник штабу 3-го авіаційного округу (Берлін), з 1 липня 1938 року — 1-го Командування групи ВПС, з 1 лютого 1939 року — 1-го повітряного флоту. Учасник Польської кампанії. 19 грудня 1939 року переведений на посаду начальника штабу 2-го повітряного флоту. В жовтні 1940 року призначений главою німецької військово-повітряної місії в Румунії. У Бухаресті він залишався до 15 червня 1942 року. 11 вересня 1942 року призначений командувачем німецькими ВПС в Південній Греції, а 8 вересня 1943 року — військовим комендантом всієї Греції. 27 квітня 1944 року переведений в резерв ОКЛ. З 10 вересня 1944 по 22 січня 1945 року — начальник штабу зв'язку ОКЛ на Південному Сході. 14 березня 1945 року призначений командиром 1-го фельд'єгерського корпусу і командував ним до кінця війни. 8 травня 1945 року здався союзниками. Як підсудний був притягнутий до процесу Американського військового трибуналу у справі командування вермахту на Балканах і 19 лютого 1948 року засуджений до 20 років тюремного ув'язнення. 3 лютого 1951 року звільнений.
Звання
ред.- Фанен-юнкер (26 червня 1913)
- Фенріх (22 березня 1914)
- Лейтенант (7 серпня 1914)
- Оберлейтенант (22 березня 1918)
- Гауптман (1 квітня 1926)
- Майор (1 жовтня 1933)
- Оберстлейтенант (1 вересня 1935)
- Оберст (1 жовтня 1937)
- Генерал-майор (22 вересня 1939)
- Генерал-лейтенант (19 липня 1940)
- Генерал авіації (1 січня 1942)
Нагороди
ред.- Залізний хрест 2-го і 1-го класу
- Орден «За військові заслуги» (Вюртемберг), лицарський хрест
- Нагрудний знак «За поранення» в чорному
- Почесний хрест ветерана війни з мечами
- Нагрудний знак пілота
- Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)
- Застібка до Залізного хреста 2-го і 1-го класу
- Нагрудний знак спостерігача (Румунія)
- Орден Михая Хороброго 3-го класу (Румунське королівство; 19 вересня 1941)
- Орден «Доблесний авіатор», командорський хрест з мечами (Румунське королівство; 19 вересня 1941)
Див. також
ред.- Ганс Шпайдель — молодший брат.
Бібліографія
ред.- Wilhelm Speidel (unter dem Pseudonym Helm Speidel): Reichswehr und Rote Armee (PDF; 1,7 MB). In: „Vierteljahrshefte für Zeitgeschichte“, Jg. 1, Nr. 1/1953, S. 9–45, mit einem Vorwort von Hans Rothfels.
Література
ред.- Залесский К. А. Люфтваффе. Военно-воздушные силы Третьего рейха. — М.: Яуза-Пресс, 2005. ISBN 5699137688
- Rangliste des Deutschen Reichsheeres, Hrsg.: Reichswehrministerium, Mittler & Sohn Verlag, Berlin 1925, S. 166
Примітки
ред.- ↑ а б в г д Deutsche Nationalbibliothek Record #1012574679 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в г д е ж Nuremberg Trials Project — 2016.
- ↑ а б Nuremberg Trials Project — 2016.
- ↑ Nuremberg Trials Project — 2016.
- ↑ Nuremberg Trials Project — 2016.
- ↑ Nuremberg Trials Project — 2016.