Вікіпедія

Ганс Крістіан Лумбю

Ганс Крістіан Лумбю (дан. Hans Christian Lumbye; 2 травня 1810(1810травня02), Копенгаген — 20 березня 1874, там же)[4] — данський композитор і диригент, автор численних танцювальних творів[5].

Ганс Крістіан Лумбю
Основна інформація
Дата народження 2 травня 1810(1810-05-02)[1][2][…]
Місце народження Копенгаген, Данія[1]
Дата смерті 20 березня 1874(1874-03-20)[1][2][…] (63 роки)
Місце смерті Копенгаген, Данія
Поховання Гольменське кладовищеd
Громадянство Данія
Професії композитор, трубач, диригент
Інструменти труба і скрипка
Діти Julie Hansend, Carl Christian Lumbyed, Georg August Lumbyed і Caroline Recke-Madsend
CMNS: Файли у Вікісховищі

Біографія ред.

Ганс Крістіан Лумбю народився у сім'ї солдата (походив з села Лумбю неподалік Оденсе)[6]. У 1816 році його батька перевели в Рандерс[7], де хлопчик почав навчатися грі на скрипці, у 1821 році — в Оденсі, де у 1824 році майбутній композитор приєднався як трубач до оркестру драгунського полку. У 1829 році здібного музиканта перевели у столицю, Копенгаген, до Королівської кінної гвардії[8]. У вільний час він грав у танцювальному оркестрі, створеному кларнетистом і композитором Карлом Георгом Фюсселем, а також почав писати музику сам. Поворотним моментом для нього стало знайомство з музикою Ланнера і Штрауса-батька, що відбулося під час гастролей австрійського оркестру у 1839 році, в результаті чого Лумбю вдосконалив свій музичний стиль[9]. Того ж року він створив свій оркестр, а наступного року дав перший концерт у столичному готелі «Англетер»[10].

У 1843 році у Копенгагені відкрився парк розваг «Тіволі», який пізніше став знаменитим[11]. Тоді ж Лумбю запросили виступати у ньому зі своїм оркестром, а вже наступного року він гастролював у Парижі, Відні та Берліні. У 1847 році Фюссель подав на Лумбю та власників парку до суду, заперечуючи виняткове право виконувати танцювальну музику у столиці, але програв процес. Мистецтво Лумбю набуло широкої популярності, крім літніх концертів у парку та зимових в інших залах столиці, він неодноразово виступав в інших містах країни, а також у Швеції, Німеччині, Франції. У 1850 році Лумбю протягом декількох місяців гастролював у Санкт-Петербурзі. Пізніше його оркестр став також основою оркестру Музичного товариства, виступаючи під керівництвом Нільса Ґаде, й існує до нашого часу як Зеландський симфонічний оркестр, продовжуючи грати навіть у «Тиволі».

Лумбю продовжував активно виступати до 1872 року, але через проблеми зі слухом був змушений залишити концертну діяльність. У травні 1873 року він востаннє продиригував своїм знаменитим галопом «Шампанське».

Композитор був одружений і мав п'ятьох дітей. Обидва його сини, Карл Крістіан (9 липня 1841 — 10 серпня 1911) і Георг Август (26 серпень 1843—1922), диригували батьківським оркестром і пробували складати музику, а один з онуків, Георг Гееберг, став відомим диригентом і керівником Королівської капели[12]. У 1938 та 1960 роках про життя Лумбю на екрани вийшли біографічні фільми. Галопи Лумбю «Телеграф», «Шампанське» та «Перша парова залізниця у Копенгагені», включені в Данський культурний канон.

Творчість ред.

Більшу частину понад 700 творів Лумбю — це легка, багато у чому танцювальна музика, в основному вальси, а також галопи, польки та мазурки, дивертисменти, фантазії та марші. Серед його творів була також музика для балету Августа Бурнонвіля «Неаполь» (у співавторстві з іншими композиторами, 1942). Крім того, його музика використовувалася у балетах-водевілях «Далеко від Данії» (1860) та «Вільні стрілки з Амагера» (1870).

Низка праць Лумбю присвячена членам королівської родини Данії та іншим відомим особистостям, а понад 100 творів мають різні жіночі імена. Лумбю активно використовував у своєму оркестрі незвичайні звукові поєднання та інструменти, зокрема дзвіночки, цитру, ксилофон та численні звуконаслідувальні пристосування. Найбільш відомими його творами є два галопи, що використовують звуконаслідування, — «Шампанське», на початку якого імітується постріл пробкою при відкритті пляшки однойменного напою, і «Перша парова залізниця у Копенгагені», що імітує відправлення паровоза зі станції, його шлях і прибуття на кінцеву станцію. Серед інших відомих творів — «Концертна полька для двох скрипок з оркестром», галоп «Телеграф», Брітта-полька, полька-мазурка «Коломбіна», вальс «Амелія», вальс «Королева Луїза»[13].

Галопи ред.

  • Jubel-Galop (1840(1844)
  • Juliane Galop (1843—1844)
  • Copenhagen Steam Railway Galop (1844)
  • Telegraph Galop (1844)
  • Castilianer-Galop (1847)
  • Capriccio Galop (1851)
  • Juleballet (1855)
  • Champagne Galop (1865)
  • Cirque de Loisset Galop (1862)
  • Bouquet-Royal Galop (1870)
  • Kanon Galop (1853)

Марші ред.

  • Marche du Nord (1856—1857)
  • Kronings Marsch (1860)
  • Kong Frederik den Syvendes Honneur-Marsch (1861)
  • Kong Christian D. 9des Honneur March (1864)
  • Kong Carl d. XVdes Honneur March (1869)
  • Kong Georg den 1stes Honneur Marsch (1973)

Польки ред.

  • Caroline Polka (1843)
  • Casino-Polka (1846)
  • Amager-Polka /1849)
  • Camilla Polka (1863)
  • Otto Allins Tromme-Polka (1863/1864)
  • Petersborgerinden

Вальси ред.

  • Krolls Ballklänge
  • Amelie-Vals
  • Casino Vals (1847)
  • Catharina Vals (1857)

Примітки ред.

  1. ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #119296683 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б SNAC — 2010.
  3. ↑ а б Find a Grave — 1996.
  4. ↑ Constance Green; David Mason Greene (1985). Greene's biographical encyclopedia of composers. Doubleday. с. 571. ISBN 9780385142786.
  5. ↑ The Johann Struss Society of Great Britain
  6. ↑ Behrend, s. 1021
  7. ↑ Behrend, s. 1021
  8. ↑ Behrend, s. 1021
  9. ↑ AllMusic
  10. ↑ Minor Ballet Composers: Biographical Sketches of Sixty-six Underappreciated Yet Significant Contributors to the Body of Western Ballet Music by Bruce R. Schueneman — Google Books pg.58
  11. ↑ Naxos Classical Music
  12. ↑ K. J. Kutsch, Leo Riemens: Großes Sängerlexikon. Unveränderte Auflage. K. G. Saur, Bern, 1993, Erster Band A–L, Sp. 1316 f., ISBN 3-907820-70-3
  13. ↑ Kulturkanonens hjemmeside. Архів оригіналу за 5 березня 2012. Процитовано 15 грудня 2022.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ганс_Крістіан_Лумбю&oldid=41171012