Ганс Крістіан Лумбю (дан. Hans Christian Lumbye; 2 травня 1810(1810травня02), Копенгаген — 20 березня 1874, там же)[4] — данський композитор і диригент, автор численних танцювальних творів[5].

Ганс Крістіан Лумбю
Основна інформація
Дата народження 2 травня 1810(1810-05-02)[1][2][…]
Місце народження Копенгаген, Данія[1]
Дата смерті 20 березня 1874(1874-03-20)[1][2][…] (63 роки)
Місце смерті Копенгаген, Данія
Поховання Гольменське кладовищеd
Громадянство Данія
Професії композитор, трубач, диригент
Інструменти труба і скрипка
Діти Julie Hansend, Carl Christian Lumbyed, Georg August Lumbyed і Caroline Recke-Madsend
CMNS: Файли у Вікісховищі

Біографія ред.

Ганс Крістіан Лумбю народився у сім'ї солдата (походив з села Лумбю неподалік Оденсе)[6]. У 1816 році його батька перевели в Рандерс[7], де хлопчик почав навчатися грі на скрипці, у 1821 році — в Оденсі, де у 1824 році майбутній композитор приєднався як трубач до оркестру драгунського полку. У 1829 році здібного музиканта перевели у столицю, Копенгаген, до Королівської кінної гвардії[8]. У вільний час він грав у танцювальному оркестрі, створеному кларнетистом і композитором Карлом Георгом Фюсселем, а також почав писати музику сам. Поворотним моментом для нього стало знайомство з музикою Ланнера і Штрауса-батька, що відбулося під час гастролей австрійського оркестру у 1839 році, в результаті чого Лумбю вдосконалив свій музичний стиль[9]. Того ж року він створив свій оркестр, а наступного року дав перший концерт у столичному готелі «Англетер»[10].

У 1843 році у Копенгагені відкрився парк розваг «Тіволі», який пізніше став знаменитим[11]. Тоді ж Лумбю запросили виступати у ньому зі своїм оркестром, а вже наступного року він гастролював у Парижі, Відні та Берліні. У 1847 році Фюссель подав на Лумбю та власників парку до суду, заперечуючи виняткове право виконувати танцювальну музику у столиці, але програв процес. Мистецтво Лумбю набуло широкої популярності, крім літніх концертів у парку та зимових в інших залах столиці, він неодноразово виступав в інших містах країни, а також у Швеції, Німеччині, Франції. У 1850 році Лумбю протягом декількох місяців гастролював у Санкт-Петербурзі. Пізніше його оркестр став також основою оркестру Музичного товариства, виступаючи під керівництвом Нільса Ґаде, й існує до нашого часу як Зеландський симфонічний оркестр, продовжуючи грати навіть у «Тиволі».

Лумбю продовжував активно виступати до 1872 року, але через проблеми зі слухом був змушений залишити концертну діяльність. У травні 1873 року він востаннє продиригував своїм знаменитим галопом «Шампанське».

Композитор був одружений і мав п'ятьох дітей. Обидва його сини, Карл Крістіан (9 липня 1841 — 10 серпня 1911) і Георг Август (26 серпень 1843—1922), диригували батьківським оркестром і пробували складати музику, а один з онуків, Георг Гееберг, став відомим диригентом і керівником Королівської капели[12]. У 1938 та 1960 роках про життя Лумбю на екрани вийшли біографічні фільми. Галопи Лумбю «Телеграф», «Шампанське» та «Перша парова залізниця у Копенгагені», включені в Данський культурний канон.

Творчість ред.

Більшу частину понад 700 творів Лумбю — це легка, багато у чому танцювальна музика, в основному вальси, а також галопи, польки та мазурки, дивертисменти, фантазії та марші. Серед його творів була також музика для балету Августа Бурнонвіля «Неаполь» (у співавторстві з іншими композиторами, 1942). Крім того, його музика використовувалася у балетах-водевілях «Далеко від Данії» (1860) та «Вільні стрілки з Амагера» (1870).

Низка праць Лумбю присвячена членам королівської родини Данії та іншим відомим особистостям, а понад 100 творів мають різні жіночі імена. Лумбю активно використовував у своєму оркестрі незвичайні звукові поєднання та інструменти, зокрема дзвіночки, цитру, ксилофон та численні звуконаслідувальні пристосування. Найбільш відомими його творами є два галопи, що використовують звуконаслідування, — «Шампанське», на початку якого імітується постріл пробкою при відкритті пляшки однойменного напою, і «Перша парова залізниця у Копенгагені», що імітує відправлення паровоза зі станції, його шлях і прибуття на кінцеву станцію. Серед інших відомих творів — «Концертна полька для двох скрипок з оркестром», галоп «Телеграф», Брітта-полька, полька-мазурка «Коломбіна», вальс «Амелія», вальс «Королева Луїза»[13].

Галопи ред.

  • Jubel-Galop (1840(1844)
  • Juliane Galop (1843—1844)
  • Copenhagen Steam Railway Galop (1844)
  • Telegraph Galop (1844)
  • Castilianer-Galop (1847)
  • Capriccio Galop (1851)
  • Juleballet (1855)
  • Champagne Galop (1865)
  • Cirque de Loisset Galop (1862)
  • Bouquet-Royal Galop (1870)
  • Kanon Galop (1853)

Марші ред.

  • Marche du Nord (1856—1857)
  • Kronings Marsch (1860)
  • Kong Frederik den Syvendes Honneur-Marsch (1861)
  • Kong Christian D. 9des Honneur March (1864)
  • Kong Carl d. XVdes Honneur March (1869)
  • Kong Georg den 1stes Honneur Marsch (1973)

Польки ред.

  • Caroline Polka (1843)
  • Casino-Polka (1846)
  • Amager-Polka /1849)
  • Camilla Polka (1863)
  • Otto Allins Tromme-Polka (1863/1864)
  • Petersborgerinden

Вальси ред.

  • Krolls Ballklänge
  • Amelie-Vals
  • Casino Vals (1847)
  • Catharina Vals (1857)

Примітки ред.

  1. а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #119296683 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. а б SNAC — 2010.
  3. а б Find a Grave — 1996.
  4. Constance Green; David Mason Greene (1985). Greene's biographical encyclopedia of composers. Doubleday. с. 571. ISBN 9780385142786.
  5. The Johann Struss Society of Great Britain
  6. Behrend, s. 1021
  7. Behrend, s. 1021
  8. Behrend, s. 1021
  9. AllMusic
  10. Minor Ballet Composers: Biographical Sketches of Sixty-six Underappreciated Yet Significant Contributors to the Body of Western Ballet Music by Bruce R. Schueneman — Google Books pg.58
  11. Naxos Classical Music
  12. K. J. Kutsch, Leo Riemens: Großes Sängerlexikon. Unveränderte Auflage. K. G. Saur, Bern, 1993, Erster Band A–L, Sp. 1316 f., ISBN 3-907820-70-3
  13. Kulturkanonens hjemmeside. Архів оригіналу за 5 березня 2012. Процитовано 15 грудня 2022.

Посилання ред.