Ганс Ельзессер
Ганс Ельзессер (нім. Hans Elsässer) — німецький астроном, перший директор Інституту астрономії імені Макса Планка в Гейдельберзі (1968—1994), засновник науково-популярного журналу Sterne und Weltraum.
| Ганс Ельзессер | |
|---|---|
| Hans Elsässer | |
| Народився |
29 березня 1929 Аален |
| Помер |
10 червня 2003 (74 роки) Гайдельберг |
| Країна |
 Німеччина |
| Діяльність | астроном |
| Alma mater | Тюбінгенський університет |
| Галузь | астрономія |
| Заклад | Інститут астрофізики імені Макса Планка |
| Науковий ступінь | доктор філософії |
| Науковий керівник | Heinrich Siedentopfd[1] |
| Аспіранти, докторанти | Kalevi Mattilad[1] |
| Членство |
Леопольдина Гайдельберзька академія наук |
| Нагороди |
 |
Біографія ред.
Ельзессер вивчав астрономію, фізику та математику в Тюбінгенському університеті з 1948 по 1953 рік. Тут він отримав ступінь доктора філософії 1953 року[2], а 1959 року зробив габілітацію. З 1953 по 1955 рік працював науковим дослідником в Швейцарії та в Південній Африці. З 1955 по 1956 рік Ельзессер був у експедиціях Європейської південної обсерваторії в Південній Африці. Потім він був науковим асистентом спочатку в Тюбінгені, потім в університетській обсерваторії в Геттінгені. У 1962 році він став професором астрономії в Гайдельберзькому університеті. До 1975 року він також був головою Державної обсерваторії Гайдельберг-Кенігштуль.
У 1962 році разом з Карлом Шайферсом і Рудольфом Кюном він заснував журнал Sterne und Weltraum і залишався його співредактором до своєї смерті.
У 1968 році Ельзессер був директором-засновником Інституту астрономії Макса Планка в Гайдельберзі. Він залишався керуючим директором інституту до 1994 року. У 1997 році вийшов на пенсію.
Наукові результати ред.
Ельзессер досліджував міжзоряну матерію, зореутворення, активні галактики, великомасштабну структуру Всесвіту. Він провів експерименти на ракетах і повітряних кулях, які були необхідні для успішної реалізації проектів Геліос[en] та інфрачервоної космічної обсерваторії ISO[en].
Відзнаки ред.
- Член Гайдельберзька академія наук (з 1972)
- Член Академії Леопольдина (з 1983)
- Астероїд 4385 Елсассер названий на його честь.
Дивіться також ред.
Примітки ред.
- ↑ а б Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ Hans Elsässer, Mathematics Genealogy Project
Література ред.
- Jakob Staude: Hans Elsässer, 29.3.1929–10.6.2003. Emeritiertes Wissenschaftliches Mitglied des Max-Planck-Instituts für Astronomie, Heidelberg, in: Jahrbuch der Max-Planck-Gesellschaft 2004, S. 111–112, Selbstverlag der MPG, München 2004, ISBN 3-927579-18-1.
Посилання ред.
- H. Elsässer в NASA ADS
- J. Solf: Hans Elsässer †. Mitteilungen der Astronomischen Gesellschaft, Bd. 86 (2003), S. 5.
- Astronomen trauern um Hans Elsässer, MPI für Astronomie