Ганс-Вольфрам Кнак
Ганс-Вольфрам Кнак (нім. Hans-Wolfram Knaak; 14 липня 1914, Магдебург — 26 червня 1941, Дюнабург) — німецький офіцер, ротмістр вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.
| Ганс-Вольфрам Кнак | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| нім. Hans-Wolfram Knaak | |||||
 «Балтійський сеньйор» Кнак. | |||||
| Народився |
4 липня 1914 або 1914[1] Магдебург, Провінція Бранденбург, Королівство Пруссія, Німецька імперія[1] | ||||
| Помер |
26 червня 1941 або 1941[1] Даугавпілс, Латвійська РСР, СРСР[1] | ||||
| Поховання | Wilmersdorf Cemeteryd | ||||
| Країна |
.svg){kind=small} Німецька імперія | ||||
| Діяльність | офіцер | ||||
| Членство | Corps Baltia Königsbergd | ||||
| Військове звання | Ротмістр | ||||
| Нагороди |
| ||||
Біографія ред.
Син ветерана Першої світової війни, директора Магдебурзького пожежного товариства. В 1932 році вступив в Кенігсберзький університет, в тому ж році став «Балтійським сеньйором» студентського корпусу «Балтія Кенігсберг». В 1933 році виступав проти поглинання корпусу нацистами, а деяким з них викликав на дуель на шаблях. Декілька разів Кнак був арештований гестапо і зрештою остаточно звільнений завдяки втручанню матері і обергрупенфюрера СА Едмунда Гайнеса, який був другом і бойовим товаришем його батька. В 1934 році був виключений з університету і вступив в 4-й (прусський) кінний полк 1-ї кавалерійської дивізії. В 1935 році був переведений в 7-й автомобільний дивізіон, в 1937 році — в спецзагін «Бранденбург». В 1938 році разом з Ервіном фон Віцлебеном і Гансом Остером приєднався до змови проти Адольфа Гітлера. Учасник Польської, Французької і Балканської кампаній, а також Німецько-радянської війни, командир 8-ї роти 800-го навчального полку особливого призначення. Загинув у бою за міст Дюнабурга, який контролювали радянські війська. Захоплення моста відіграло важливе значення для просування групи армій «Північ» до Ленінграда.
Сім'я ред.
В 1940 році одружився в Кенігсберзі з Юттою Дюмс, дочкою капітана-цур-зее Артура Дюмса і його дружини Ельзи, уродженої Штратманн.
Нагороди ред.
- Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу (4 роки)
- Залізний хрест 2-го і 1-го класу
- Сертифікат Пошани Головнокомандувача Сухопутних військ Вермахту (12 липня 1941, посмертно)
- Лицарський хрест Залізного хреста (3 листопада 1942, посмертно)
Література ред.
- Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
- Peter Hoffmann: Widerstand, Staatsstreich, Attentat. Der Kampf der Opposition gegen Hitler. Berlin 1983, ISBN 3-492-00718-X. S. 124.
- Rüdiger Döhler: Hans-Wolfram Knaak – Widerstand als aktiver Senior, in: Sebastian Sigler: Corpsstudenten im Widerstand gegen Hitler. Duncker & Humblot, Berlin 2014, ISBN 978-3-428-14319-1, S. 323–327.
- Siegfried Schindelmeiser: Die Albertina und ihre Studenten 1544 bis WS 1850/51 und Die Geschichte des Corps Baltia II zu Königsberg i. Pr. (1970–1985). Erstmals vollständige, bebilderte und kommentierte Neuausgabe in zwei Bänden mit einem Anhang und zwei Registern, herausgegeben von Rüdiger Döhler und Georg von Klitzing, München 2010, Band 2, S. 492 f., ISBN 978-3-00-028704-6