Ганзбург Григорій Ізраїлевич
Григо́рій Ізра́їлевич Га́нзбург (нар. 25 вересня 1954, Харків) — український музикознавець, педагог, музичний критик.
Григорій Ізраїлевич Ганзбург | |
---|---|
Народився | 25 вересня 1954 (70 років) Харків, УРСР |
Країна | Україна |
Діяльність | Музикознавець. Музичний критик. Викладач. |
Alma mater | Харківський національний університет мистецтв імені Івана Котляревського |
Науковий ступінь | кандидат мистецтвознавства (2011) |
Відомі учні | Шейко Володимир Олександрович |
Знання мов | українська |
Членство | Національна всеукраїнська музична спілка, Національна спілка журналістів України і Національна спілка композиторів України |
Партія | Позапартійний |
Батько | Ганзбург Ізраїль Григорович |
Сайт | grhansburg.simplesite.com |
Біографія
ред.Закінчив 1978 Харківський державний інститут мистецтв ім. І. П. Котляревського (історико-теоретичний факультет) по класу Л. М. Булгакова. Навчався також у Г. О. Тюменєвої (історія музики, фольклор), М. Д. Тіца (поліфонія, історія музично-теоретичних систем, методика викладання), О. В. Гусарової (аналіз музичних творів), З. Б. Юферової (історія зарубіжної музики, музична бібліографія), М. Р. Черкашиної (сучасна музика, педагогічна практика), В. С. Бібіка (інструментування, читання партитур). Перед тим почав освіту як піаніст, учень Л. Г. Фейгіної, С. Е. Гросман, Б. Ю. Юхт; закінчив 1973 Харківську середню спеціальну музичну школу по класу І. М. Дубініна (теорія музики), Н. С. Тишко (історія музики).
У 1978—1985 викладач Полтавського музичного училища ім. М. В. Лисенка (навчальні курси: «Аналіз музичних творів», «Поліфонія», «Гармонія», «Сольфеджіо», «Методологія музикознавчого аналізу», «Композиція»).
З 1984 — викладач Харківського музичного училища ім. Б. М. Лятошинського, з 1998 — викладач вищої категорії, з 2006 — методист (навчальні курси: «Основи теорії музики», «Сольфеджіо», «Інструментознавство», «Читання оркестрових партитур», «Народна музична творчість», «Світова музична література», «Основи музичної критики», «Музичне краєзнавство»)[1].
У 1984—2009 (з перервами) — викладач Харківського державного інституту (університету) мистецтв ім. І. П. Котляревського (навчальні курси: «Сольфеджіо», «Гармонія»); з 2013 — член Спеціалізованої вченої ради із захисту дисертацій при ХНУМ.
Дисертація: «Пісенний театр Роберта Шумана» (науковий керівник М. Р. Черкашина-Губаренко) — виконана на кафедрі історії зарубіжної музики Національної музичної академії України (Київ).
У 1992—2002 — науковий керівник Міжнародного музичного фестивалю «Харківські асамблеї»[джерело?].
З 1993 — директор Інституту музикознавства[джерело?].
З 2013 — член Спеціалізованої вченої ради (К 64.871.01) із захисту дисертацій при Харківському національному університеті мистецтв ім. І. П. Котляревського[2].
Громадська діяльність
ред.- Член Національної Спілки композиторів України (з 1989), Спілки композиторів колишнього СРСР (з 1990), Спілки композиторів Росії (з 2009).
- Член Національної Всеукраїнської музичної спілки (з 1992).
- Член Національної спілки журналістів України (з 2011).
- Співзасновник і віце-президент Об'єднання творчої інтелігенції «Круг» (з 1993)[джерело?]
- Співзасновник Харківського фонду підтримки молодих обдаровань (1994)[джерело?].
- Президент Шубертівського товариства в Харкові (з 1996)[джерело?].
- Співзасновник і Член Правління Благодійного фонду «Харківські асамблеї» (з 2012)[джерело?].
- Член журі професійних конкурсів і олімпіад, зокрема, в листопаді 2017 та 2019 років брав участь у роботі журі Першого та Другого всеукраїнського конкурсу вокалістів «Світова класика українською»[3][4]
Творча та наукова діяльність
ред.Автор праць у галузях історії та теорії музики, шуманознавства, шубертознавства, музичної педагогіки, джерелознавства, лексикографії.
В 1976 запровадив новий напрямок музикознавства — лібретологію (наука про вербальний компонент музичних творів).
У 1996 розробив та впровадив навчальний курс «Музичне краєзнавство». Укладач навчальної програми з музичної критики[джерело?].
У 1997 на запрошення Міжнародного шубертівського інституту (Internationales Franz-Schubert-Institut) (Австрія) виступив з доповіддю на ювілейній шубертівській конференції у Відні, де був єдиним представником від України (як очільник Шубертівського товариства та автор книги, присвяченої творчості Франца Шуберта)[джерело?].
Має понад 200 публікацій у наукових збірниках та періодичних виданнях. Автор книг про музику Ф. Шуберта, Р. Шумана, С. Рахманінова, О. Даргомижського. Редактор-упорядник щорічника «Харківські асамблеї» (1992—1995), 28-ми наукових збірників.
Опублікував та ввів до наукового вжитку нові архівні документи, що стосуються композиторів О. М. Скрябіна, Д. Д. Шостаковича, С. О. Нанія, М. В. Кармінського, І. С. Польського, піаністки М. В. Юдіної, літераторів Є. Б. Кульман, О. С. Шишкова, О. О. Блока, С. Свириденко, В. П. Коломійцова, М. І. Цвєтаєвої.
Редактор оригінальних видань нот Г.-Ф. Генделя, Ф. Шуберта, Р. Шумана, А. Дворжака, до яких здійснив еквіритмічні переклади вокальних текстів, публікатор і редактор нових творів В. Борисова,М. Кармінського, В. Іванова та ін.
Автор музичних творів, переважно вокальних та хорових. Серед них «Псалом № 136»[5] на вірші Т. Шевченка для мішаного хору, солоспіви на вірші М. Цвєтаєвої, О. Мандельштама, Б. Пастернака, С. Черкасенка, Л. Первомайського.
Автор і ведучий теле- та радіопрограм[яких?].
Голова редколегії часопису «Истоки» (в 1997—2002 рр.). Член редколлегії наукового журналу «Вестник Саратовской консерватории. Вопросы искусствознания»[6] та редколлегії Міжнародного відділу наукового журналу «ИКОНИ/ICONI: Искусство. Культура. образование. Научные исследования»[7].
Автор статей в Українській музичній енциклопедії, Енциклопедії сучасної України.
Серед учнів: І. В. Альбова, Л. А. Гнатюк, В. О. Шейко, О. О. Корчова, І. Л. Сахно, Н. В. Червинська[джерело?].
Нагороди
ред.- Лауреат муніципальної премії ім. І. І. Слатіна (1997)[8] [джерело?].
- Лауреат Гранд-премії Харківської облдержадміністрації та Харківської облради в галузі культури і мистецтва (2014)[9].
- Переможець журналістського конкурсу «Часопис» у номінації «Культурний простір» (2020)[10].
Сім'я
ред.- Батько — тромбоніст І. Г. Ганзбург (1923-1995).
- Мати — інженер Олександра Ганзбург (1927-2022).
Музикознавчі праці
ред.Книги та брошури (авторські)
ред.- Ганзбург Г. Елисавета Кульман (материалы к библиографии). — Харьков: Институт музыкознания, 1997.
- Ганзбург Г. Статьи о Шуберте. — Харьков: РА, 1997. — 28 с. (Институт музыкознания. Шубертовское общество.) ISBN 966-7012-11-5.
- Ганзбург Г. Статьи о поэтессе Елисавете Кульман. — Харьков: Институт музыкознания — РА, 1998. — 52 с. ISBN 966-7012-03-4.
- Ганзбург Г. Музична журналістика та критика: Програма навчального курсу. — Харків, 1999. — 12 с.
- Ганзбург Г. Ваш ребенок и музыка. — Харьков, 2006. — 40 с. ISBN 966-7990-26-3.
- Ганзбург Г. Стихотворение А. С. Пушкина «19 октября 1827» и трактовка его смысла в музыке А. С. Даргомыжского. — Харьков, 2007. — 28 с. ISBN 966-7950-32-8
- Ганзбург Г. Театрализация в вокальных циклах Роберта Шумана: Исследование. — Saarbrücken: LAP Lambert Academic Publishing, 2012. — 128 с. ISBN 978-3-659-10435-0
- Ганзбург Г. О музыке Рахманинова : 2-е изд. — [Б. м.]: Издательские решения, 2015. ISBN 978-5-4474-0566-3
- Ганзбург Г. О писательнице под псевдонимом С. Свириденко. – [Б. м.]: Издательские решения, 2021. – 84 с. ISBN 978-5-0055-1340-3
- Ганзбург Г. Хронологический указатель литературы о поэтессе Елизавете Кульман. – [Б. м.]: Издательские решения, 2021. – 42 с. ISBN 978-5-0055-1834-7
- Ганзбург Г. Фатум-аккорд Чайковского. - [Б. м.]: Издательские решения, 2021. – 28 с. ISBN 978-5-0055-2837-7
- Ганзбург Г. Песенный театр Роберта Шумана. — М.: Композитор, 2022. — 148 с. ISBN: 978-5-6047149-3-5
Книги (упорядкування та редагування)
ред.
|
Статті
ред.
|
Фольклорні збірки
ред.
|
Нотні видання (упорядкування та редагування)
ред.
|
Література
ред.- Українська музична енциклопедія. — Т. 1. — Київ: ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України, 2006. — С. 438.
- Енциклопедія сучасної України: Т. 7. — Київ, 2007. — С. 19. [Архівовано 14 квітня 2019 у Wayback Machine.] — ISBN 966-02-2074-Х ISBN 978-966-02-4457-3
- Кравцов Т. С. Кафедра теории музыки // Харьковский институт искусств имени И. П. Котляревского: 1917—1992. — Харьков, 1992. — С. 56.
- Твори українських композиторів та музикознавчі праці, написані між IX та X з'їздами Спілки композиторів України. — Київ, 1994. — С. 81.
- Спілка композиторів України між Х та XI з'їздами (1994—1999). — Київ, 1999. — С. 15, 41, 50, 67, 68.
- Твори композиторів і музикознавчі праці, написані між Х та XI з'їздами Спілки композиторів України. — Київ, 1999. — С. 79-82.
- Харківському музичному училищу ім. Б. М. Лятошинського 120 років / Ред . О. О. Єфременко. — Харків, 2003. — С. 39.
- [Воловик Л.] Поздравляем с 50-летием! // Дайджест-Е. — 2004. — № 9. — С. 4.
- [Хомайко Ю.] Музичний ерудит // Слобідський край. — 2004. — № 181. — 25 вересня. — С. 2.
- Творчий доробок українських композиторів і музикознавців: 1999—2004. Каталог-довідник. — Київ, 2005. — С. 91-94.
- Борисенко М. Ю. Теоретичне музикознавство: рух у часі // Харківський державний університет мистецтв імені І. П. Котляревського. Pro Domo Mea: Нариси / Ред. Т. Б. Вєркіна, Г. А. Абаджян, Г. Я. Ботунова. — Харків, 2007. — С. 180.
- Союз композиторов России: Справочник. — М.: Композитор, 2010. — С. 340.
- Холманская Л. День рождения «Вики»: всё, что вы делаете здесь, сохранится для потомков [Архівовано 17 квітня 2019 у Wayback Machine.] // Время. — 2011. — 18 янв.
- Біографічний довідник [Харківського музичного училища] / Упорядн. А. С. Зареченська та ін. — Харків: Факт, 2013. — С. 14. ISBN 978-966-637-744-2
- Макаренко А. Авторы «Википедии» борются с ложью [Архівовано 19 серпня 2014 у Wayback Machine.] // Сегодня. — 2014. — № 178. — 14 августа. — С. 8.
Посилання
ред.- Ганзбург Григорій Ізраїлевич // Українська музична енциклопедія. Т. 1: [А – Д] / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2006. — С. 438.
- Ґанзбурґ Григорій Ізраїльович [Архівовано 14 квітня 2019 у Wayback Machine.] // ЕСУ
- Національна спілка композиторів України. Ганзбург Григорій Ізраїльович [Архівовано 5 червня 2014 у Wayback Machine.]
- Персональний сайт [Архівовано 11 березня 2007 у Wayback Machine.]
- Офіційний сайт
- Громадянське суспільство в Україні
- Вірші [Архівовано 10 березня 2007 у Wayback Machine.]
- Проза [Архівовано 12 лютого 2007 у Wayback Machine.]
- Видання українських народних пісень (інтерв'ю) [Архівовано 9 вересня 2014 у Wayback Machine.]
- Портрет Г. Ганзбурга роботи Алли Хмель
- Фотопортрет Г. Ганзбурга роботи Ю. Л. Щербініна
- Лауреати Гранд премії [Архівовано 19 серпня 2014 у Wayback Machine.]
- Ганзбург Г. Театралізація і драматизація камерних жанрів у вокальній музиці Р. Шумана // Мистецтво музики: теорія і історія. — 2012. — Випуск 5.
- Ганзбург Г. Образ автора в музичному творі (Бах, Шуман, Рахманінов) [Архівовано 2 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
- Ганзбург Г. Фатум-аккорд [Архівовано 2 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
- Максютенко Е. Вечір Шубертівського товариства.
- Чотири періоди короткого життя Франца Шуберта (інтерв'ю 2018 року). [Архівовано 24 жовтня 2019 у Wayback Machine.]
- П'ять життів Катерини Мишкіс (інтерв'ю 2019 року) [Архівовано 24 жовтня 2019 у Wayback Machine.]
- Книги Ганзбурга на сайті електронної бібліотеки "Im Werden"
- Індекс цитування
Примітки
ред.- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 26 вересня 2020. Процитовано 19 вересня 2020.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Наказ Міністерства освіти і науки України (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 червня 2021. Процитовано 28 грудня 2018.
- ↑ офіційна сторінка конкурсу. Архів оригіналу за 9 листопада 2017. Процитовано 17 листопада 2017.
- ↑ Анонс конкурсу на сайті міністерства культури України. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 17 листопада 2017.
- ↑ Цей твір Г. Ганзбурга детально проаналізований у дисертації: Півторацька Л. М. Відтворення поетики «Давидових псалмів» Т. Шевченка у творах українських композиторів XX–XXI століть. – Дис. ... доктора філософії. — Харків, 2023.
- ↑ https://elibrary.ru/title_about_new.asp?id=68117
- ↑ https://www.elibrary.ru/title_about.asp?id=70298[недоступне посилання]
- ↑ Кузик В. Премія // Українська музична енциклопедія. Т. 5. Київ, 2018. — С. 415.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 14 березня 2022. Процитовано 23 вересня 2019.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 26 вересня 2020. Процитовано 19 вересня 2020.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)