Гайдук Мирослав Іванович

Мирослав Іванович Гайдук псевдо.: «Федір», «Бігун», «Степан», «Довбуш», «Гаврило», «Шапка»; нар. 1920, м. Вижниця — пом. 11 жовтня 1945, м. Чернівці) — український віськовик, військовий референт Буковинського окружного проводу ОУН[1], один з організаторів Буковинського куреня УПА[2].

Мирослав Гайдук
Військовий референт Буковинського окружного проводу ОУН
Загальна інформація
Народження 1920(1920)
Вижниця, жудець Сторожинець, Буковина
Смерть 11 жовтня 1945(1945-10-11)
Чернівці, Українська РСР, СРСР
Alma Mater Вижницька гімназія і Карлів університет
Псевдо «Федір», «Бігун», «Степан», «Довбуш», «Гаврило», «Шапка»
Військова служба
Роки служби 1941 — 29 грудня 1944
Приналежність Flag of Ukraine.svg Українська держава (1941)
Вид ЗС UPA-Zaslugy1.png УПА
OUN-B-01.svg ОУНР
Формування УПА-Захід
Війни / битви Друга Світова війна
Українські визвольні змагання (1938—1950)
Командування
листопад — 29 грудня 1944 Військовий референт Буковинського окружного проводу ОУН
травень — листопад 1944 Військовий референт Буковинського обласного проводу ОУН
1943 — травень 1944 Організаційний референт Буковинського обласного проводу ОУН
1942 — 1943 Провідник Сторожинецького повітового проводу ОУН
1941 — 1942 Провідник Вижницького районного проводу ОУН

ЖиттєписРедагувати

Мирослав Гайдук народився у місті Вижниця. Закінчив Вижницьку гімназію та Празький університет, де навчався на архітектора.

З 1940 року член ОУНР. У 1941 році Мирослав Гайдук провідник Вижницького районного проводу ОУН, з осені 1942 по 1943 рік — провідник Сторожинецького повітового проводу ОУН.

Організаційний референт Буковинського обласного проводу ОУН з березня 1943 до травня 1944 року.

Від травня до листопада 1944 року військовий (організаційно-мобілізаційний) референт Буковинського обласного проводу ОУН. У листопаді 1944 року Буковинська область ОУН була реогранізована в Буковинську округу Карпатського краю ОУН, і Мирослав Гайдук призначений військовим референтом Буковинського окружного проводу (листопад — 29 грудня 1944 року)[3].

Захоплений у полон військовими НКВС 29 грудня 1944 року під час бою біля с. Васловівці Садгірського району[4][5].

22 серпня 1945 року військовим трибуналом військ НКВС Чернівецької області засуджений до вищої міри покарання — страти. Розстріляний у Чернівецькій в'язниці 11 жовтня 1945 року.

Див. такожРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • До питання функціонування відділів УПА на Чернівеччині (1944 – 1945) / Василь Ільницький // Східноєвропейський історичний вісник. — 2016. — Вип. 1. — С. 60-68.

ПриміткиРедагувати

  1. Літопис УПА. Нова серія. Том 27. Боротьба проти повстанського руху і націоналістичного підпілля: протокол и допитів заарештованих радянськими органами державної безпеки керівників ОУН і УПА. 1949-1956. Книга 3 / Упорядник: М. Романюк. — Київ-Торонто, 2017. — 735 с. Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. C. Грушевського НАН України; Видавництво «Літопис УПА»; Галузевий державний архів Служби безпеки України
  2. ОУН і УПА в 1944 році: Документи. В 2 ч. Ч. 1. Упорядники: О. Веселова, С. Кокін, О. Лисенко, В. Сергійчук. Відповідальний редактор С. Кульчицький. — Інститут історії України НАН України. — 2009. — 292 с.
  3. УПА-«Захід» і збройне підпілля ОУН у боротьбі за Українську Самостійну Соборну Державу у 1942-1960 рр.: монографія / Нестор Мизак. — Чернівці: Прут, 2011. — 433 с. — За тебе, свята Україно; кн. 7. — ISBN 978-966-560-469-3
  4. Лавріви М. і П. Спогади з оунівського підпілля 1939–1945 років // Визвольний шлях. – 1997 – № 12
  5. Група УПА «Говерля»: [у 2 кн.] / зібрав і впоряд. Петро Содоль. — Торонто; Львів: Літопис УПА, 1990-1993. Кн. 2: Спомини, статті та видання історично-мемуарного характеру: з англ. рез. — Торонто, 1992; Львів, 1993. — 359 с.: іл. — Літопис Української Повстанської Армії. т.19

ПосиланняРедагувати