Буковинський курінь УПА
Буковинський курінь — курінь УПА, що входив до складу ТВ-20 «Чернівці» ВО-4 «Говерла» УПА-Захід. Курінні: Олекса Додяк-«Крига», Назар Данилюк-«Перебийніс»[1].
| Буковинський курінь | |
|---|---|
| На службі | весна 1944 — весна 1945 |
| Країна |
 Українська держава (1941) |
| Належність |
 УПА |
| Чисельність | Курінь |
| У складі | ВО-4 «Говерла» |
| Командування | |
| листопад 1944—весна 1945 | Назар Данилюк-«Перебийніс» |
| весна—листопад 1944 | Олекса Додяк-«Крига» |
Історія ред.
Курінь утворено восени 1944 року Олексою Додяком-«Кригою», і налічувала близько 200 вояків, та складалася з п'яти чот, дві чоти були з колишніх вояків БУСА Шумка-«Лугового». Політвиховником Буковинського куреня став поручник Костянтин Павлюк-«Вихор».
- 1-а чота — чотар Микола Труфан-«Наливайко» (17.07.1945 прийшов з повинною у НКВС, погодився на співпрацю з ворогом під позивним «Огонь», брав активну участь у знищенні підпільного руху на Буковині). Налічувала до 30 стрільців. Озброєння: 3 легкі кулемети, 3-4 автоматичні карабіни, один 55 мм міномет та гвинтівки. Чота базувалася у селі Бісків;
- 2-а чота — чотар Василь Монах-«Береза». Налічувала до 40 стрільців. Озброєння: 2 легкі кулемети, міномет, 3-4 автоматичні карабіни та ґвинтівки. Чота розташовувалася на горі Вільчина та в селі Киселиці;
- 3-я чота — чотар «Сокіл», згодом «Хміль». Налічувала до 40 стрільців. Озброєння: 2 легкі кулемети, 2-3 автоматичні карабіни та ґвинтівки. Чота, з нею знаходився сотенний «Крига», базувалася в горах. Пізніше перебазувалася у села Голошина, Самакова, Киселиці, а згодом у село Бісків;
- 4-а чота — чотар Онуфрій Том'юк-«Шугай». Озброєння: 55 мм міномет, 2 легкі кулемети, 2-3 автоматичні карабіни та ґвинтівки. Чота базувалася в горах;
- 4-а чота — чотар «Чумак». Чота базувалася в горах.
У листопаді 1944 року Коломийський окружний провід ОУН відрядив Назара Данилюк-«Перебийноса» та Романа Дубика-«Боєвір» на Буковину. З ними прибули вишкільники, які провели вишкіл вояків. Після реорганізації Буковинський курінь очолив Назар Данилюк-«Перебийніс». Курінь складався з 4 сотень УПА:
- 1-а сотня ім. Дмитра Вітовського — сотенний Олекса Додяк-«Крига». Налічувала 150 стрільців. Озброєння: 5 легких кулеметів, 7 автоматичних карабінів, 8 СВТ та гвинтівки;
- 2-а сотня — сотенний Онуфрій Москалюк-«Яструб». Налічувала 130 стрільців з місцевих боївок. Озброєння: 2 станкові кулемети, 2 легкі кулемети, 7 автоматичних карабінів ППШ та гвинтівки);
- 3-я сотня — сотенний Роман Дубик-«Боєвір». Налічувала близько 40 стрільців, одну чоту;
- 4-а сотня — сотенний Олекса Рижко-«Борисенко». Налічувала близько 40 стрільців, одну чоту. Озброєння: 3 легкі кулемети, 1 ротний міномет, 5 автоматичних карабінів ППШ, 5 СВТ та гвинтівки).
У грудні 1944 року було створено підстаршинську школу, для підготовки кадрів, яку очолював курінний «Перебийніс», заступником був сотенний Москалюк-«Яструб». Школа діяла упродовж півтора місяця у селі Конятин, і у ній пройшли вишкіл близько 60 вояків.
Буковинський курінь діяв переважно у Вижницькому, Путильському, Сторожинецькому та Кіцманському районах проти радянських та німецьких частин і партизанів.
20 листопада 1944 року дві сотні Буковинського куреня пішли у рейд від Карпат до Дністра. У той час на Прикарпатті шаленів тиф. У грудні в Буковинському курені з'явилися перші хворі на тиф, і через відсутність медичного забезпечення він набрав згубних масштабів. У середині січня в сотнях куреня 70–80 % вояків були хворі на тиф.
Навесні 1945 року курінь був розформований через значні втрати особового складу. Залишки куреня перейшли у підпорядкування проводу Буковинської округи Карпатського краю ОУНР на чолі з провідником Василем Савчаком-«Сталь».
Див. також ред.
Джерела ред.
- Буковинська частина УПА / Юрій Ференчук // Практика. — 1992. — № 45.
- Розгортання повстанської боротьби на Буковині у 1944 році / Володимир Мороз // Ви-звольний шлях. — 2001. – Кн. 8 (641). — серпень. — Річник 54. — С. 54–69.
- Діяльність ОУН та УПА на Буковині в 1940 – 1952 рр. / Володимир Підлубний // Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича. — Чернівці, 2010. — 16 с
- Буковинські Карпати у вогні повстання: Спогади і свідчення про бойові дії УПА в гірських районах Чернівецької області / Юрій Ференчук. Чернівці: Прут, 2001. – 123 с
- Буковинці у вогні повстання 1944 – 1952 рр. / Юрій Ференчук. – Вижниця: Черемош, 2006. – 292 с
- Північна Буковина і Хотинщина у Другій світовій війні 1939 – 1945 рр. / Іван Фостій. – Чернівці: Чернівецьке обласне відділення Пошуково-видавничого агентства «Книга пам'яті», 2004. – 368 с.43
- Буковина і буковинці (Про історію краю і життя людей) / Федір Чев'юк, Володимир Захарчук. – Львів: Світ, 2008. – 200 с
Примітки ред.
- ↑ Підпілля ОУН на Буковині: 1943-1951: документи і матеріали [Архівовано 16 квітня 2021 у Wayback Machine.] / Нац. акад. наук України, Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України, Вид-во «Літопис УПА», Галуз. держ. арх. Служби безпеки України; упоряд. Д. Проданик. - Л.; Торонто: Літопис УПА, 2012. - 783 с. : іл. - Літопис УПА. Нова серія; т. 19
Посилання ред.
- Олександр Лисенко. Буковинський курінь [Архівовано 1 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 399. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.
- Андрій Дуда, Володимир Старик. Буковинський Курінь в боях за українську державність: 1918-1941-1944. — Київ-Чернівці : Товариство «Український Народний Дім в Чернівцях», 1995. — 272 с.
|
Це незавершена стаття про Українську повстанську армію. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |