Гаетанське герцогство

ранньосередньовічна держава зі столицею в портовому місті Гаета
Гаетанське герцогство
італ. Ducato di Gaeta
839 – 1140
Прапор Герб
Прапор Герб

Держави в Кампанії біля 1000 року
Червоним - герцогство Гаета
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Гаетанське герцогство

Гаетанське герцогство (італ. Ducato di Gaeta), також відоме як Гаетанська республіка (італ. Repubblica di Gaeta) — середньовічна торгова морська республіка в Південній Італії з центром у Гаеті. Виникла на початку IX століття, коли місцева громада почала ставати більш незалежною від Візантії і відстоювала свою незалежність в боротьбі з лангобардами та сарацинами. Припинила існування внаслідок захоплення норманами і включення до норманського Герцогства Апулії і Сицилійського королівства. Головним джерелом відомостей про Гаетанську республіку є Codex Diplomaticus Caietanus[1].

Зростання впливу роду Доцибілів ред.

Першим консулом Гаети був Костянтин, який правив з 839 року разом із сином Марином. Він був прихильником Візантії та васалом неаполітанського дуки Андрія II (834—840). Костянтин відгукнувся на заклик наступного неаполітанського дуки Сергія I об'єднати християнські держави Кампанії в «Лігу Кампанії» для боротьби з сарацинською загрозою. Об'єднаний флот «Ліги Кампанії» завдав декілька важливих поразок сарацинам, таких як в битві біля Лікози (846) і битві при Остії (849).

Костянтин захищав місто від нападів сарацинів, однак в 866 році він був силою зміщений Доцибілом I, який став засновником династії та de facto забезпечив незалежність Гаети.

 
Башта замку в Ітрі, побудованого Доцибілом I.

Династія Доцибілів наполегливо намагались підвищувати значення Гаети, вдаючись до укладення різного роду союзів. Вони об'єднувались з сарацинами проти християн, з папою — проти самих сарацинів. Будували величезні палаци, підносячи престиж міста та демонструючи його достаток. Залишались васалами Візантії, здобули славу під її знаменами у битві при Гарільяно. Головним успіхом Доцибілів стало виведення Гаети зі складу Неаполітанського дукату.

Доцибіл II у 933 першим прийняв титул герцога. Період його правління виявився зенітом могутності Гаети, проте він сам заклав початок ослаблення герцогства, запровадивши поділ володінь під час спадкування престолу.

Занепад ред.

У 962 Гаета підкорилась лангобардському князю Капуї Пандульфу Залізній Голові. У 963 в місті була лише муніципальна влада. В 976 імператор Священної Римської імперії Оттон II і папа Римський були визнані сюзеренами Гаети.

Лангобардське домінування ред.

У 1032 році, після династичної кризи, Доцібілі, що владарювали до цього моменту, змушені були підпорядкувати Гаету князівству Капуа, і протягом наступних шістдесяти років незалежні герцоги чергувались з капуанськими васалами, поки в 1100 році нові нормандські герцоги не звільнили місто від влади Капуї і зберігали його незалежним до 1135 р[2].

Норманське домінування ред.

В 1135 році останній норманський герцог Гаети Річард III заповів його норманському королю Рожеру II Сицилійському[2], який включив його до складу свого королівства.

Правителі ред.

Грецька династія ред.

Консули ред.

Герцоги ред.

Лангобардська династія ред.

Герцоги ред.

Норманська династія ред.

Герцоги і консули ред.

Були васалами князів Капуанських.

У 1140 король Сицилії Рожер II став безпосередньо правити Гаетою.

Примітки ред.

  1. Taviani-Carozzi, Huguette (1 квітня 2014). La Terreur du monde - Robert Guiscard et la conquête normande en Italie (фр.). Fayard. ISBN 978-2-213-65085-2.
  2. а б Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою :0 не вказано текст

Джерела ред.