Відкрити головне меню

Гавриш Степан Богданович (нар. 2 січня 1952, с. Олешів Тлумацького району Станіславської області) — український політик, педагог.

Степан Богданович Гавриш
Степан Богданович Гавриш
Степан Гавриш у 2013

Час на посаді:
1 лютого 2000 — 4 квітня 2002
ПопередникВіктор Медведчук
НаступникОлександр Зінченко

Народився2 січня 1952(1952-01-02) (67 років)
с. Олешів, Тлумацький район, Станіславська область, Українська РСР, СРСР
Виборчий округ177
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьукраїнець
Політична партіябезпартійний
ДітиГавриш Тетяна Степанівна
Професіяюрист
Нагороди
Орден «За заслуги» І ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден святого рівноапостольного князя Володимира ІІ ступеня

Доктор юридичних наук, професор Національної юридичної академії ім. Ярослава Мудрого, академік Національної академії правових наук України.

Народний депутат України III, IV скликань (Чугуївський виборчий округ № 177).

Політик активної центристської ліберальної позиції, який виступає за динамічне розширення політичного простору демократії в Україні через проведення системних конституційних, політичних, економічних, соціальних реформ, та прискорену євроінтеграцію[джерело?].

БіографіяРедагувати

  • Після закінчення середньої школи з 1968 по 1972 рік працював токарем на паровозоремонтному заводі, техніком-архітектором у філії «Діпроміст» м. Івано-Франківська.
  • З 1972 по 1976 рік навчався на судово-прокурорському факультеті Харківського юридичного інституту, який закінчив з відзнакою. Закінчив аспірантуру на кафедрі кримінального права Харківського юридичного інституту.
  • В 1980 році захистив дисертацію з правових проблем охорони навколишнього середовища на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук.
  • Працював асистентом, старшим викладачем, доцентом на кафедрі кримінального права, заступником декана слідчо-криміналістичного факультету.
  • За час докторантури з 1989 по 1993 рік підготував, а в 1994 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук, в якій відстоював право народу України на безпечне природне довкілля як основу його здоров'я, життя та прогресу.
  • 19941998 президент (за сумісництвом) юридичної фірми «Інюрполіс».

Діяльність у Верховній РадіРедагувати

  • У 1998 році обраний народним депутатом України по Чугуївському виборчому округу № 176 (40 % голосів виборців, 18 претендентів). Лідер депутатської групи «Відродження регіонів».
  • Голова Тимчасової спеціальної комісії по підготовці і попередньому розгляду законопроектів про внесення змін до Конституції України за результатами всеукраїнського референдуму за народною ініціативою (2001).
  • Голова Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань доопрацювання законодавчих актів у сфері політико-правової та адміністративної реформи в Україні (2001).
  • У 2002 році обраний народним депутатом України по Чугуївському виборчому округу № 177 (64 % голосів, 4 претенденти).
  • Координатор постійно діючої парламентської більшості у Верховній Раді України, лідер депутатської групи «Демократичні ініціативи», член комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.
  • Співголова Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України по опрацюванню проектів законів України про внесення змін до Конституції України (2002).
  • Заступник голови Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань перевірки ефективності діяльності органів державного управління щодо вирішення комплексу питань, пов'язаних з виводом Чорнобильської АЕС з експлуатації, впровадження Плану здійснення заходів на об'єкті «Укриття» та в зоні відчуження в питаннях поводження з радіоактивними відходами (2004).

Результати роботи у Верховній РадіРедагувати

Автор 228 законодавчих актів, 82 з яких стали Законами України і постановами Верховної Ради України. Пріорітетний напрямок у законодавчій роботі — соціально-економічний.

Найбільш значимими та відомими законопроектами є проект Закону про судоустрій України, проект Закону про статус суддів, Закон України «Про попередження насильства в сім'ї», проект Закону про підвищення рівня пенсійного забезпечення деяким категоріям громадян, проект Закону про внесення змін до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» (щодо неповнолітніх дітей у сім'ях інвалідів), проект Закону про внесення змін до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (щодо розміру допомоги), проект Закону «Про вибори народних депутатів України», проект Закону про громадський контроль за використанням коштів Державного та місцевих бюджетів, проект Закону про внесення змін і доповнень до деяких законів України (щодо розвитку освіти та медичного обслуговування на селі), Закон України «Про внесення змін до Конституції України» (№ 4180), проект Закону «Про контроль громадськості за бюджетними коштами», проект Закону «Про статус платника податків в Україні», проект Закону про внесення змін до деяких законів країни з питань оподаткування у зв'язку із запровадженням спеціального режиму інвестиційної діяльності на території міста Харкова (щодо врегулювання питань інвестиційної діяльності та оподаткування), проект Закону «Про нафту і газ», проект Закону «Про дитячий будинок сімейного типу».

Після Верховної РадиРедагувати

  • Радник Президента України з питань конституційного розвитку (з 2007 по 2008).
  • Голова Міжвідомчої комісії з політики військово-технічного співробітництва та експортного контролю (з 2008 року)
  • Голова оперативного штабу з відстеження та реагування на ситуацію щодо поширення грипу типу pA (Н1N1) — 2009 на території України та у світі.
  • Член державної комісії з питань партнерства України з НАТО

Інша діяльністьРедагувати

  • Голова Харківської обласної організації Фонду культури України (з 2002 р.)
  • Член колегії Міністерства палива та енергетики України (з 2003 р.)
  • Член Урядового комітету економічного розвитку та з питань європейської інтеграції (з 2003 р.)

Наукові ступені та званняРедагувати

Відзнаки та нагородиРедагувати

  • орден «За заслуги» ІІІ, II, I ступенів (2000, 2002, 2004 рр.)
  • нагорода УПЦ МП — орден «Святий Князь Володимир» ІІІ, IV ступеня (2001 р., 2004), з присвоєнням титулу «Лицар ордену Святий Князь Володимир»;
  • орден Різдва Христового IV ступеня (2002 р.).
  • Почесна відзнака Вищого арбітражного суду України (2001)
  • почесні відзнаки Міжнародного фонду юристів (2000 р., 2003 р.)
  • Почесна відзнака Вищої ради юстиції, (2005 р.)
  • Відзнака «15 років Центру спеціальних операцій „А“ Служби безпеки України» (2009 р.).
  • Почесна відзнака Апарату Ради національної безпеки і оборони України І ступеня (2009)
  • Почесна відзнака Асоціації ветеранів спецпідрозділів «К» Служби безпеки України
  • Відзнака Служби зовнішньої розвідки України «Діамантовий хрест», (2009 р)
  • відзнака СБУ «Хрест доблесті» І ступеня, (2009 р.)
  • відзнака Головного управління розвідки Міністерства оборони України «За сприяння воєнній розвідці України» І ступеня, (2009 р.).
  • Хрест Пошани «За розбудову та становлення внутрішніх військ МВС України» (2010)
  • орден «За розбудову України» імені Михайла Грушевського IV ступеня, (2000 р.), золота Георгіївська медаль «Честь, слава, труд», (2001 р.), Золота медаль «10 років незалежності України», (2001 р.) — «Золота фортуна»
  • «Слобожанська слава»; «Харків'янин ХХ сторіччя» (2002 р.)

Почесний громадянин Чугуївського району (2001 р.)

  • почесна відзнака Державної податкової адміністрації України «За честь і службу», (2003 р.).
  • Відзнака «Знак пошани» І ступеня Управління МВС України в Харківській області, (2004 р.).

ПосиланняРедагувати

ЛітератураРедагувати