Віслочок

село в Польщі

Віслочок (пол. Wisłoczek) або Вислічок — село північної Лемківщини в Польщі, у гміні Риманів Кросненського повіту Підкарпатського воєводства. Розташоване за два кілометри на північ від містечка Романів, центру однойменної гміни. Населення — 163 особи (2011[1]).

Село
Віслочок
пол. Wisłoczek


Координати 49°31′ пн. ш. 21°52′ сх. д. / 49.517° пн. ш. 21.867° сх. д. / 49.517; 21.867Координати: 49°31′ пн. ш. 21°52′ сх. д. / 49.517° пн. ш. 21.867° сх. д. / 49.517; 21.867

Країна Польща
Воєводство Підкарпатське воєводство
Повіт Кросненський повіт
Гміна Риманів
Перша згадка 1366
Населення 163 особи (2011[1])
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 13
Поштовий індекс 38-483
Автомобільний код RKR (Ґміна Риманів)
SIMC 0359050
GeoNames 755591
OSM 3015588 ·R (Ґміна Риманів)
Віслочок. Карта розташування: Польща
Віслочок
Віслочок
Віслочок (Польща)
Віслочок. Карта розташування: Підкарпатське воєводство
Віслочок
Віслочок
Віслочок (Підкарпатське воєводство)
Мапа

Історія ред.

Закріпачене українським шляхтичем Івонею з Гораї наприкінці XIV століття, ймовірно 1391 року. Село спершу називалося Межиріччям, від часу закріпачення мало магдебурзьке право. У 1512 р. переведена на волоське право. Ймовірно ще у XVI століття присілком Вислічка була Тернавка. Сучасна назва з'явилася у XVII столітті.

До 1772 року село входило до складу Сяноцької землі Руського воєводства Речі Посполитої. З 1772 до 1918 року — у межах Сяноцького повіту Королівства Галичини та Володимирії монархії Габсбургів (з 1867 року Австро-Угорщини). З 1918 до 1939 років — Сяніцький повіт Львівського воєводства Польської Республіки.

У 1880 у селі були 131 будинок і 824 жителі (813 грекокатоликів, 3 римокатолики, 8 юдеїв).

У міжвоєнні роки в селі функціонувала читальня «Просвіта», споживчий кооператив «Верховина».

В 1939 р. в селі з 760 жителів села було 755 українців і 5 євреїв[2].

До 1945 р. в селі була греко-католицька церква св. Великомученика Димитрія, збудована в 1818 р. Належала до парохії Тернавка (до 1930 р. — Сяніцького деканату, з 1930 р. — Риманівського). Метричні книги велися з 1784 р.

В серпні 1944 року радянські війська оволоділи селом. Радянські окупанти насильно мобілізували чоловіків у Червону армію. За Люблінською угодою від 9 вересня 1944 року село опинилося в Польщі. Польським військом і бандами цивільних поляків почались пограбування і вбивства, у 1945 р. банда польських шовіністів вбила в селі щонайменше 5 українців. 25 квітня 1946 року 32-гим полком піхоти Війська польського все населення села гнане до станції Заршин, звідки вивезене в СРСР, а село спалене. 1969 р. тут поселились поляки.

У 1975—1998 роках село належало до Кросненського воєводства.

Демографія ред.

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][3]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 79 32 40 7
Жінки 84 30 41 13
Разом 163 62 81 20

Примітки ред.

  1. а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 76 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 21 лютого 2021. Процитовано 24 червня 2017.
  3. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.

Посилання ред.