Вірменська церква (Чернівці)
Вірменська церква Святих апостолів Петра і Павла — діюча вірменська католицька церква східного обряду в місті Чернівці. Збудована і освячена 1875 року, функціонує з перервою на час перебування радянської влади на Буковині. Занесена до списку будівель, які охороняються державою.
| Вірменська церква в Чернівцях | |
|---|---|
 | |
| 48°17′20″ пн. ш. 25°56′21″ сх. д. / 48.28889° пн. ш. 25.93917° сх. д. | |
| Тип споруди | церква |
| Розташування |  Україна, Чернівці |
| Архітектор | Йозеф Главка |
| Засновник | комітет вірмен Чернівців |
| Початок будівництва | приблизно 1871 |
| Кінець будівництва | жовтень 1875 |
| Зруйновано | після встановлення радянської влади на Буковині (1944) приміщення церкви було передано під склад, церковні речі розпорошено |
| Відбудовано | реконструкція проводилась два рази: через 10 років після закінчення будівництва і в 1988 році |
| Стиль | романський стиль, готичний стиль |
| Належність | Вірменська католицька церква |
| Стан | пам'ятка архітектури національного значення України |
| Адреса | вулиця Українська, 30 |
  Вірменська церква (Чернівці) (Україна) | |
 | |
 Вірменська церква у Вікісховищі | |
Завдяки прекрасній акустиці, наявності органу з самого початку і до сьогодні використовується для проведення концертів та інших культурних заходів.
Історія поселення вірмен на Буковині
ред.Вірмени з'явились на Буковині як учасники міжнародної торгівлі ще за часів Київської Русі та Галицько-Волинського князівства.
Вірменські купці та ремісники брали участь у всіх великих торгах і пропонували широкий асортимент як західних, так і східних товарів.
Буковина приваблювала вірмен релігійними свободами та податковими пільгами.
Одним з перших документів, який зафіксував наявність вірменських колоній на Буковині, була грамота молдавського воєводи Александра «Доброго» від 4 жовтня 1408 року.
Масове переселення вірмен на Буковину відбулося в 1418 році — їх сім'ї були розселені в містах і селах краю.
Створення вірмено-католицької громади
ред.До входження Буковини до складу імперії Габсбургів основну частину вірмен-колоністів складали григоріанці. Після 1786 року, коли Буковина стала округою Королівства Галичини та Володимирії, на її території почали селитися вірмени, які прийняли унію з РКЦ. Це призвело до створення двох вірменських релігійних громад: григоріанської — з центром у Сучаві і вірмено-католицької — з центром у Чернівцях.
Створення у Чернівцях вірмено-католицької парафії
ред.1820 року в Чернівцях проживало 30 родин, які намагалися створити свою власну парафію. Указом цісаря від 5 серпня 1835 року було схвалено створення вірмено-католицької парафії у Чернівцях. На пожертви вірян було створено дотаційний фонд. Першим священиком парафії став Целестин Торосевич — колишній вікарій із селища Кути Косівського повіту.
Організація побудови кам'яної вірмено-католицької церкви
ред.Місцеві вірмени хотіли мати свою церкву та школу.
Питання про будівництво храму ставилось уже в 1850–1860 роках, але безуспішно, тому що всі витрати на спорудження храму мав би взяти на себе католицький дотаційний фонд, який не міг цього зробити.
На початку 70-х років 19-го століття кількість вірмен міста Чернівці та околиць склала 985 осіб. Вони молились в єдиній на все місто римо-католицькій церкві, що стала вже затісною, а в свята і вихідні зовсім не могла вмістити велику кількість віруючих.
Віруючі вірмено-католики прийняли рішення збудувати у Чернівцях кам'яну церкву шляхом збору добровільних внесків.
З середовища вірмен був створений будівельний комітет. До складу комітету ввійшли шановані люди, в основному великі землевласники. Президентом став Якоб фон Петрович, який на той час був і бургомістром міста.
Згідно із зверненням комітету, «…вірмено-католицька церква мала стати центром національного і сімейного віровизнання, вона мала стати ланкою того таємничого ланцюга, який об'єднає вірмен по всій землі, і церква стане пам'ятником побожності вірменської нації. … Церква повинна стати дароохоронницею Бога та центром національного об'єднання, адже вірменський народ не по своїй волі розкиданий по всьому світу. У місцевого народу він знайшов співчуття, разом з іншими народами влився у дружну сім'ю, зумів зберегти свою релігію, мову, звичаї, любов до своєї нації…».
Комітет закликав всіх, хто любить Бога «узяти участь у будівництві, хто як може…». Звернення було видруковане вірменською та французькою мовами.
Було одержано від влади дозвіл на проведення лотереї і підписку на пожертви по всій імперії. Частину землі під будівництво церкви парафія одержала від міста безплатно. Певні кошти було виділено із державної казни.
Будівництво і освячення церкви
ред.Проект храму був розроблений відомим чеським архітектором Йозефом Главкою, автором комплексу резиденції буковинських митрополитів. Він і керував будівництвом[1], але через хворобу не зміг бути в Чернівцях на завершальному етапі будівництва.
Будівництво церкви завершилось у жовтні 1875 року, 9 жовтня церква була освячена і отримала назву на честь святого Григорія Просвітителя[2]. В її архітектурі переплелися елементи романського та готичного стилів, а також українського бароко.
Завдяки чудовій акустиці храм з самого початку використовувався для проведення вечорів церковного співу, тут також було встановлено орган.
Вірмено-католицька церква в радянський період
ред.Вірменська церква діяла до приходу радянської влади.
Після 1944 року церкву було закрито, більшість вірмен-католиків покинули Чернівці. Церковне майно передано в користування організаціям міста.
Деякий час приміщення церкви не використовувалось, пізніше було передано під склад. Будівля церкви була передана на облік як пам'ятка архітектури. Було відмічено, що « за своїм стилем і обробкою споруда дуже близька до резиденції митрополитів. Всередині наявні розписи і скульптури.».
Відродження Вірменської церкви
ред.1986 року споруду Вірменської церкви передано Чернівецькій філармонії для використання під зал органної музики. У 1988 році приміщення церкви реконструювали, а одна із чеських фірм виготовила і встановила новий орган. Було відновлено постійне богослужіння.
До приходу на Буковину радянської влади вхід до Вірменської церкви прикрашали скульптури Святих Петра та Павла. Потім вони зникли. Уже в період Незалежності України їх віднайшов на цвинтарі по вулиці Зеленій в покаліченому і занедбаному стані дослідник Валерій Михайлович Квітко.
У відновленні скульптур взяли участь скульптори Петро Лемський, Микола Лисаківський Дмитро Горшковський, художник Володимир Хрипко.
На церемонії освячення скульптур в липні 2010 року взяли участь відомі представники інтелігенції Буковини і влади міста, члени вірменського товариства, парафіяльної громади, настоятель храму отець Нессіса.
Світлини
ред.-
Зворотня сторона -
Вигляд з вулиці Української -
Охоронна дошка -
Статуя Апостола Павла -
Вигляд з вулиці Вірменської -
Головний фасад
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Деякі джерела подають відомості про те, що на будівництво Вірменської церкви було використано (закуплено) не використану цеглу, яка залишилась після будівництва резиденції буковинських митрополитів
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 9 липня 2019. Процитовано 9 липня 2019.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Джерела
ред.- Марія Никирса Чернівці. Документальні нариси з історії вулиць і площ. — Чернівці: Золоті литаври, 2008. — 452 с.
- Марія Никирса Вірменська церква // Чернівці. — 2007. — 30 листопада. — С. 6.
- Лариса Артеменко Оновлені постаті Петра і Павла освятили в день їхнього пошанування // Чернівці. — 2010. — 15 липня. — С. 3.
- Лариса Артеменко Скульптури святих апостолів Петра і Павла повернули на історичне місце // Чернівці. — 2010. — 24 червня. — С. 4.
- Юхим Гусар Вірменська церква — шедевр Й. Главки: з історіїстарих Чернівців / Юхим Гусар // Буковинське віче. — 2010. — 29 вересня (№ 73). — С. 3.
- Ігор Чеховський У Вірменській Церкві знову зазвучала вірменська // Чеховський І. Прогулянка Чернівцями та Буковиною. — Київ: Балтія-Друк, 2006. — С. 120.
Посилання
ред.- Старі фото Вірменської церкви[недоступне посилання з травня 2019]