Вільям Фог Осгуд
Вільям Фог Осгуд (10 березня 1864 — 22 липня 1943) — відомий американський математик.
| Вільям Фог Осгуд | |
|---|---|
| англ. William Fogg Osgood | |
_c._1911.png) | |
| Народився |
10 березня 1864[1][2][…] Бостон, США[4] |
| Помер |
22 липня 1943[1][5] (79 років) Белмонт, Міддлсекс, Массачусетс, США[5] |
| Поховання | Forest Hills Cemeteryd |
| Країна |
.svg){kind=small} США |
| Діяльність | математик |
| Alma mater |
Гарвардський університет (1887)[1] Університет Ерлангена—Нюрнберга (1890)[1] |
| Галузь | математичний аналіз і математика[6] |
| Заклад | Гарвардський університет |
| Вчителі | Френк Нельсон Коул |
| Аспіранти, докторанти |
Lewis Darwin Amesd[7] Edson Homer Taylord[7] Charles Wexlerd[7] Guy Roger Clementsd[7] |
| Членство |
Національна академія наук США Американська академія мистецтв і наук Леопольдина |
| Мати | Mary Osgoodd |
| У шлюбі з | Celeste Phelpsd |
| Автограф |
.png){kind=small} |
 Вільям Фог Осгуд у Вікісховищі | |
Освіта і кар'єра ред.
_c._1886.png)
Вільям Фог Осгуд народився в Бостоні 10 березня 1864 року[8]. У 1886 році він успішно закінчив Гарвард. Після закінчення навчання в університетах Геттінгена (1887—1889) та Ерлангена (доктор філософії, 1890) він був у Гарварді викладачем (1890—1893), доцентом (1893—1903) і потім професором математики. З 1918 по 1922 рік він очолював кафедру математики в Гарварді. У 1933 році він став почесним професором. З 1934 по 1936 рік він був запрошеним професором математики в Пекінському університеті.[9]
З 1899 по 1902 рік він також працював редактором Annals of Mathematics. У 1905—1906 роках був президентом Американського математичного товариства, чиї транзакції він редагував у 1909—1910 роках.
Внески ред.
Роботи Осгуда стосувалися комплексного аналізу, зокрема конформного відображення та уніфікації аналітичних функцій, а також варіаційного числення. Фелікс Кляйн запросив його написати статтю про комплексний аналіз в Enzyklopädie der mathematischen Wissenschaften, яка пізніше була розширена в книзі Lehrbuch der Funktionentheorie.
Криві Осгуда — криві Жордана з додатною площею — названі на честь Вільяма Осгуда, який опублікував статтю, що доводить їх існування в 1903 році.[10]
Окрім досліджень з аналізу, Вільям Осгуд також цікавився математичною фізикою та писав про теорію гіроскопа.
Нагороди та відзнаки ред.
У 1899 році Осгуд був обраний членом Американської академії мистецтв і наук[11] У 1904 році він був обраний членом Національної академії наук.[8] У 1915 році він був обраний членом Американського філософського товариства.[12]
Вибрані видання ред.
Серед книг Осгуда:
- Вступ до нескінченних рядів (Harvard University Press 1897; третє видання, 1906)
- Lehrbuch der Funktionentheorie (Teubner, Berlin, 1907; друге видання, 1912)
- Перший курс диференціального та інтегрального числення (1907; перероблене видання, 1909)
- (разом з WC Graustein) Плоска і тверда аналітична геометрія (Макміллан, Нью-Йорк, 1921)
- Елементарне числення (Макміллан, Нью-Йорк, 1921)
- Advanced Calculus (MacMillan, NY, 1925)
- Механіка (Макміллан, Нью-Йорк, 1937)
Примітки ред.
- ↑ а б в г Архів історії математики Мактьютор — 1994.
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ https://archive.org/details/1886secretarysre07harvuoft/page/166/mode/1up
- ↑ а б Hartford Courant, The Hartford courant, Hartford Chronicle — Hartford: 1764. — ISSN 1047-4153; 2641-3892; 2642-7125; 2642-7133
- ↑ Czech National Authority Database
- ↑ а б в г Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ а б (Secretary, 1911)
- ↑ (Koopman, 1944)
- ↑ (Osgood, 1903)
- ↑ William Fogg Osgood. American Academy of Arts & Sciences (англ.). 9 лютого 2023. Процитовано 3 листопада 2023.
- ↑ APS Member History. search.amphilsoc.org. Процитовано 3 листопада 2023.