Вільшанська Новоселиця

село в Київській області, Україна

Вільшанська Новосе́лиця — село в Україні в Гребінківській селищній громаді Білоцерківського району Київської області. Село засноване в 1851 році переселенцями із села Велика Вільшанка, звідки й походить його назва. В селі є середня школа, клуб.

село Вільшанська Новоселиця
Країна Україна Україна
Область Київська область
Район Білоцерківський район
Тер. громада Гребінківська селищна громада
Код КАТОТТГ UA32020050030037604
Основні дані
Засноване 1701
Населення 395
Площа 2,651 км²
Густота населення 149 осіб/км²
Поштовий індекс 08675
Телефонний код +380 4571
Географічні дані
Географічні координати 49°58′52″ пн. ш. 30°19′20″ сх. д. / 49.98111° пн. ш. 30.32222° сх. д. / 49.98111; 30.32222
Середня висота
над рівнем моря
197 м
Місцева влада
Адреса ради 08675, Київська обл., Васильківський р-н, с.Вільшанська Новоселиця, вул. Тарнавського,11
Карта
Вільшанська Новоселиця. Карта розташування: Україна
Вільшанська Новоселиця
Вільшанська Новоселиця
Вільшанська Новоселиця. Карта розташування: Київська область
Вільшанська Новоселиця
Вільшанська Новоселиця
Мапа
Мапа

Клірові відомості та метричні книги церкви Покрова Пресвятої Богородиці с. Ольшанська Новоселиця (Вільшанська) приписне — с*. Степанівка Барахтянської волості Васильківського пов. Київської губ. зберігаються в ЦДІАК України. http://cdiak.archives.gov.ua/baza_geog_pok/church/olsh_006.xml [Архівовано 23 січня 2019 у Wayback Machine.]

Сільраді підпорядковані населені пункти Петрівка, Степанівка, Тростинська Новоселиця.

Населення становить 395 осіб. Територія (тис.кв.м) — 28519. Щільність населення (осіб/кв.км) — 18.860

Уродженці села

ред.
  • Войцеховський Олесь Олександрович *15. 04.1927, с. Вільшанська Новоселиця) — український медик, доцент Чернівецького медичного інституту. Після закінчення медичного училища працював фельдшером. У 1949—1955 рр. навчався у Чернівецькому державному медичному інституті, після закінчення якого працював старшим лаборантом кафедри загальної гігієни. Навчався в аспірантурі. У 1964 р. захистив кандидатську дисертацію на тему: «Гігієнічне значення іонізації повітря». У 1970—1974 рр. — декан лікувального факультету інституту, секретар вченої ради. Автор 22 наукових праць. Його ім'я введено до енциклопедичного видання «Сторінки історії» (Буковинська державна медична академія).

Див. також

ред.