Вільшанська Новоселиця

село в Київській області, Україна

Вільшанська Новосе́лиця — село в Україні в Гребінківській селищній громаді Білоцерківського району Київської області. Село засноване в 1851 році переселенцями із села Велика Вільшанка, звідки й походить його назва. В селі є середня школа, клуб.

село Вільшанська Новоселиця
Країна Україна Україна
Область Київська область
Район Білоцерківський район
Тер. громада Гребінківська селищна громада
Код КАТОТТГ UA32020050030037604 Редагувати інформацію у Вікіданих
Основні дані
Засноване 1701
Населення 395
Площа 2,651 км²
Густота населення 149 осіб/км²
Поштовий індекс 08675
Телефонний код +380 4571
Географічні дані
Географічні координати 49°58′52″ пн. ш. 30°19′20″ сх. д. / 49.98111° пн. ш. 30.32222° сх. д. / 49.98111; 30.32222
Середня висота
над рівнем моря
197 м
Місцева влада
Адреса ради 08675, Київська обл., Васильківський р-н, с.Вільшанська Новоселиця, вул. Тарнавського,11
Карта
Вільшанська Новоселиця. Карта розташування: Україна
Вільшанська Новоселиця
Вільшанська Новоселиця
Вільшанська Новоселиця. Карта розташування: Київська область
Вільшанська Новоселиця
Вільшанська Новоселиця
Мапа
Мапа

Клірові відомості та метричні книги церкви Покрова Пресвятої Богородиці с. Ольшанська Новоселиця (Вільшанська) приписне — с*. Степанівка Барахтянської волості Васильківського пов. Київської губ. зберігаються в ЦДІАК України. http://cdiak.archives.gov.ua/baza_geog_pok/church/olsh_006.xml [Архівовано 23 січня 2019 у Wayback Machine.]

Сільраді підпорядковані населені пункти Петрівка, Степанівка, Тростинська Новоселиця.

Населення становить 395 осіб. Територія (тис.кв.м) — 28519. Щільність населення (осіб/кв.км) — 18.860

Уродженці села

ред.
  • Войцеховський Олесь Олександрович *15. 04.1927, с. Вільшанська Новоселиця) — український медик, доцент Чернівецького медичного інституту. Після закінчення медичного училища працював фельдшером. У 1949—1955 рр. навчався у Чернівецькому державному медичному інституті, після закінчення якого працював старшим лаборантом кафедри загальної гігієни. Навчався в аспірантурі. У 1964 р. захистив кандидатську дисертацію на тему: «Гігієнічне значення іонізації повітря». У 1970—1974 рр. — декан лікувального факультету інституту, секретар вченої ради. Автор 22 наукових праць. Його ім'я введено до енциклопедичного видання «Сторінки історії» (Буковинська державна медична академія).

Див. також

ред.