Вільконський Стефан Владиславович

Вільконський Стефан Станіслав або Вільконський Стефан Владиславович (*2 вересня 1870(18700902), Новосілки, Житомирський повіт, Волинська губернія, Російська імперія — † 17 лютого 1963, Київ, УРСР, СРСР) — російський і український радянський віолончеліст і педагог польського походження. Заслужений артист УРСР (1938).

Вільконський Стефан Владиславович
Зображення
Зображення
Основна інформація
Дата народження2 вересня 1870(1870-09-02)
Місце народженняНовосілки[d], Чуднівська волость, Житомирський повіт, Волинська губернія, Російська імперія
Дата смерті17 лютого 1963(1963-02-17) (92 роки)
Місце смертіКиїв, Українська РСР, СРСР
Громадянство Російська імперія
 СРСР
Професіявіолончеліст, педагог.
Інструментивіолончель
НагородиЗаслужений артист УРСР

Життєпис

ред.

Закінчив Санкт-Петербургзьку консерваторію (1901; кл. О. Вержбиловича), навчався у Варшавській та Паризькій консерваторіях.

Від 1904 — у Чернігові, від 1908 — викладач і директор Музичних Класів філії Імператорського Російського Музичного Товариства (ІРМТ) у місті Чернігові.

У першій рік Музичні Класи відвідувало 32 учні, а через 5 років — 132. Термін навчання на музичних інструментах становив 7 років, у класі вокалу — 5 років. Викладання велося російською та українською мовами. Для Музичних Класів було споруджене спеціальне приміщення.

Поряд з організацією освітньої роботи, праці в класі віолончелі й камерного ансамблю, він стає одним з найяскравіших репрезентантів віолончельного виконавства в регіоні, насамперед, як соліст. У кількох концертах він виступав не тільки із сольними номерами, але і як диригент симфонічного оркестру. Завдяки його невтомній творчій діяльності в Чернігові було вперше виконано ораторії Й. Гайдна і твори А. Рубінштейна[1]. За постійної підтримки Р. Глієра, С. Вільконський був активним організатором гастрольних виступів видатних музикантів-професіоналів: А. Гольденвейзера, С. Козолупова, Г. Беклемішева, М. Лисенка, А. Гречанінова, Л. Собінова, М. Ерденка та інших.

Від 1920 — викладач (від 1945 — професор) Київської консерваторії. Виступав у складі квартетів і тріо з Ф. Проценком, пізніше — у складі тріо з Г. Беклемішевим та Д. Бертьє.

Вшанування пам'яті

ред.
  • Чернігівська музична школа № 1 носить ім'я Вільконського[2].

Примітки

ред.
  1. Васюта О. Музичне життя на Чернігівщині у ХVШ — XIX століттях (історико-культурологічне дослідження) / О. П. Васюта. — Чернігів: Деснянська правда, 1997. С.173
  2. http://siver.info/texts/chernigivska-muzichna-shkola-1-im-stefana-vilkonskogo[недоступне посилання з червня 2019]

Джерела

ред.
  • Шамаєва К. Muzyk trzech narodw // Ruch muzyczny. 1981. № 6;
  • Шамаєва К. Виолончелист С. В. Вильконский // Дослідження. Досвід. Спогади. Вип. 2. К., 2000.
  • ДІАЛОГ КУЛЬТУР У МУЗИЧНОМУ ЖИТТІ ЧЕРНІГІВЩИНИ http://bo0k.net/index.php?p=achapter&bid=8141&chapter=1

Посилання

ред.