Житомирський повіт (Волинська губернія)
Житомирський повіт (пол. Powiat żytomierski, рос. Житомерский уезд) — адміністративно-територіальна одиниця у складі Київського воєводства Великого князівства Литовського та Речі Посполитої. А пізніше — у Волинській губернії Російської імперії в 1804—1925 роках. Адміністративний центр — місто Житомир.
| Житомирський повіт | ||||
_(1796).png) | ||||
_zhitomyr.png) | ||||
| Губернія | Волинська губернія | |||
|---|---|---|---|---|
| Центр | Житомир | |||
| Створений | 1804 | |||
| Скасований | 1923 | |||
| Площа | понад 7 600 км² | |||
| Населення | 433 859 (на 1897 рік) осіб | |||
Імперські часи ред.
Житомирський повіт у складі Волинської губернії займав значно більшу від нинішнього району територію, до якої входили частково або повністю сучасні Житомирський, Черняхівський, Хорошівський, Чуднівський, Пулинський, Романівський, Любарський, Андрушівський, Бердичівський, Ємільчинський і Коростенський райони і 5 сіл сучасного Коростишівського району.
На заході повіт межував з Новоград-Волинським, на півночі з Овруцьким повітами Волинської губернії, на сході з Радомишльським і Сквирським, на півдні з Бердичівським повітами Київської губернії і Вінницьким і Літинським повітами Подільської губернії. Займав площу 6740 верст² (понад 7 600 км²).
Згідно з переписом населення Російської імперії 1897 року в повіті проживало 433 859 чоловік. З них 62,4 % — українці, 14,28 % — євреї, 5,69 % — поляки, 10,82 % — німці, 5,9 % — росіяни, 0,6 % — чехи[1].
Всіх поселень було 657, не рахуючи повітового міста. Повіт поділявся на 23 волості, яких потім стало 20. Житомир як центр губернії та повіту власної волості не мав.
| назва | центр | містечка (17) | |
|---|---|---|---|
| м. Житомир | |||
| 1 | Андрушівська волость | м. Андрушівка | Андрушівка |
| 2 | Барашівська волость | с. Бараші | |
| 3 | Бежівська волость | с. Бежів | |
| 4 | Коднянська волость | міст. Кодня | Кодня |
| 5 | Котелянська волость | міст. Котельня | Івниця, Котельня, Ліщин |
| 6 | Краснопільська волость | міст. Краснопіль | Краснопіль |
| 7 | Красносільська волость | с. Красносілка | |
| 8 | Кутузівська волость | міст. Кутузово | Кутузово |
| 9 | Левківська волость | міст. Левків | Левків |
| 10 | Мотовилівська волость | с. Мотовилівка | |
| 11 | Озадівська волость | с. Озадівка | Райгородок |
| 12 | Пулинська волость | міст. Пулини | Пулини |
| 13 | П'ятківська волость | міст. П'ятка | П'ятка |
| 14 | Солотвинська волость | с. Солотвин | Червона |
| 15 | Троянівська волость | міст. Троянів | Троянів |
| 16 | Ушомирська волость | міст. Ушомир | Ушомир |
| 17 | Фасівська волость | с. Фасова | |
| 18 | Черняхівська волость | міст. Черняхів | Черняхів |
| 19 | Чуднівська волость | міст. Чуднів | Чуднів |
| 20 | Янушпільська волость | міст. Янушпіль | Янушпіль |
- місту Житомир було підпорядковано наступні передмістя або поселення: передмістя Закам'янка, Кам'янка, Каракулі, Кривий Брід, Мальованка, Павликівка, Путятинка, Рогатки, Смоківка за Київською заставою, 1-а Смолянка, 2-а Смолянка, слободи Нижня Російська та Російська та табір при м. Житомир.
Повіт після 1921 року ред.
1921 року було утворено нові повіти — Коростенський та Полонський, внаслідок чого від Житомирського повіту відійшло 6 волостей — Краснопільська, Красносільська, Мотовилівська та Чуднівська — до Полонського повіту, Барашівська та Ушомирська — до Коростенського повіту.
Див. також ред.
Посилання ред.
- ↑ Дані перепису населення 1897 року по Волинській губернії. Архів оригіналу за 19 листопада 2008. Процитовано 16 квітня 2009.
- ↑ Памятная книжка Волынской губернии 1915 год
Джерела ред.
- Энциклопедический Словарь Ф. А. Брокгауза и И. А. Ефрона [Архівовано 19 січня 2012 у Wayback Machine.](рос.)