Вікіпедія:Я/Пропозиція2019

Японсько-українська транскрипція — використовується для запису японських власних і загальних назв українською у вікіпедії. Базується на основі розробок українських японознавців: Федоришина (1994)[1], Бондаренка (1999)[2], Івахненка-Шпігунова (2008)[3], Рубеля (2009)[4] , Коваленка (2012)[5], а також ухвалі методичного семінару викладачів-японістів Інституту філології Київського університету Шевченка (2011)[6].

СкладиРедагувати

В основі таблиці ухвала методичного семінару викладачів-японістів Київського університету (2011)[6], розробки Івахненка-Шпігунова (2008)[7], Рубеля (2009)[8], Коваленка (2012)[9].

   Японською
   Англійською
   Українською
А І У Е О Я Ю ЬО
a а i і u у e е o о ya я yu ю yo ьо
ka ка ki кі ku ку ke ке ko ко きゃ kya кя きゅ kyu кю きょ kyo кьо
ga ґa gi ґі gu ґу ge ґе go ґо ぎゃ gya ґя ぎゅ gyu ґю ぎょ gyo ґьо
sa са shi ші su су se се so со しゃ sha шя しゅ shu шю しょ sho шьо
za дза ji джі zu дзу ze дзе zo дзо じゃ ja джя じゅ ju джю じょ jo джьо
ta та chi чі tsu цу te те to то ちゃ cha чя ちゅ chu чю ちょ cho чьо
da да ji джі zu дзу de де do до ぢゃ ja джя ぢゅ ju джю ぢょ jo джьо
na на ni ні nu ну ne не no но にゃ nya ня にゅ nyu ню にょ nyo ньо
ha ха hi хі fu фу he хе ho хо ひゃ hya хя ひゅ hyu хю ひょ hyo хьо
ba ба bi бі bu бу be бе bo бо びゃ bya бя びゅ byu бю びょ byo бьо
pa па pi пі pu пу pe пе po по ぴゃ pya пя ぴゅ pyu пю ぴょ pyo пьо
ma ма mi мі mu му me ме mo мо みゃ mya мя みゅ myu мю みょ myo мьо
ya я yu ю yo йо
ra ра ri рі ru ру re ре ro ро りゃ rya ря りゅ ryu рю りょ ryo рьо
wa ва o о
n/m н-м

ГолосніРедагувати

Анг. МФА Укр. Приклад
Довгі голосні*
 не позначаються ā [aː] а おかあ (お母, okā [okaː]) — ока (матуся)
ū [uː] у くうかい (空海, Kūkai [Kuːkai̯]) — Кукай (ім'я)
[juː] ю ゆうた (優太, Yūta [Juːta]) — Юта (ім'я)
ō [oː] о けんどう (剣道, kendō [kendoː]) — кендо
 позначаються[10][11] ī / -ii [iː] ії きい(紀伊, Kii, Kī, [kiː]) — Кії (провінція)
ē / -ei [eː] ей せんせい (先生, sensei, sensē [senseː]) — сенсей (вчитель)
Глухі голосні
 записуються,
 не скорочуються[12][10]
i [і̥] і あきた (秋田, Akita) — Акіта (не Акьта)
u [u̥] у つくば (筑波, Tsukuba) — Цукуба (не Цкуба)
あすか (飛鳥, Asuka) — Асука (не Аска)
Поєднання голосних
у кінці слова, складу[13][11][14] ai / -ai
ui / -ui
oi / -oi
[ai̯, ui̯, oi̯] ай, уй, ой さむらい (侍, samurai, [samurai̯]) — самурай
あいきどう (合気道, aikido, [ai̯kʲidō]) — айкідо
на межі складу, морфем[14] [a.i, u.i, o.i] аї, уї, ої まいた (真板, Maita, [ma.ita]) — Маїта (прізвище)
за правописом[14][15] ie/-ie [i.e] іє いえのぶ (家信, Ienobu) — Ієнобу (ім'я)
на межі складу -ia [i̯.а] йа へいあん (平安, Heian) — Хейан (стара назва Кіото)

* Примітка: в українській професійній японознавчій літературі довгі голосні записують факультативно: за російською традицією — з двокрапкою (а:, е:, о: тощо)[16][11], або за англійською традицією — з макронами (ā, ē, ō)[16].

ПриголосніРедагувати

Довгі приголосніРедагувати

  • записуються подвоєнням приголосного[16][17]; зберігається в усіх випадках (っ, стик морфем)

Запис んРедагувати

Яп. Анг. Укр. Умова Приклад
m м перед губними приголосними (b, p, m)[12][18] ぐんま (群馬, Gunma, Gumma, [gumma]) — Ґумма (префектура)
せんぱい (先輩, senpai, sempai, [sempai̯]) — семпай (старший колега)
n н в інших випадках[12][18] ぼんさい (盆栽, bonsai, [bonsai̯]) — бонсай
n' н' апострофом перед голосними, я, ю, йо[18] しんいち (進一, Shin'ichi, [ɕin.it͡ɕi]) — Шін'їчі
しんや (信也, Shin'ya', [ɕinja]) — Шін'я

ДефісРедагувати

  • у складених словах
  • りくぜんたかた (陸前高田, Rikuzen-Takata, [rʲikud͡zen takata]) Рікудзен-Таката (місто, досл. «Рікудзенська Таката»)

ІншеРедагувати

  • [g] — замість г вживається ґ
  • なごや (名古屋, Nagoya, [nagoja]) — Наґоя
  • さしみ (刺身, sashimi, [saɕimʲi]) — сашімі (не сашимі)
  • りしり (利尻, Rishiri, [rʲiɕirʲi]) — Рішірі (не Риширі)
  • японські слова відмінюються відповідно чинного правопису[19].

ВиняткиРедагувати

  • Усталені слова записуємо без змін:

Порівняльна таблиця системРедагувати

Порівняльна таблиця систем
Х К МФА Укр. Хеп. Кун. Рос. 94[1] 99[2] 09[4] 11[20] 12[5]
[a] а a a а а а а а а
[i] і i i и і і і і і
[u] у u u у у у у у у
[e] е e e э е е е е е
[o] о o o о о о о о о
[ka] ка ka ka ка ка ка ка ка ка
[kʲi] кі ki ki ки кі кі кі кі кі
きゃ キャ [kʲa] кя kya kya кя кя кя кя кя кя
きゅ キュ [kʲu] кю kyu kyu кю кю кю кю кю кю
きょ キョ [kʲo] кьо kyo kyo кё кьо кьо кьо кьо кьо
[ku] ку ku ku ку ку ку ку ку ку
[ke] ке ke ke кэ ке ке ке ке ке
[ko] ко ko ko ко ко ко ко ко ко
[ga] ґa ga ga гa ґa ґa ґa ґa ґa
[gʲi] ґі gi gi ги ґі ґі ґі ґі ґі
ぎゃ ギャ [gʲa] ґя gya gya гя ґя ґя ґя ґя ґя
ぎゅ ギュ [gʲu] ґю gyu gyu гю ґю ґю ґю ґю ґю
ぎょ ギョ [gʲo] ґьо gyo gyo гё ґьо ґьо ґьо ґьо ґьо
[gu] ґу gu gu гу ґу ґу ґу ґу ґу
[ge] ґе ge ge гэ ґе ґе ґе ґе ґе
[go] ґо go go го ґо ґо ґо ґо ґо
[sa] са sa sa са са са са са са
[ɕi] ші shi si си сі сі ші ші ші
しゃ シャ [ɕa] шя sha sa ся ся ся шя шя шя
しゅ シュ [ɕu] шю shu su сю сю сю шю шю шю
しょ ショ [ɕo] шьо sho so сё сьо сьо шьо шьо шьо
[su] су su su су су су су су су
[se] се se se сэ се се се се се
[so] со so so со со со со со со
[d͡za] дза za za дза дза дза дза дза дза
[d͡ʑi] джі ji zi дзи дзі дзі джі джі джі
じゃ ジャ [d͡ʑa] джя ja za дзя дзя дзя джя джя джя
じゅ ジュ [d͡ʑu] джю ju zu дзю дзю дзю джю джю джю
じょ ジョ [d͡ʑo] джьо jo zo дзё дзьо дзьо джьо джьо джьо
[d͡zu] дзу zu zu дзу дзу дзу дзу дзу дзу
[d͡ze] дзе ze ze дзэ дзе дзе дзе дзе дзе
[d͡zo] дзо zo zo дзо дзо дзо дзо дзо дзо
[ta] та ta ta та та та та та та
[t͡ɕi] чі chi ti ти ці ті чі чі чі
ちゃ チャ [t͡ɕa] чя cha ta тя ця тя чя чя чя
ちゅ チュ [t͡ɕu] чю chu tu тю цю тю чю чю чю
ちょ チョ [t͡ɕo] чьо cho to тё цьо тьо чо чьо чьо
[t͡su] цу tsu tsu цу цу цу цу цу цу
[te] те te te тэ те те те те те
[to] то to to то то то то то то
[da] да da da да да да да да да
[d͡ʑi] джі ji zi дзи дзі дзі джі джі джі
ぢゃ ヂャ [d͡ʑa] джя ja za дзя дзя дзя джя джя джя
ぢゅ ヂュ [d͡ʑu] джю ju zu дзю дзю дзю джю джю джю
ぢょ ヂョ [d͡ʑo] джьо jo zo дзё дзьо дзьо джьо джьо джьо
[d͡zu] дзу zu zu дзу дзу дзу дзу дзу дзу
[de] де de de дэ де де де де де
[do] до do do до до до до до до
[na] на na na на на на на на на
[ɲi] ні ni ni ни ні ні ні ні ні
にゃ ニャ [ɲa] ня nya nya ня ня ня ня ня ня
にゅ ニュ [ɲu] ню nyu nyu ню ню ню ню ню ню
にょ ニョ [ɲo] ньо nyo nyo нё ньо ньо ньо ньо ньо
[nu] ну nu nu ну ну ну ну ну ну
[ne] не ne ne нэ не не не не не
[no] но no no но но но но но но
[ha] ха ha ha ха ха ха ха ха ха
[çi] хі hi hi хи хі хі хі хі хі
ひゃ ヒャ [ça] хя hya hya хя хя хя хя хя хя
ひゅ ヒュ [çu] хю hyu hyu хю хю хю хю хю хю
ひょ ヒョ [ço] хьо hyo hyo хё хьо хьо хьо хьо хьо
[ɸu] фу fu hu фу фу фу фу фу фу
[he] хе he he хэ хе хе хе хе хе
[ho] хо ho ho хо хо хо хо хо хо
[ba] ба ba ba ба ба ба ба ба ба
[bʲi] бі bi bi би бі бі бі бі бі
びゃ ビャ [bʲa] бя bya bya бя бя бя бя бя бя
びゅ ビュ [bʲu] бю byu byu бю бю бю бю бю бю
びょ ビョ [bʲo] бьо byo byo бё бьо бьо бьо бьо бьо
[bu] бу bu bu бу бу бу бу бу бу
[be] бе be be бэ бе бе бе бе бе
[bo] бо bo bo бо бо бо бо бо бо
[pa] па pa pa па па па па па па
[pʲi] пі pi pi пи пі пі пі пі пі
ぴゃ ピャ [pʲa] пя pya pya пя пя пя пя пя пя
ぴゅ ピュ [pʲu] пю pyu pyu пю пю пю пю пю пю
ぴょ ピョ [pʲo] пьо pyo pyo пё пьо пьо пьо пьо пьо
[pu] пу pu pu пу пу пу пу пу пу
[pe] пе pe pe пэ пе пе пе пе пе
[po] по po po по по по по по по
[ma] ма ma ma ма ма ма ма ма ма
[mʲi] мі mi mi ми мі мі мі мі мі
みゃ ミャ [mʲa] мя mya mya мя мя мя мя мя мя
みゅ ミュ [mʲu] мю myu myu мю мю мю мю мю мю
みょ ミョ [mʲo] мьо myo myo мё мьо мьо мьо мьо мьо
[mu] му mu mu му му му му му му
[me] ме me me мэ ме ме ме ме ме
[mo] мо mo mo мо мо мо мо мо мо
[ra] ра ra ra ра ра ра ра ра ра
[rʲi] рі ri ri ри рі рі рі рі рі
りゃ リャ [rʲa] ря rya rya ря ря ря ря ря ря
りゅ リュ [rʲu] рю ryu ryu рю рю рю рю рю рю
りょ リョ [rʲo] рьо ryo ryo рё рьо рьо рьо рьо рьо
[ru] ру ru ru ру ру ру ру ру ру
[re] ре re re рэ ре ре ре ре ре
[ro] ро ro ro ро ро ро ро ро ро
[ja] я ya ya я я я я я я
[ju] ю yu yu ю ю ю ю ю ю
[jo] йо yo yo йо йо йо йо йо йо
[wa] ва wa wa ва ва ва ва ва ва
[ɴ] н-м n/m n/m н-м н-м н-м н-м н-м н-м
[o] о o o о о о о о о

ПриміткиРедагувати

  1. а б Федоришин М. Украïнська транскрипція японськоï мови... 1994. С.
  2. а б Бондаренко І. Транскрипція японської лексики літерами українського алфавіту... 1999. С. 77-88.
  3. Івахненко М., Шпігунов А. Транскрипція та транслітерація японських назв засобами української мови... 2008. С.14-18.
  4. а б Рубель В. Транскрибування японських слів засобами української мови... 2009. С. 151-156.
  5. а б Коваленко О. Система японсько-української практичної транскрипції... 2012. С. 197-215.
  6. а б Комарницька, Комісаренко 2012:114-116.
  7. Івахненко, Шпігунов 2008:18.
  8. Рубель 2009:154-156.
  9. Коваленко 2012:212.
  10. а б Коваленко 2012:202-203, 210.
  11. а б в Комарницька, Комісаров 2012.
  12. а б в Бондаренко 1999:84.
  13. Бондаренко 1999:81.
  14. а б в Коваленко 2012:201, 210.
  15. Український правопис. К., 2007. § 4.1, 3; § 4.4; § 90.5.б.
  16. а б в Бондаренко 1999:80.
  17. Коваленко 2012:211.
  18. а б в Коваленко 2012:209, 211.
  19. § 100 («Відмінювання іменників іншомовного походження»); § 112 («Відмінювання географічних назв»).
  20. Комарницька Т., Комісаров К. Сучасна японська літературна мова... 2012. С. 110-116.

ДжерелаРедагувати