Вікіпедія:Перейменування статей/Псковитянка → Псков'янка
Думаю, варто це перекласти аналогічно до Лускунчика, Нюрнберзьких мейстерзінгерів, Царевої нареченої, і усіх инших назв творів, де передається зміст назви, а не написання. Якщо звернути увагу на інтервікі, побачимо саме такий підхід.
Ще невеликий коментар: через брак українськомовної літератури з історії музики, звикаємо користуватись російськими термінами й назвами (адже це — єдина чужа мова, яку знає більшість музикознавців). А автори тієї українськомовної літератури, що таки є, мало переймаються мовою. Це, думаю, зможе підтвердити Користувач:A1. --Юрій Булка 01:27, 18 жовтня 2011 (UTC)
- Дійсно, брак україномовної музикознавчої літератури дається взнаки, коли йдеться про неукраїнську музику. Взагалі той випадок, де я би хотів почути мовознавців, як правильніше іменувати мешканок Пскова. На користь перейменування польський варіант - Pskowianka. Не на користь - Ґуґл, який знаходить "Псковитянку", але не знаходить "Псков'янку". --А1 19:06, 21 жовтня 2011 (UTC)
- Ми зіткнулись з випадком, коли немає авторитетних джерел українською мовою. І якщо нам і пощастить знайти, то авторитетними вони будуть стосовно відомостей, але навряд чи зможуть вони претендувати на лінгвістичну авторитетність. Було б добре почути думку мовознавців. --Юрій Булка 19:22, 21 жовтня 2011 (UTC)
- Нарешті вдалось знайти хоча б якесь пояснення відтопонімних назв: Дещо з ономастики (О. Пономарів). Щодо нашого випадку він наводить як приклад такі пари як Львів → львів’яни, Харків → харків'яни. Відповідно, повинно бути Псков → псков'яни. Що ж до природности самої потреби написання терміну за правилами української мови, думаю, сумнівів не викликає. Ось як зараз виглядає список опер Римського-Корсакова:
- Ми зіткнулись з випадком, коли немає авторитетних джерел українською мовою. І якщо нам і пощастить знайти, то авторитетними вони будуть стосовно відомостей, але навряд чи зможуть вони претендувати на лінгвістичну авторитетність. Було б добре почути думку мовознавців. --Юрій Булка 19:22, 21 жовтня 2011 (UTC)
- Псковитянка (1873,2-а редакція 1878; 3-я редакція 1892, постановка 1895, Петербург),
- Травнева ніч (Майская ночь) (1880)
- Снігуронька (Снегурочка) (1892)
- Млада (1892)
- Ніч перед Різдвом (1895)
- Садко (1897)
- Моцарт і Сальєрі (1898)
- Бояриня Вєра Шелога (пролог до Псковитянки) (1898)
- Царева наречена (Царская невеста) (1899)
- Казка про царя Салтана (Сказка о царе Салтане) (1900)
- Сервілія (1902)
- Кощій Безсмертний (Римський-Корсаков) (1902)
- Пан-Воєвода (1904)
- Сказання про невидиме місто Кітеж і діву Февронію (Сказание о невидимом граде Китеже и деве Февронии) (1904)
- Золотий півник (Золотой петушок) (1907)
Як бачимо, більшість назв (за винятком «Псковитянки») перекладено. --Юрій Булка 08:35, 29 жовтня 2011 (UTC)
- Назви опер традиційно перекладаються і на афішах театрів, тут поза сумнівом. Знайшов цікавий літопис, де вживається форма "псковяне" мабуть на місцевому діалекті руської мови - [1]. Може нам напружити інститут мовознавства? Бо мені взагалі варіант "Псков'янка" до вподоби, але нам бракує АД, щоб ми не виглядали оригінальними. --А1 10:35, 30 жовтня 2011 (UTC)
- Насамперед дякую за посилання на літопис. 1640 роки, а в мові не раз такі звичні українські слова! Але це я від теми відійшов. А що ти маєш на увазі під співпрацею з інститутом мовознавства? --Юрій Булка 15:29, 30 жовтня 2011 (UTC)
- Був у нас такий досвід, інституту мовознавства тоді знадобилося 5 місяців. --А1 21:17, 11 листопада 2011 (UTC)
- Тоді можна спробувати:) Але в такому випадку, як на мене, варто одразу пройтись по инших суперечливих термінах, щоб і на них нам видали документ. Наприклад, наша викладачка з історії музики вважає, що «Могутню купку» перекладати не треба. При всій до неї (викладача) повазі, я з нею не згідний. Ми б могли включити у лист ще й цей термін. Я ще подумаю, може згадаю ще якісь подібні випадки, тоді напишу. Але найбільше суперечливих термінів, здається, є в теорії музики. Проте ліпити й їх до цього листа було б, мабуть, недоречно. З повагою, Юрій Булка 08:35, 12 листопада 2011 (UTC)
- Щодо слів "могутня" і "купка", думаю, сумнівів бути не може :)), і тут можна наводити у приклад "Могъщата петорка", "Potężna gromadka", "Mocná hrstka" або "Французьку шістку" (ми ж не кажемо "лез сікс"!). Виникало не так давно питання щодо фольк-року і подібних, які на відміну від "фольклору" нерідко пишуть без м'якого знаку. НА ВП:ПС вона не вирішена, я звертався з проханням до ВМУА надіслати листа, але судячи зі списку листів його поки що ігнорують. --А1 09:50, 12 листопада 2011 (UTC)
- Тоді можна спробувати:) Але в такому випадку, як на мене, варто одразу пройтись по инших суперечливих термінах, щоб і на них нам видали документ. Наприклад, наша викладачка з історії музики вважає, що «Могутню купку» перекладати не треба. При всій до неї (викладача) повазі, я з нею не згідний. Ми б могли включити у лист ще й цей термін. Я ще подумаю, може згадаю ще якісь подібні випадки, тоді напишу. Але найбільше суперечливих термінів, здається, є в теорії музики. Проте ліпити й їх до цього листа було б, мабуть, недоречно. З повагою, Юрій Булка 08:35, 12 листопада 2011 (UTC)
- Був у нас такий досвід, інституту мовознавства тоді знадобилося 5 місяців. --А1 21:17, 11 листопада 2011 (UTC)
- Насамперед дякую за посилання на літопис. 1640 роки, а в мові не раз такі звичні українські слова! Але це я від теми відійшов. А що ти маєш на увазі під співпрацею з інститутом мовознавства? --Юрій Булка 15:29, 30 жовтня 2011 (UTC)
- Назви опер традиційно перекладаються і на афішах театрів, тут поза сумнівом. Знайшов цікавий літопис, де вживається форма "псковяне" мабуть на місцевому діалекті руської мови - [1]. Може нам напружити інститут мовознавства? Бо мені взагалі варіант "Псков'янка" до вподоби, але нам бракує АД, щоб ми не виглядали оригінальними. --А1 10:35, 30 жовтня 2011 (UTC)
- Рішення: перейменувати за результатами обговорення--Deineka 23:32, 18 листопада 2011 (UTC)