Вікіпедія

Вікіпедія:Перейменування статей/Діти Арбата → Діти Арбату

< Вікіпедія:Перейменування статей

Діти Арбата → Діти Арбату ред.

Для контексту: Арбат — це московські район і вулиця. Вулиця успадкувала назву від місцевості (спочатку передмістя, а потім район міста). Тобто фактично, наскільки я розумію, питання про те, яке закінчення в родовому відмінку мусить бути в назви района/місцевості. Я не дуже на цьому знаюся (можу помилятися), але:

  1. Складається враження, що новий правопис (2019) більш тяжіє до закінчень -у/-ю населених пунктів за старий правопис (2015). Зокрема

    (§ 48.2 ) Іменники чол. роду в родовому відмінку однини приймають закінчення -а (у твердій та мішаній групах), -я (у м’якій групі), коли вони означають: […] назви населених пунктів: Воронежа, Голосієва, Житомира, Києва, Лондона, Луцька, Миргорода, Новгорода, Парижа, Святошина, Тернополя, Харкова.
    Примітка. Але -у, -ю пишеться у складених назвах населених пунктів, другою частиною яких є іменник, що має звичайно в родовому відмінку закінчення -у: Давидового Броду, Зеленого Гаю, Красного Лиману, Кривого Рогу, Червоного Ставу, Широкого Яру тощо

    змінено на

    (§ 82.2.1.1.2.к) Закінчення -а (у твердій та мішаній групах), -я (у м’якій групі) мають іменники чол. роду: […] Назви неістот у звичайній та зменшено-пестливій формі, що позначають конкретні предмети, зокрема: […] назви населених пунктів із суфіксами -ськ-, -цьк-, -ець-, елементами -бург-, -град- (-город-), -піль- (-поль-), -мир-, -слав-: Бердя́нська, Лу́ цька, Бо́бринця, Кре́менця, Трускавця́ , Пі́ттсбурга, Ви́шгорода, Ми́ргорода, Ша́ргорода, Бори́споля, Терно́поля, Я́мполя, Жито́мира, Яросла́ва, а також назви річок, населених пунктів і різних географічних назв із наголосом у родовому відмінку на кінцевому складі та із суфіксами присвійності -ів- (-їв- ), -ев- (-єв-), -ов-, -ин- (-ін-), -ач-, -ич-: Бика́ , Дніпра́ , Дністра́ , Збруча́, Псла, Те́терева; Вільхівця́ , Дінця́ , Інгульця́ , Торця́ , Хустця́ ; Оле́ськова, Льво́ва, Ха́ркова, Ки́єва, Колгу́ єва, Ха́ркова, Хо́дорова, Бату́ рина, Пиря́тина, Свято́шина, Сня́тина; Ба́хмача, Га́дяча, Га́лича, лише в окремих випадках з наголосом на корені іменника: Бре́ча, Во́вка, До́вжика, Мало́го Куя́льника, Салги́ра, Сві́жа, Смо́трича.
    Примітка. Закінчення -у, -ю наявне у складених назвах населених пунктів, другою частиною яких є іменник, що має звичайно в родовому відмінку закінчення -у: Дави́дового Бро́ду, Зеле́ного Га́ю, Криво́го Ро́гу, Часово́го Я́ру, Широ́кого Ла́ну та ін.

    (§ 82.2.1.2.6) Закінчення -у (у твердій і мішаній групах), -ю (у м’якій групі) мають: […] назви населених пунктів (крім зазначених у п. 2.1.1.2 к): Амстерда́му, Го́мелю, Ліверпу́ лю, Ло́ндону, Мадри́ду, Пари́жу,Чорно́билю.
    Примітка. Ці іменники можуть мати варіантне закінчення —а(-я): Амстерда́ма, Го́меля, Ліверпу́ ля, Ло́ндона, Мадри́да, Пари́жа, Чорно́биля

    Тобто, навіть якщо за старим правописом правильніше було -а, не факт, що так лищилося за новим правописом.
  2. Є приклади назв мікрорайонів/місцевостей/районів з -у/-ю в родовому відмінку, наприклад, Гідропарк (Гідропарку), Поділ (Подолу), але є і приклади з -а/-я, наприклад, Хрещатик (Хрещатика). Можна було б подумати, що основний варіант — -а/-я, а закінчення -у/-ю з'являється лише тоді, коли загальний іменник (парк, поділ), на якому базується назва, сам по собі вимагає -у/-ю. Але я знайшов принаймні один контрприклад, коли саме слово вимагає -а (труд), а похідна назва мікрорайону в Словниках України online зазначена з -у (Оргтруд). Ще є такі приклади як Гурзуф, Комунар, Комуніст, Корост теж з -у, щоправда їх класифікують радше як населені пункти, аніж як мікрорайони/місцевості/райони. Тож усе-такм мені особисто складається враження, що основний варіант для мікрорайонів/місцевостей/районів — усе-таки -у/-ю (а от -а/-я з'являється лише за певних обставин, наприклад, суфіксу -ик, як у слові Хрещатик).
  3. Статистика вживань у корпусу ГРАК:
    • "(?i)(від|з|до|для|.*ого)" "Арбата" — 13;
    • "(?i)(від|з|до|для|.*ого)" "Арбату" — 32;
    • "(?i)діти" "Арбата" — 8;
    • "(?i)діти" "Арбату" — 23.

Sasha1024 (обговорення) 21:20, 27 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]

Новий правопис вніс більше плутанини в Р.в. населених пунктів. Однак він також дозволяє обидві форми на цілий ряд міст. Арбат у правописі не фігурує, тому неясно, як він каже поводитися в цьому випадку. Висновок: треба дивитися на вжиток у джерелах -- який ваніант має перевагу, так і статтю назвати--Unikalinho (обговорення) 08:09, 28 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]

Підсумок ред.

Оскільки йдеться не про правопис словосполучення, а назву літературного твору, то бажано орієнтуватися на український переклад. Єдиний переклад був здійснений у 1988 році [1], [2] під назвою Діти Арбату. Враховуючи це та відсутність заперечень, перейменовано --Submajstro (обговорення) 18:07, 11 листопада 2023 (UTC)[відповісти]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вікіпедія:Перейменування_статей/Діти_Арбата_→_Діти_Арбату&oldid=40897466