Вікіпедія:Кандидати в добрі статті/Архів/2011-01-21
Тут містяться обговорення, які вже завершилися. Прохання їх не редагувати.
Зміст
Франц Петер Шуберт 12—0—1
ред.- Пропонує: Основний автор Користувач:A1. Я заповнив відсутній розділ, переклавши його з англійської. Щоб мати уявлення слухав на youtube. Поволі стаття виросла до великої за критеріями 1000 необхідних. Відзначу, що в англійців краще. Вони, вар'яти, мають окремі статті про більшість творів, що згадуються в цій, але в нас (sic! бурчання) відношення дещо інше - літературні, музичні твори, вірші, персонажі - викинути, як таке, що не існує. --Дядько Ігор 22:35, 13 січня 2011 (UTC)[відповісти]
За кого/що | %за | Початок | Тривалість | Статус | Закінчення | |||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Франц Петер Шуберт | 12 | 0 | 1 | 100% | 13 січня 2011 | 8 днів | закінчено | 21 січня 2011 |
- За:
- --Гаврило 11:27, 14 січня 2011 (UTC)[відповісти]
- --On tour 17:16, 14 січня 2011 (UTC)[відповісти]
- --Bulka UA
- Порівнюючи фінську вибрану, наша більша і краща. --Вальдимар 18:29, 15 січня 2011 (UTC)[відповісти]
- Невеличке зауваження на сторінці обговорення. Однозначно «за».--Babizhet 22:18, 15 січня 2011 (UTC)[відповісти]
- --О. Погодін 15:18, 16 січня 2011 (UTC)[відповісти]
- --Seleonov 15:38, 16 січня 2011 (UTC)[відповісти]
- --赤子 17:50, 17 січня 2011 (UTC)[відповісти]
- --ZZZico 14:31, 18 січня 2011 (UTC)[відповісти]
- Милує око --Elvis 16:06, 18 січня 2011 (UTC)[відповісти]
- --Когутяк Зенко 20:51, 18 січня 2011 (UTC) Файно є, навіть доця мала чим вчительку в муз.школі подивувати.[відповісти]
- Проти:
- Утримуюсь:
- Хех… Хотілося би хоча би в два рази більшої статті із посиланнями на більше джерел і досліджень. --Tomahiv 15:42, 16 січня 2011 (UTC)[відповісти]
- Ухвала: Статті надано статус доброї за рішенням спільноти. --Вальдимар 23:41, 20 січня 2011 (UTC)[відповісти]
Історія Науру 8—1—2
ред.- Пропонує:стаття про історію Науру. Gerbeda
Увага: Статтю перероблено. Я зменьшив невичитаність, відредагував помилки типу: Итсио, Науруанска , помилки посилань типу Фірн, Джон, вікіфікував і т.д.
За кого/що | %за | Початок | Тривалість | Статус | Закінчення | |||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Історія Науру | 8 | 1 | 2 | 88.89% | 12 січня | 9 днів | закінчено | 21 січня 2011 |
- За:
- --Гаврило 17:09, 12 січня 2011 (UTC)[відповісти]
- --AnatolyPm 19:23, 17 січня 2011 (UTC)[відповісти]
- Johnny 14:16, 18 січня 2011 (UTC)[відповісти]
- Авансом для новачка - та пропрацьовувати тут є ще багато чого. Успіхів!!! --Когутяк Зенко 20:51, 18 січня 2011 (UTC)[відповісти]
- Дякую за голос , але можна щось більш конкретно томущо я виставляю статтю для знаходження недоліків.--Gerbeda 16:14, 19 січня 2011 (UTC)[відповісти]
- --Вальдимар 13:51, 20 січня 2011 (UTC)[відповісти]
- --Жизель
- --Alex Blokha 15:24, 20 січня 2011 (UTC)[відповісти]
- Проти:
- Невичитаний переклад з російської. Купа помилок типу Итсио, Науруанска зі збереженням посилань типу Фірн, Джон. Російська стаття гарна, але переклад має бути якісний — NickK 17:25, 12 січня 2011 (UTC)[відповісти]
- Так ЗробленоЦі незначні орфографічні помилки я виправив. Дякую за знайдені помилки. Чесно кажучи, я цю статтю стільки разів перевіряв , але... І ще одне будь-ласка помилки типу «Науруанска» виправляйте самі, а то мені статтю перечитувати заради цієї дрібниці не хочеться.--Gerbeda 17:48, 12 січня 2011 (UTC)[відповісти]
- Можна скористатися пошуком і відразу знайти помилку. --AnatolyPm 18:52, 12 січня 2011 (UTC)[відповісти]
- Так ЗробленоЦі незначні орфографічні помилки я виправив. Дякую за знайдені помилки. Чесно кажучи, я цю статтю стільки разів перевіряв , але... І ще одне будь-ласка помилки типу «Науруанска» виправляйте самі, а то мені статтю перечитувати заради цієї дрібниці не хочеться.--Gerbeda 17:48, 12 січня 2011 (UTC)[відповісти]
Є помилки: томущо, [[Вашингтон (місто)|Вашингтон] ] і т.д. Треба замінити. - (дефіс) на — (тире) --AnatolyPm 18:52, 12 січня 2011 (UTC)[відповісти]Написана погано, багато помилок, не вікіфікована, не використовувався вікіфікатор, зображення про розподіл німецьких колоній не читається.--Вальдимар 21:21, 12 січня 2011 (UTC)[відповісти]Як на мене, стаття що тягне на добру має бути індивідуальною. А ця - практично 100% переклад. Несерйозно. --Elvis 20:12, 17 січня 2011 (UTC)[відповісти]- На скільки я знаю, в критеріях для добрих статей такого немає.--aeou 20:40, 17 січня 2011 (UTC)[відповісти]
- Може й немає, але не думаю що в серйозних іншомовних вікі займаються копіпастами і автоперекладом. Принаймні масово.--Elvis 20:58, 17 січня 2011 (UTC)[відповісти]
- Ну на даному етапі це вже не автопереклад (ви читали останню версію?). Однак якщо бачите сліди автоперекладу - виправте. В іншомовних вікі перекладами займаються, аж гай гуде. Це абсолютно нормальна практика. І статус надають доречі. А «копіпасти» - це взагалі не про переклад, це інше. Тільки не подумайте - я аж ніяк не переконую Вас проголосувати "за", я й сам не голосую. Просто Ваша позиція щодо перекладу мене здивувала.--aeou 21:04, 17 січня 2011 (UTC)[відповісти]
- Навіть якщо якісний переклад, це ж просто копія... Та й в нас чомусь всі переклади робляться саме з російської, хоча англійська, німецька чи іспанська вікіпедії найчастіше є більш інформативними.--Elvis 21:10, 17 січня 2011 (UTC)[відповісти]
- Ви хочете сказати, що росвікі малоінформативна? І взагалі ця стаття в ангвікі, іспанській вікі не вибрана і не добра, тільки в німецькій вікі добра. То з якої вікіпедії краще брати матеріал? Чи хай я перекладу статтю року росвікі вона не буде заслуговувати на статус доброї? Крім того я значно покращив вікіфікування. Та й для такого острова як Науру це доволі інформативний матеріал.--Gerbeda 13:04, 18 січня 2011 (UTC)[відповісти]
- Навіть якщо якісний переклад, це ж просто копія... Та й в нас чомусь всі переклади робляться саме з російської, хоча англійська, німецька чи іспанська вікіпедії найчастіше є більш інформативними.--Elvis 21:10, 17 січня 2011 (UTC)[відповісти]
- Переклад - нормальна практика для вікіпедії. Для цього навіть спеціальний шаблон існує.. В російській вікіпедії взагалі з десяток статей зі статусом добрих перекладено саме з української :) --Alex Blokha 15:23, 20 січня 2011 (UTC)[відповісти]
- Ну на даному етапі це вже не автопереклад (ви читали останню версію?). Однак якщо бачите сліди автоперекладу - виправте. В іншомовних вікі перекладами займаються, аж гай гуде. Це абсолютно нормальна практика. І статус надають доречі. А «копіпасти» - це взагалі не про переклад, це інше. Тільки не подумайте - я аж ніяк не переконую Вас проголосувати "за", я й сам не голосую. Просто Ваша позиція щодо перекладу мене здивувала.--aeou 21:04, 17 січня 2011 (UTC)[відповісти]
- Може й немає, але не думаю що в серйозних іншомовних вікі займаються копіпастами і автоперекладом. Принаймні масово.--Elvis 20:58, 17 січня 2011 (UTC)[відповісти]
- На скільки я знаю, в критеріях для добрих статей такого немає.--aeou 20:40, 17 січня 2011 (UTC)[відповісти]
- Утримуюсь:
- Стаття непогана, але помилок забагато — видно, що це досить неакуратний переклад. --赤子 17:50, 17 січня 2011 (UTC)[відповісти]
- --Elvis 16:11, 18 січня 2011 (UTC)[відповісти]
- Ухвала: Статті надано статус доброї за рішенням спільноти. --Вальдимар 23:39, 20 січня 2011 (UTC)[відповісти]
Дебьоський район 18—0—1
ред.- Пропонує: Пропоную наступну статтю з удмуртської тематики. Стаття про ще один з районів республіки. Після написання вже доброї Ярський район, дещо удосконалив викладення матеріалу по районам. --Вальдимар 22:57, 11 січня 2011 (UTC)[відповісти]
За кого/що | %за | Початок | Тривалість | Статус | Закінчення | |||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Дебьоський район | 18 | 0 | 1 | 100% | 12 січня 2011 | 9 днів | закінчено | 21 січня 2011 |
- За:
- --Гаврило 17:07, 12 січня 2011 (UTC)[відповісти]
- Скоро удмурти читатимуть статті тільки у нас) --Dimant 21:25, 12 січня 2011 (UTC)[відповісти]
- зауваження враховано. про ілюстрації - сумно, в нас купа добрих статей із невільними фотографіями. ви їх додавайте вже після голосування :) --On tour 21:45, 12 січня 2011 (UTC)[відповісти]
- В статті головна тема розкрита.--Gerbeda 12:50, 13 січня 2011 (UTC)[відповісти]
- трошки стилістика і типографіка шкульгає, а загалом добра. Вікіфікованість бажає кращого, проте з автором різні погляди на це--Kamelot 17:21, 13 січня 2011 (UTC)[відповісти]
- Класична енциклопедична стаття. Створена з любов'ю. В особливості географічний розділ. З повагою, Olegvdv68 06:34, 14 січня 2011 (UTC)[відповісти]
- --ZZZico 16:38, 15 січня 2011 (UTC)[відповісти]
- --Жизель
- Johnny 19:07, 15 січня 2011 (UTC)[відповісти]
- --Maxim Gavrilyuk 22:21, 15 січня 2011 (UTC)[відповісти]
- --Sagg 08:29, 16 січня 2011 (UTC)[відповісти]
- Достатньо одного погляду, щоб зрозуміти — стаття гарна. З повагою --О. Погодін 15:09, 16 січня 2011 (UTC)[відповісти]
- --Волков Михайло Левович 22:28, 16 січня 2011 (UTC).[відповісти]
- --赤子 17:50, 17 січня 2011 (UTC)[відповісти]
- Чудова стаття, автору респект --Elvis 20:14, 17 січня 2011 (UTC)[відповісти]
- Пора би вже спорядити українську вікі-вилазку - експедицію до Удмуртів, на чолі з козаком Вальдимаром :) --Когутяк Зенко 20:51, 18 січня 2011 (UTC)[відповісти]
- --Tomahiv 20:53, 18 січня 2011 (UTC)[відповісти]
- Проти:
- Утримуюсь:
1. Немає фоток, хай і не вільних. Наприклад таких http://www.panoramio.com/photo/10244585 Можу поділитися лінками якщо потрібно 2. В розділі Клімат, якщо немає кліматограми, зазвичай пишуть хоча б середню t червня та січня, це вже половина необхідної інформації 3. Хотялося б дізнатися про фактори різкого зниження населення після 1930х років: це внаслідок переділу районів чи ще чомусь? --On tour 08:59, 12 січня 2011 (UTC)[відповісти]- Щодо фоток, то я вже з цим стикався не одноразово і більшість спільноти все ж таки буде виступати за відсутність невільних зображень. Чи Ви думаєте, що я сам не бажаю красиву статтю? Щодо клімату — зроблю, чомусь вискочило з голови. Щодо населення — так, переділ районів призвів до зниження населення. Про це писати немає сенсу, адже воно було майже 90 років тому. —Вальдимар 15:30, 12 січня 2011 (UTC)[відповісти]
- Так Зроблено--Вальдимар 18:38, 12 січня 2011 (UTC)[відповісти]
- Щодо фоток, то я вже з цим стикався не одноразово і більшість спільноти все ж таки буде виступати за відсутність невільних зображень. Чи Ви думаєте, що я сам не бажаю красиву статтю? Щодо клімату — зроблю, чомусь вискочило з голови. Щодо населення — так, переділ районів призвів до зниження населення. Про це писати немає сенсу, адже воно було майже 90 років тому. —Вальдимар 15:30, 12 січня 2011 (UTC)[відповісти]
Статті не вистачає якоїсь родзинки, наприклад розділу «Розвиток туристичної галузі». Половину розділу «Історія» взагалі варто перенести до самих Дебьос --Sagg 06:36, 16 січня 2011 (UTC)[відповісти]- Щодо туризму допишу - там до речі будують туристичний комплекс Байгурезь. Щодо історії, то така доля цього району - 90% роль в історії відіграли саме Дебьоси. --Вальдимар 06:40, 16 січня 2011 (UTC)[відповісти]
- Так Зроблено--Вальдимар 07:51, 16 січня 2011 (UTC)[відповісти]
- Дещо не зовсім вдало вийшов розділ «Соціальна сфера», але нехай... --Sagg 08:29, 16 січня 2011 (UTC)[відповісти]
- Так Зроблено--Вальдимар 07:51, 16 січня 2011 (UTC)[відповісти]
- Щодо туризму допишу - там до речі будують туристичний комплекс Байгурезь. Щодо історії, то така доля цього району - 90% роль в історії відіграли саме Дебьоси. --Вальдимар 06:40, 16 січня 2011 (UTC)[відповісти]
- Необґрунтоване використання невільних зображень, особливо незрозуміло, яким чином Файл:790913114.jpg з непрацюючої сторінки ілюструє населення району. В тому ж розділі незрозуміле речення Ярський район один із 16 адміністративних районів Удмуртської Республіки, до чого це тут? «Посилання» абсолютно незрозумілі, до чого до району Священник Семен Татауров? Якщо він писав про щось районне, то це в Примітки — NickK 21:55, 17 січня 2011 (UTC)[відповісти]
- Дякую за зауваження щодо зображення. Дійсно, я помилково проставив не правильне джерела зображення - виправив. А фото ілюструю поки ще не існуючий розділ Релігія. Щодо речення про один із 16, то тут все зрозуміле - в Удмуртії лише в 16 районах удмурти складають більшість і це один з них. У посилання я закинув усі посилання, які лише знайшов в Інтернеті про район, він же не дуже популярний і відомий (сам розумієш). --Вальдимар 05:36, 18 січня 2011 (UTC)[відповісти]
- Ухвала: Статті надано статус доброї за рішенням спільноти. --Вальдимар 23:38, 20 січня 2011 (UTC)[відповісти]
- Пропонує:Стаття про державні реліквії Російської монархії та їх походження--Жизель
За кого/що | %за | Початок | Тривалість | Статус | Закінчення | |||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Історичні регалії Російської держави | 10 | 3 | 1 | 76.92% | 7 січня 2011 | 14 днів | закінчено | 21 січня 2011 |
- За:
- тугувато в нас голосуються статті про Росію:) А стаття добра як мінімум --On tour 22:22, 10 січня 2011 (UTC)[відповісти]
- --Гаврило 13:18, 11 січня 2011 (UTC)[відповісти]
- Загалом стаття непогана--Gerbeda 17:06, 12 січня 2011 (UTC)[відповісти]
- --Вальдимар 18:26, 15 січня 2011 (UTC)[відповісти]
- --О. Погодін 15:16, 16 січня 2011 (UTC)[відповісти]
- Seleonov 15:22, 16 січня 2011 (UTC)[відповісти]
- --赤子 17:50, 17 січня 2011 (UTC)[відповісти]
- Дещо Я підправлю і нехай буде доброю --Sagg 07:53, 18 січня 2011 (UTC)[відповісти]
- --ZZZico 14:30, 18 січня 2011 (UTC)[відповісти]
- Проти:
- Погана структура — стаття центрується на колекціях музеїв, а не на значенні регалій. Варто переробити вступ і змінити акценти у тексті. Тобто стаття з переліком артефактів певного музею має право на існування, але має також інакше оформлюватися. Також, якщо згадується, що деякий предмет є шедевром, слід зазначити з чиєї точки зору та дати посилання, бо подібні твердження є суб'єктивними. І ще, хоча це зробити легше, бажано виправити оформлення, щоб назви не виділялися блідим кольором та були відділені розділовими знаками від тексту. Останнє, варто прибрати надмірну вікіфікацію.—Asiox 20:31, 12 січня 2011 (UTC)[відповісти]
Написана стаття зсилається на незрозумілі посилання --Sagg 14:35, 14 січня 2011 (UTC)[відповісти]
- Доволі ґрунтовна стаття, але на жаль, не до кінця опрацьована і належно оформлена. Зокрема, досить погана вікіфікація: вступ взагалі майже не має посилань, в тексті присутні неоформлені посилання і цитати. Варто доопрацювати до кінця, і можна буде хоч на вибрану, — Johnny 19:06, 15 січня 2011 (UTC)[відповісти]
- В процесі. А щодо вікіфікації, то один з ваших попередників зробив зауваження абсолютно протилежного змісту -Жизель
- Так Зроблено А зараз? Вікіфікацію залишаю вам:) - враховуючи суперечність зауважень. Жизель
- Ви невірно трактуєте поняття «вікіфікація». Вікіфікація — це не велика кількість внутрішніх посилань (яких якраз забагато), це оформлення статті згідно стандартів. Зокрема, оформлення цитат через шаблон Шаблон:Цитата, це також відсутність неоформлених зовнішніх посилань по тексту (таких: [1], які мають бути або оформлені, як примітки, або винесені в джерела/посилання вниз статті). Власне, такі речі я прошу виправити. Johnny 14:25, 18 січня 2011 (UTC)[відповісти]
- Добре, я зроблю -Жизель
- Так Зроблено Посилання і цитати оформив--Жизель
- Матеріал викладений досить ґрунтовно і цікаво. Проте автор чи то свідомо чи ні вставляє цитати на кшталт "На Русь (я виділив) обряд коронації монарха був привнесений візантійською принцесою Софією Палеолог..." і таких спотворювань є багато. В той час Московія не була Русь як і Рязанське князівство не було під Москвою (це про Барми Старої Рязані) поки після знищення його монголо-татарами не попало потім обезкровлене під її вплив і володіння. Тому деякі з регалій радше трофеї чи знахідки на території Росії, що стали її регаліями (і їх вписали туди російські офіційні історики - згідно джерел автора сподіваюся) . Вписувати це в оманливу історичну канву у цій статті на мій погляд невірно. Після переробки і цікавого опису самих регалій (предметів) може бути гарною вибраною. --Babizhet 20:22, 15 січня 2011 (UTC)[відповісти]
- По-перше не "Московія", а Царство Всєя Русі (така її офіційна назва в 1547 - 1721 рр.), а во-вторых меньше читайте Павла Штепу и присных.С ув.Жизель.
- Шановний Жизель, Іван IV міг себе назвати офіційно хоч царем Африки і "вінчати себе на царство" своєю неканонічною, кишеньковою церквою, потім зрікатися його чи клястися пізніше на вірність ханам від того Московія відношення до київської чи галицько-волинської спадщини Русі не набувала аж ніяк. Я не знаю чим Вам завинив Павло Штепа і хто такі "присные"? Може Карамзін чи Едвард Кінан. З повагою --Babizhet 08:35, 17 січня 2011 (UTC)[відповісти]
- Ваше вульгарное маргинально-конспирологическое предложение мной в рассчёт принято не будет в любом случае.Жизель.
- Шановний Жизель, моя пропозиція була тільки вивести вашу статтю у предметне поле теми регалій без пропагандистської мішанини і підтасування фактів. А Ваш "рассчёт" мені відомий.--Babizhet 18:44, 17 січня 2011 (UTC)[відповісти]
- По-перше не "Московія", а Царство Всєя Русі (така її офіційна назва в 1547 - 1721 рр.), а во-вторых меньше читайте Павла Штепу и присных.С ув.Жизель.
- per Babizhet Bulka UA
- ???--Sagg 16:48, 18 січня 2011 (UTC)[відповісти]
- Повідомте суть вашого зауваження, будь ласка -Жизель
- Даний голос не буде враховуватись допоки не буде уточнення. --Вальдимар 18:47, 18 січня 2011 (UTC)[відповісти]
- В таком случае это неконструктивная критика. Прошу администраторов не учитывать претензии подобного рода - Жизель
- Утримуюсь:
Потрібно розібратись з посиланнями. --Sagg 06:03, 11 січня 2011 (UTC)[відповісти]Від першого фото можна очі зламати. --Вальдимар 21:16, 12 січня 2011 (UTC)[відповісти]- Так Зроблено--Жизель
- Але ж воно лишилось і так само псує очі. --Вальдимар 18:49, 14 січня 2011 (UTC)[відповісти]
- Так Зроблено Фото дійсно неякісне, прибрав його остаточно--Жизель
- Тепер краще. --Вальдимар 18:26, 15 січня 2011 (UTC)[відповісти]
- Так Зроблено--Жизель
- Загалом, чудовий матеріял, але кинувся в око недолік — зайва вікіфікація. Не треба, щоб кожне третє слово було синє, бо погіршується вигляд статті :-)--Friend 17:28, 18 січня 2011 (UTC)[відповісти]
- Добре, я опрацюю -Жизель
- Ухвала: Статті надано статус доброї за рішенням спільноти. --Вальдимар 23:36, 20 січня 2011 (UTC)[відповісти]
Тут містяться обговорення, які вже завершилися. Прохання їх не редагувати.
- Пропонує:Ця стаття про один з найдавнiших родiв вiйськ - Кiнноту--Gerbeda 08:39, 7 січня 2011 (UTC).[відповісти]
За кого/що | %за | Початок | Тривалість | Статус | Закінчення | |||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Кіннота | 7 | 5 | 0 | 58.33% | 7 січня 2011 | 14 днів | закінчено | 21 січня 2011 |
- За:
- --Гаврило 16:08, 7 січня 2011 (UTC)[відповісти]
- Гарна стаття.--Darth Wader 12:36, 12 січня 2011 (UTC)[відповісти]
- --!-ArtMaster 18:53, 12 січня 2011 (UTC)[відповісти]
- У порівнянні із статтею Герой Радянського Союзу ця гарна. --Вальдимар 21:15, 12 січня 2011 (UTC)[відповісти]
- --Жизель
- Голосую «за», але з надією, що автор її допрацює (див. аргументацію користувачів знизу) --О. Погодін 15:03, 17 січня 2011 (UTC)[відповісти]
- Проти:
- Цю статтю слід ставити не кандидатом в добрі, а на вилучення. Вона не просто не добра, вона страшна - це безладна збірка фраз про кінноту різних часів, причому густо пересипана шаблонними помилками та невірною інформацією. Рівень статті добре видно по джерелам на зразок журналу «Девичник». Знову спробувала помітити шаблоном явні та грубі помилки, але на Середньовіччі сили мої вичерпалися... Краще ніякої статті ніж таке, бо це розплідник помилок. Пане, я не хочу Вас ображати, але для написання статті на цю тематику у Вас немає навіть мінімальної військово-історичної ерудиції. Наприклад маємо класичний штамп «величезні, 2 метри у висоту (це при середньому тоді людському зростанні 150—160 см) і вагою близько тони дестріє, в раннє середньовіччя тягали не менш величезні вози з суцільними колесами» тільки от будь яка людина що дійсно цікавиться темою знає, що сучасних ваговозів вивели в XVII-XVIII, а окремі породи і в ХІХ чи на початку ХХ століття. Навіть тих ваговозів яких дійсно виводили для бою створили як породу наприкінці Тридцятирічної війни, тож фактично в бою їх і не використовували. В Середньовіччя таких коней не було і ніяких возів з суцільними колесами вони тягати не могли. Остеологічні залишки часів Київської Русі свідчать, що середній ріст коней в холці складав 115-130 сантиметрів. В давнину кінь в 1,5 метри це вже здоровезна бойова почвара. Сучасні їздові коні з ростом 1,7 метра і вагою по півтони були б мрією середньовічного лицаря. Які там 2 метри... Але це лише один маленький приклад, а в статті усе таке. --赤子 08:57, 7 січня 2011 (UTC)[відповісти]
- По-пеше, роздiли:Кіннота в давньому свiтi,Лицарство... я взяв з росiйської версiї, там не стоять джерела. Я не розумiю слiдуюче, наприклад: в роздiлi-Винайдення стремен чому поставленi шаблони {{факт}}, там є одне джерело, яке стосується всього роздiла, чи менi пiсля кожного речення ставити одне й теж джерело? По-друге прочитайте статтю Дестріє, там ясно описано зрiст та вагу.--Gerbeda 10:09, 7 січня 2011 (UTC)[відповісти]
- По-перше, хто сказав, що сказав, що в російській Вікіпедії усе добре й гарно? Тож те що Ви берете погані статті чи їх шматки і перекладаєте не знімає з Вас провини. Як відомо Вікіпедія не є АД, тож це не той випадок «і яне не я і собака не моя». По-друге, як і минулого разу шаблоном я помічаю факти які наскільки мені відомо невірні. Те що Ваше джерело, яке доречі не є за поняттями Вікіпедії АД усе це стверджує не позбавляє мене права вимагати нормальних джерел які б підтверджували ці факти. Мені треба не посилання на черговий «Девичник» чи сайт з текстом «що я недовчив у школі», а нормальні джерела — наприклад на книжку про історію певних порід коней, чи результати археологічних розкопок. Повторюю кістяки середньовічних коней століття до XIV в Європі дуже рідко більші за 130 сантиметрів. Як на сучасний погляд це поні. А створена вами стаття Дестріє це типове фолькхісторі яке нічого спільного не має ні з реальністю ні з сучасними історичними уявленнями. P.S. Тут дійсно є проблема з тим, що в 90-і, а почасти й пізніше в Росії на досить популярну військово-історичну тематику було написано багато непрофесійних книжок де різноманітні любителі подавали свої уявлення про якісь аспекти стародавньої військової справи як загальноприйняті. Особисто мені доводилося говорити з автором досить помітної свого часу книжки присвяченої холодній зброї, він чесно зізнавався, що з того рівня знань які в нього були на момент розмови він розуміє, що та книжка була ділетантизмом з багатьма відвертими помилками, більше того він в якості «захисту від дурнів» ввів туди трохи завідомо помилкової інформації - наприкалд серед історичних зразків зброї навів кілька фентезійних. Це я до того, що можна навіть знайти книжки в яких написано про лицарських коней вагою в тону які чавлять піхоту і про те як англійські лучники пробивають стрілами лицарів у броні на виліт і ще багато чого іншого тільки от історії це не стосується. --赤子 10:33, 7 січня 2011 (UTC)[відповісти]
- Ви вважаєте, що «Ражнев Г. История Кавалерии с древности до новейшего времени» не авторитетне джерело?--Gerbeda 13:21, 7 січня 2011 (UTC)[відповісти]
- Так, я вважаю цю статтю збіркою байочок, помилок та перебріханих історичних анекдотів. --赤子 16:54, 7 січня 2011 (UTC)[відповісти]
- Добре висувайте менi список, те що я повинен виправити.--Gerbeda 21:39, 8 січня 2011 (UTC)[відповісти]
- Найліпше, що Ви можете зробити для цієї теми у Вікіпедії це стерти усю статтю окрім першого абзацу і тоді може хтось колись і напише щось нормальне. І це не жарт, те що є це дійсно гірше ніж нічого. --赤子 16:47, 14 січня 2011 (UTC)[відповісти]
- Добре висувайте менi список, те що я повинен виправити.--Gerbeda 21:39, 8 січня 2011 (UTC)[відповісти]
- Так, я вважаю цю статтю збіркою байочок, помилок та перебріханих історичних анекдотів. --赤子 16:54, 7 січня 2011 (UTC)[відповісти]
- Ви вважаєте, що «Ражнев Г. История Кавалерии с древности до новейшего времени» не авторитетне джерело?--Gerbeda 13:21, 7 січня 2011 (UTC)[відповісти]
- По-перше, хто сказав, що сказав, що в російській Вікіпедії усе добре й гарно? Тож те що Ви берете погані статті чи їх шматки і перекладаєте не знімає з Вас провини. Як відомо Вікіпедія не є АД, тож це не той випадок «і яне не я і собака не моя». По-друге, як і минулого разу шаблоном я помічаю факти які наскільки мені відомо невірні. Те що Ваше джерело, яке доречі не є за поняттями Вікіпедії АД усе це стверджує не позбавляє мене права вимагати нормальних джерел які б підтверджували ці факти. Мені треба не посилання на черговий «Девичник» чи сайт з текстом «що я недовчив у школі», а нормальні джерела — наприклад на книжку про історію певних порід коней, чи результати археологічних розкопок. Повторюю кістяки середньовічних коней століття до XIV в Європі дуже рідко більші за 130 сантиметрів. Як на сучасний погляд це поні. А створена вами стаття Дестріє це типове фолькхісторі яке нічого спільного не має ні з реальністю ні з сучасними історичними уявленнями. P.S. Тут дійсно є проблема з тим, що в 90-і, а почасти й пізніше в Росії на досить популярну військово-історичну тематику було написано багато непрофесійних книжок де різноманітні любителі подавали свої уявлення про якісь аспекти стародавньої військової справи як загальноприйняті. Особисто мені доводилося говорити з автором досить помітної свого часу книжки присвяченої холодній зброї, він чесно зізнавався, що з того рівня знань які в нього були на момент розмови він розуміє, що та книжка була ділетантизмом з багатьма відвертими помилками, більше того він в якості «захисту від дурнів» ввів туди трохи завідомо помилкової інформації - наприкалд серед історичних зразків зброї навів кілька фентезійних. Це я до того, що можна навіть знайти книжки в яких написано про лицарських коней вагою в тону які чавлять піхоту і про те як англійські лучники пробивають стрілами лицарів у броні на виліт і ще багато чого іншого тільки от історії це не стосується. --赤子 10:33, 7 січня 2011 (UTC)[відповісти]
- По-пеше, роздiли:Кіннота в давньому свiтi,Лицарство... я взяв з росiйської версiї, там не стоять джерела. Я не розумiю слiдуюче, наприклад: в роздiлi-Винайдення стремен чому поставленi шаблони {{факт}}, там є одне джерело, яке стосується всього роздiла, чи менi пiсля кожного речення ставити одне й теж джерело? По-друге прочитайте статтю Дестріє, там ясно описано зрiст та вагу.--Gerbeda 10:09, 7 січня 2011 (UTC)[відповісти]
- Ну сказати, що все надзвичайно погано, на щастя, вже не можна. Але сказати, що стаття добра, поки що теж. У вступі стаття суперечить сама собі: кавале́рія (від латинського caballus — кінь) проти слово кавалерiя є похідним від Cavallo (по-італійськи кінь). Далі йдуть купа запитів на джерела, які в добрій статті мають бути виправлені. З розділу Середньовіччя знову структура стає нечіткою, запорозькі козаки якось розвивалися окремо від інших. Соціальний статус дуже куция. Стиль також потребує виправлення: В її військах служило безліч офіцерів — не лише українців та Тільки поява неймовірно глибоких пікінерських шикувань вкупі зі значною кількістю арбалетників і аркебузирів епохи Ренесансу припинило повну гегемонію цих монстрів на полі бою та подібне (неенциклопедично) — NickK 16:41, 7 січня 2011 (UTC)[відповісти]
- Ні, все саме надзвичайно погано. Речення Тільки поява неймовірно глибоких пікінерських шикувань вкупі зі значною кількістю арбалетників і аркебузирів епохи Ренесансу припинило повну гегемонію цих монстрів на полі бою погане не лише стилістикою, а тим, що воно містить купу невірних фактів. По-перше, ніяких коней-монстрів не було, по-друге, поява пікінерських баталій та втрата кіннотою в середгньовічній західній Європі ролі головної бойової сили процеси досить слабко пов'язані між собою. Це теж саме, що написати тільки поява «катюш» під кінець Другої світової війни зменшила роль бойових вертольотів. --赤子 16:54, 7 січня 2011 (UTC)[відповісти]
- поки що автор не ознайомився з літературою по темі статті. На даний момент, те що можна прочитати у літературі дуже сильно відрізняється від того що можна прочитати у статті. Це стосується як повноти викладу так і помилок --Ілля 16:49, 7 січня 2011 (UTC)[відповісти]
- взагалі дії автора довкола цієї статті мені нагадують тролізм --Ілля 18:05, 8 січня 2011 (UTC)[відповісти]
- Який тролизм, я просто своєю побутовою мовою написав.--Gerbeda 21:35, 8 січня 2011 (UTC)[відповісти]
- ви уже почали читати книжку? прочитайте і повертайтеся до написання статті. Вам уже давно-давно, часто-часто і багато-багато кажуть це зробити. Чи тут людям нічого робити як вказувати вам на кожний факт статті який суперечить тому що в літературі, на кожний факт описаний у літературі, який відсутній у статті і намагатися зрозуміти що значать ваші повідомлення написані «побутовою мовою» --Ілля 15:57, 9 січня 2011 (UTC)[відповісти]
- і вилучіть зі статті всі посилання на жіночі журнали ("Девичник"), анонімні блоги і анонімні навколоісторичні сайти і не користуйтеся більше ними як джерелами. З ВП:АД -
- Який тролизм, я просто своєю побутовою мовою написав.--Gerbeda 21:35, 8 січня 2011 (UTC)[відповісти]
- Пости, повідомлення й статті у wiki, форумах, блогах й Usenet не повинні використовуватися як первинні або вторинні джерела, оскільки для них:
- здебільшого неможливо вірогідно визначити автора тексту;
- здебільшого тексти не редагуються й не проходять перевірку на вірогідність фактів.
- зміст статті wiki може в будь-який момент змінитися.
- "Самвидав"
- Під самвидавом у рамках чинних правил розуміються опубліковані джерела, які не були предметом якої-небудь незалежної перевірки фактів, або коли ніхто не стоїть між автором й актом опублікування. Зокрема, мова йде про персональні веб-сайти і книги, видані коштом авторів. Будь-хто може створити веб-сайт або видати книгу й претендувати на статус експерта в якій-небудь галузі. З цієї причини персональні блоги й веб-сайти, книги, видані за рахунок авторів, як правило, не є прийнятними джерелами. --Ілля 16:06, 9 січня 2011 (UTC)[відповісти]
- якщо на якомусь сайті опубліковані шматки з книжки, то треба ознайомитися із самою книгою і посилатися на неї, а не на анонімний сайт --Ілля 16:27, 9 січня 2011 (UTC)[відповісти]
- взагалі дії автора довкола цієї статті мені нагадують тролізм --Ілля 18:05, 8 січня 2011 (UTC)[відповісти]
- Рівень статті досить низький, це лише колекція цікавих і не дуже цікавих фактів, але не здаєтся, що тема повністю розкрита. Також неточна/неенциклопедична лексика, наприклад, термін «варвар» чомусь з великої літери та веде на статтю про зневажливий термін. Дивною виглядає «класифакація», до якої відносять деякі випадкові групи, багато з яких є національними певних країн або відносяться до певного часу, але про це навіть ні слова. Дивною і далеко не репрезентативною здається підбірка випадкових країн, про кінноту яких автор забажав розповісти. Ну а про відсутність посилань вже казали багато. Мені не здається, що стаття скоро досягне енциклопедичного рівню, тому підтримати на «добру» її ніяк не можу.—Asiox 00:01, 13 січня 2011 (UTC)[відповісти]
- Тільки в основному це колекція не фактів, а помилок. --赤子 16:47, 14 січня 2011 (UTC)[відповісти]
- Згідний з аргументами вище. На жаль, схоже на те, що автор намагався написати статтю на таку серйозну і всеохоплюючу тему з тих джерел, які Ґуґл подає на кількох перших сторінках результатів пошуку, натомість, поважні наукові праці та видання опрацьовані не були. Ну але стаття про рід військ вимагає ґрунтовнішого підходу... Мені шкода, — Johnny 19:02, 15 січня 2011 (UTC)[відповісти]
- per 赤子 Bulka UA
- Даний голос не буде врахований допоки не буде пояснення. --Вальдимар 18:50, 18 січня 2011 (UTC)[відповісти]
- ? Пане Вальдимаре правила обрання добрих статей не вимагають пояснень чи аргументації. Лише в деяких випадках грає роль наявність чи відсутність аргументованих голосів проти, але це саме в деяких випадках, а не взагалі. Перечитайте уважніше правила. --赤子 11:18, 19 січня 2011 (UTC)[відповісти]
- Завітайте на цю сторінку і прочитайте розділ Правила обрання підрозділ Процедура вибору пункт 9. --Вальдимар 13:18, 19 січня 2011 (UTC)[відповісти]
- Вибачайте, дійсно так, як я могла таке прогледіти? А ніби ж зумисне переглядала правила... Буває. --赤子 13:26, 19 січня 2011 (UTC)[відповісти]
- Завітайте на цю сторінку і прочитайте розділ Правила обрання підрозділ Процедура вибору пункт 9. --Вальдимар 13:18, 19 січня 2011 (UTC)[відповісти]
- ? Пане Вальдимаре правила обрання добрих статей не вимагають пояснень чи аргументації. Лише в деяких випадках грає роль наявність чи відсутність аргументованих голосів проти, але це саме в деяких випадках, а не взагалі. Перечитайте уважніше правила. --赤子 11:18, 19 січня 2011 (UTC)[відповісти]
- Даний голос не буде врахований допоки не буде пояснення. --Вальдимар 18:50, 18 січня 2011 (UTC)[відповісти]
- Утримуюсь:
- Ухвала: Стаття знімається з голосування на доопрацювання за терміном та за згодою основного автора. --Вальдимар 23:34, 20 січня 2011 (UTC)[відповісти]
- Пропонує: У статті йдеться про вживання прийменників в українській мові. Буду радий вашим коментарям та зауваженням. З повагою Волков Михайло Левович 13:00, 11 січня 2011 (UTC).[відповісти]
- За:
- --Волков Михайло Левович 13:00, 11 січня 2011 (UTC).[відповісти]
- --Гаврило 13:18, 11 січня 2011 (UTC)[відповісти]
- --О. Погодін 15:00, 16 січня 2011 (UTC)[відповісти]
- Проти:
- Стаття про прийменник, написана тільки з одних довідників чи правопису, не може претендувати на статус доброї. По-перше, не вказано, чи всі сучасні українські школи морфології, чи всі науковці визнають прийменник як окрему частину мови (принаймні, такі авторитетні мовознавці Кучеренко, Вихованець, Городенська, такої частини мови узагалі не визнають), по-друге, не описано історію дослідження прийменників в українській мові, немає посилань на жодну монографію. До автора статті, будь ласка, ознайомтесь із відповідними розділами у наступних працях:
- Бевзенко С. П. Історична морфологія української мови. — Ужгород, 1960.
- Безпояско О. К., Городенська К. Г., Русанівський В. М Граматика української мови: Морфологія. — К.: Либідь, 1993.
- Вихованець І. Р. Прийменникова система української мови. — К.: Наук. думка, 1980. (монографія)
- Вихованець І. Р. Семантико-синтаксичні параметри прийменника (на матеріалі східнослов'янських мов) // Мовознавство. — 1986. — № 6.
- Вихованець І. Р. Частини мови в семантико-граматичному аспекті.— К.: Наук. думка, 1988.
- Горпинич В. О. Українська морфологія. — Дніпропетровськ: ДДУ, 2000.
- Жовтобрюх М А., Кулик Б. М. Курс сучасної української літературної мови. — К., 1965. — Ч. І.
- Загнітко А. П. Основи функціональної морфології української мови. — К.: Вища шк., 1991.
- Загнітко А. П. Теоретична граматика української мови: Морфологія. — Донецьк: ДонДУ, 1996.
- Кучеренко І. К. Теоретичні питання граматики української мови. Морфологія. — К.: Вид-во Київ. ун-ту, 1961. — Ч. 1.; 1964. — Ч. 2.
- Кучеренко І. К. Лексичне значення прийменника // Мовознавство.— 1973. — № 3.
- Леонова М В. Сучасна українська літературна мова: Морфологія.— К.: Вища шк., 1983.
- Самійленко С. П. Нариси з історичної морфології української мови. — К., 1964. — Ч. І.
- Увага: Статтю перероблено. Волков Михайло Левович 15:26, 11 січня 2011 (UTC).[відповісти]
- Вибачте, але цього недостатньо. Наполегливо прошу ознайомитися із щонайменше (!) наведеними вище працями. І по тому знову приступити до роботи над статею. З повагою, --Tomahiv 15:27, 11 січня 2011 (UTC)[відповісти]
- Увага: Статтю перероблено. Волков Михайло Левович 15:26, 11 січня 2011 (UTC).[відповісти]
- per Tomahiv. До того ж стаття не велика за об'ємом.--Sagg 14:33, 11 січня 2011 (UTC)[відповісти]
- Розмір статті — це не найважливіше. Головне — якість. Також Ви нещодавно схвалили статтю Daewoo Lanos, вона менша за обсягом ніж Прийменник в українській мові. З повагою Волков Михайло Левович 18:11, 11 січня 2011 (UTC).[відповісти]
- Чому порівняння лише з російською мовою? --Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 17:17, 11 січня 2011 (UTC)[відповісти]
- Тому що при перекладі з російської мови люди роблять багато помилок. З повагою Волков Михайло Левович 18:11, 11 січня 2011 (UTC).[відповісти]
- Який зв’язок із темою? Ви думаєте при перекладі з інших мов помилок менше? --Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 19:30, 11 січня 2011 (UTC)[відповісти]
- Тому що при перекладі з російської мови люди роблять багато помилок. З повагою Волков Михайло Левович 18:11, 11 січня 2011 (UTC).[відповісти]
- Окрім аналізу Tomahiv'а, хотілося б додати ще кілька коментарів. Досить специфічний розділ «Розбір прийменника як частини мови» (я не пам'ятаю, щоб цей розбір десь застосовувався за межами шкільних вправ) не дає відповідей на питання. Наприклад, що таке прості, складні та складені прийменники, чому в статті цього немає? З віршем Шевченка маленька проблема: в ньому немає жодного прийменника. І дуже великий розділ про прийменник по в російській мові, звісно, цінний для довідника з мовознавства, але виглядає не надто доречно — NickK 19:48, 11 січня 2011 (UTC)[відповісти]
- Стаття дійсно не дописана. --Вальдимар 21:18, 12 січня 2011 (UTC)[відповісти]
- Утримуюсь:
- Стаття ж недописана. В розділі "Історія" стоїть шаблон "допоможіть дописати розділ" Alecs 11:53, 21 січня 2011 (UTC)[відповісти]
- Там повинна бути інформація про прийменник в давньоукраїнській мові --Tomahiv 11:55, 21 січня 2011 (UTC)[відповісти]
Підсумок: стаття знята з голосування, оскільки кількість голосів «проти» перевищила кількість голосів «за» — NickK 01:39, 22 січня 2011 (UTC)[відповісти]