Вікіпедія:Запити на рецензію/Показник заломлення

Показник заломлення ред.

Тут містяться обговорення, які вже завершилися. Прохання їх не редагувати.

Ще одна стаття з фізики. Хочу висунути її на добру. Здається, освітив усі підтеми, і красиво оформив усі посилання. Проте, якщо щось забуте або вкралася якась помилка чи неточність — буду вдячний за зауваження.--BogdanShevchenko (обговорення) 20:54, 19 березня 2021 (UTC)[відповісти]

@BogdanShevchenko: Посилання оформлено добре. Дрібне зауваження:

Жовта лінія натрію взагалі-то дублет (тобто, це не одна лінія, а дві). Тому для прецизійних вимірів показника (наприклад, для оптичного скла) застосовують вимірювання в інших лініях. Не певен, що це треба розписувати детально, але згадати б одним-двома реченнями варто. Так Зроблено

Щодо змістовного наповнення й структури статті:

У визначенні сказано, що показник заломлення є числом, але далі в тексті написано, що буває й тензор. За Прохоровим (1994) цей показник визначено більш загально, як «характеристику середовища» (тобто, у загальному випадку — не просто число), і лише за деяких умов її можна охарактеризувати числом.
Наведено багато емпіричних формул, але взаємозв'язок між ними подекуди залишається незрозумілим: які з цих формул більш загальні, а які є частковими випадками (чи наближеннями) і за яких умов їх можна застосовувати. Наприклад:
- Не зазначено умови застосовності формули Лоренца—Лоренца (а вона не універсальна). Так Зроблено
- У яких випадках для розрахунку показника потрібно враховувати згасання? Чи інакше: коли згасання можна не враховувати? Так Зроблено
- Коли для показника необхідно враховувати інтенсивність світла? Так Зроблено
Інформацію про матеріали з від'ємними показниками заломлення (у розділі особливих випадків) подано перед інформацією про дотатні показники (менші одиниці), хоча й хронологічно, і за розвитком теорій мало б бути навпаки. Так Зроблено
Розділ історії закінчується 1807 роком. У ньому не згадано принцип Ферма, формулу Лоренца—Лоренца, аномальну дисперсію й багато інших речей, важливих для розуміння як розвивалася галузь.

--Olvin (обговорення) 19:00, 29 березня 2021 (UTC)[відповісти]

Дякую, всі коментарі слушні. Не можу сказати, що всі перераховані проблеми було легко виправити, але, здається зробив це. Подивіться, будь-ласка? --BogdanShevchenko (обговорення) 11:53, 1 квітня 2021 (UTC)[відповісти]

Скажіть, це означає, що по тим пунктам, які ви не відмітили, ще лишились питання? Можете тоді трохи описати, які саме, бо там же я теж повиправляв багато чого. --BogdanShevchenko (обговорення) 11:09, 2 квітня 2021 (UTC)[відповісти]

Майже всі висловлені зауваження враховано.

Щодо визначення... Особисто я б подавав його починаючи із загального вигляду (тензорної форми). А далі — «в ізотропних середовищах (газах, більшості рідин та аморфних твердих тілах, таких як скло) тензор набуває редукованого (діагонального) вигляду і тоді показник заломлення можна характеризувати просто числом (скаляром)». Але можливо, то справа смаку. Не наполягатиму.

Як на моє сприйняття, стаття вийшла складною для сприйняття, дещо перенасиченою формулами та їх виведенням. У той же час поза увагою лишаються досить прості речі, які варто було б згадати:

Надто стисло описано нормальну дисперсію (їй приділено менше уваги, ніж аномальній, хоча явище більш розповсюджене). Особисто мені не вистачає простого твердження «червоне світло заломлюється слабше, ніж блакитне». Як приклад варто сказати про веселку й хроматичну аберацію.
В розділі історії можна зазначити, що вивчення (нормальної) дисперсії заклало підвалини спектрального аналізу.
Розділи про вплив температури та густини варто об'єднати та проілюструвати прикладом із посиланням на міражі.
Формули для питомої та молекулярної рефракції варто перенести в розділи про густину та про формулу Лоренца відповідно (коли їх подано окремо, взаємозв'язок залишається незрозумілим, а формули фактично повторюються).

--Olvin (обговорення) 12:20, 2 квітня 2021 (UTC)[відповісти]

Додав, об'єднав. Єдине, що з тензором мені не дуже хочеться так робити. Все ж, такі статті в основному школярі читають, а вона і так, як ви вірно помітили, вийшла не дуже простою. Не хочеться їх з самого визначення "добивати" тензорами :) --BogdanShevchenko (обговорення) 15:25, 2 квітня 2021 (UTC)[відповісти]

Не хочете писати в преамбулі про тензори (бо складно) - то не пишіть про них взагалі. Дайте визначення для випадку скалярів, але з уточненням: «для ізотропних середовищ». Так буде коректно. --Olvin (обговорення) 16:43, 2 квітня 2021 (UTC)[відповісти]

Але ж, я написав про тензори в преамбулі. Я маю на увазі, не писати там, що "є тензором, але в ізотропних середовищах...". Це важко сприйняти тому, хто не знає, що таке тензор - а більшість читачів цієї статті не знає. Так як зараз же теж коректно, в сенсі, немає нічого неправильного. Ще трохи переробив, щоб згадати і комплексний показник у преамбулі. --BogdanShevchenko (обговорення) 20:20, 2 квітня 2021 (UTC)[відповісти]

Я мав на увазі, що в преамбулі взагалі-то не обов'язково згадувати про тензори, наприклад:

— характеристика середовища, що показує наскільки фазова швидкість розповсюдження світла в середовищі відрізняється від швидкості світла у вакуумі. Для прозорих ізотропних середовищ визначається як відношення …
Про тензори не згадується, однак визначення цілком коректне (бо зазначено обмеження — «Для прозорих ізотропних середовищ»). Про непрозорі й анізотропні середовища можна написати в окремих розділах (ближче до кінця статті, після того, як ізотропні прозорі середовища буде розглянуто з усіх боків).
Зазначу, що дуже схожий опис був в одній з початкових версій статті, проте визначення в преамбулі не містило принципово важливої умови (про ізотропність середовища). Про що я й зауважив - «лише за деяких умов показник можна характеризувати числом».

Якщо ми вважаємо, що статтю читатимуть переважно школярі, такий виклад (від простого до складного) методично виправданий. Давайте так і зробимо? --Olvin (обговорення) 23:40, 2 квітня 2021 (UTC)[відповісти]

Добре, тоді давайте так - у преамбулі лишаю лише скаляри (з уточненням про ізотропність), а решта вже буде в тілі статті. --BogdanShevchenko (обговорення) 09:30, 3 квітня 2021 (UTC)[відповісти]

Стаття зараз виглядає як розділ підручника. «Можна порахувати», «Спробуємо тепер оцінити». Хотілося б це переробити до енциклопедичного стилю. --Brunei (обговорення) 09:49, 4 квітня 2021 (UTC)[відповісти]
Прибрав дієслова типу "спробуємо", і частину "можна" (схоже, це моє слово-паразит). Втім, хочу зауважити, що конструкція "можна виразити/представити/тощо" зустрічається в енциклопедіях(у того ж Прохорова це не рідкість, коли там присутній вивід якихось формул). --BogdanShevchenko (обговорення) 08:10, 5 квітня 2021 (UTC)[відповісти]

Що ж, сподіваюсь, тепер стаття достатньо хороша, дуже дякую за вашу працю і поради, це дійсно дуже допомогло. Буду висувати її на добру.