Вікіпедія:Запити на рецензію/Ди-π-метанове перегрупування
Тут містяться обговорення, які вже завершилися. Прохання їх не редагувати.
- Буду щиро вдячний за допомогу у спрощенні розділу, у якому описується регіоселективність перегрупування для несиметричних 1,4-диєнів
- Скільки людей в Україні знає цей матеріал? --Дядько Ігор 03:24, 27 січня 2011 (UTC)[відповісти]
- Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна щороку випускає близько 15 хіміків-органіків. Курс "Внутрішньомолекулярні перегрупування та перициклічні реакції" читається на нашій кафедрі мінімум десять років. Отже мінімум 150 чоловік повинні про це знати. Boptsia 21:01, 30 січня 2011 (UTC)[відповісти]
- Чи є література, у якій хоча б назва процесу вживається українською? --Olvin 18:48, 27 січня 2011 (UTC)[відповісти]
- Тотальна більшість хімічної літератури видається англійською мовою. Україномовної літератури з органічної хімії - мізер. На мою думку, єдина гармонійна і вичерпна книга, присвячена органічній хімії -книга, видана за сприяння "Отави" під редакцією Чирви, Ярмолюка та інших. Boptsia 21:01, 30 січня 2011 (UTC)[відповісти]
- Коли я питав, то мав на увазі, чи є десь в україномовній літературі назва цієї реакції (чи то у Чирви—Ярмолюка, чи хоча б у посібниках Харківського університету). І якщо є, то чи вона саме така. Я розумію, що переклад доволі однозначний, але чого не буває. Варто навести україномовне джерело терміну, навіть якщо там лише згадується назва. --Olvin 17:27, 31 січня 2011 (UTC)[відповісти]
- Особисто я не знаходив. Російськомовний термін ru:ди-π-метановая перегруппировка можна зустріти у підручнику Реутов О.А., Курц А.Л., Бутин К.П. Органическая химия, т.4. Москва: "Бином", 2004 - с. 411
- Тотальна більшість хімічної літератури видається англійською мовою. Україномовної літератури з органічної хімії - мізер. На мою думку, єдина гармонійна і вичерпна книга, присвячена органічній хімії -книга, видана за сприяння "Отави" під редакцією Чирви, Ярмолюка та інших. Boptsia 21:01, 30 січня 2011 (UTC)[відповісти]
- Як за допомогою тега <reflist> двічі послатися на одну і ту ж статтю, щоби при цьому посилання не з'являлося другий раз у списку літератури?
- Потрібно використати іменований тег ref . Наприклад, [1]. А іншого разу [1] . --Дядько Ігор 03:24, 27 січня 2011 (UTC)[відповісти]
- Так Зроблено Виправив. Величезне спасибі за допомогу новачкам Boptsia 21:01, 30 січня 2011 (UTC)[відповісти]
- Вікіфікація: чи варто у одній статті двічі робити вікіпосилання на іншу статтю, якщо термін вживається більше одного разу?
- Час від часу варто. Люди можуть читати з середини. В межах одного абзацу - ні. --Дядько Ігор 03:24, 27 січня 2011 (UTC)[відповісти]
- Так Зроблено Виправив. Boptsia 21:01, 30 січня 2011 (UTC)[відповісти]
- Скажіть, будь ласка, чи варто подібні статті висувати у проект Вікіпедія:Кандидати у добрі статті чи ні? Чи може стаття з одного вузького питання бути визнана доброю?Boptsia 02:54, 3 лютого 2011 (UTC)[відповісти]
Зауваження
ред.- Не робіть кросвікі посилань. Це шкідливо. Якщо залишити фотосенсибілізатор червоним, то рано чи пізно така стаття з'явиться і утвориться автоматичне посилання. Якщо з послатися на англійську вікіпедію - таке посилання столятиме вічно.
- Український правопис чітко перераховує іншомовні слова, в яких зберігаєть подвоєння приголосних. Їх жменька. Тому барелен, який тим більше походить від слова барель і т.п.
- Так Зроблено Виправив. Boptsia 21:36, 30 січня 2011 (UTC)[відповісти]
- Як на мене, стаття потребує вступу, в якому говорилося б, чому цей механізм важливий або цікавий. --Дядько Ігор 03:30, 27 січня 2011 (UTC)[відповісти]
Виноски
ред.- ↑ а б Howard E. Zimmerman, Roger W. Binkley, Richard S. Givens, Maynard A. Sherwin. Mechanistic organic photochemistry. XXIV. The mechanism of the conversion of barrelene to semibullvalene. A general photochemical process// Journal of the American Chemical Society. — 89. — (1967): 3932. DOI:10.1021/ja00991a064