Віке́нтій (лат. Vincentius, ісп. Vicente; ? — 22 січня 304) — римський ранньохристиянський диякон, мученик, святий. Постраждав за віру в Христа в період гонінь на християн імператора Діоклетіана. Народився в Уесці, Тарраконська Іспанія, Римська імперія. Жив у Сарагосі. Отримав освіту завдяки опіці сарагоського єпископа Валерія. Згодом висвячений на диякона, працював кліриком у Сарагоській діоцезії. Під час переслідування християн за імператора Діоклетіана заарештований і ув'язнений у Валенсії разом із єпископом. Підданий жорстоким тортурам, після яких помер. День вшанування — 22 січня у католицькій і англіканській церквах, 11 листопада — у православних церквах. В іконописі зображується у чернечому або єпископському вбранні, з пальмовою гілкою, знаряддям тортурів, вороном тощо. Вважається патроном Валенсії та Лісабона, виробників оцту та вина. Також — Вікентій Сарагоський.

Вікентій Сарагоський
Святий Вікентій Сарагоський (Томас Гінер, XV століття)
Народився3 століття
Oscad, Conventus Caesaraugustanusd, Тарраконська Іспанія, Римська Іспанія
Помер304
Valentia Edetanorumd
·спалення
Шануєтьсякатолицизм (22 січня), православ'я (11 листопада)
У ликувеликомученик
День пам'яті22 січня (11 листопада)
ПатронПортугалія; Абрантеш, Валенсія, Лісабон, Сарагоса; винороби, цеглярі, моряки[1]
Атрибутихрест, пальмова гілка, ворон

Імена

ред.
  • Віке́нтій, або Вінцентій (лат. Vincentius, грец. Βικέντιος)
  • Вікентій Сарагоський (ісп. Vicente de Zaragoza)) — за місцем походження і діяльності.
  • Вікентій Цезар-Августинський (лат. Vincentius Caesaraugustanus) — від Цезар-Августи, античної назви Сарагоси.
  • Вінсент (англ. і фр. Vincent), Вісенте (ісп. і порт. Vicente), або Вінцент (пол. Wincenty).

Життєпис

ред.

Найдавніші згадки про життя Вікентія містяться у «Перістефаноні» (404405), збірнику гімнів Пруденція, присвячених християнським мученикам[2]. Життєпис зафіксований в «Діяннях святих»[3] датується VIII—IX століттями; він сформований на основі усних переказів[1]. Інша версія житія записана в «Analecta Bollandiana»[1].

Вікентій народився Уесці, поблизу Сарагоси, Іспанія, Римська імперія[1]. Його батьком був Евтрікій (Евтікій), а матір'ю — Енола, уродженка Оски[1]. Вікентій навчався під наставництвом сарагоського єписопа Валерія[1]. Після прийняття сану диякона, він став головним проповідником в діоцезії, позаяк єпископ був заїкою[1].

За правління імператора Діоклетіана почалися гоніння на християн. Вікентія і сарагоського єпископа арештували за наказом управителя Даціана, привели у кайданах до Валенсії й утримували у в'язниці довгий час. Згодом Валерія вигнали з Іспанії, але Вікентія піддали різноманітним тортурам вимагаючи зректися Христа. Його катували на дибі, смажили на жаровні, бичували[1]. Потім диякона знову кинули до тюремної камери, устеленої битими черепками[1]. Після цього Вікентія поклали у м'яку розкішну постіль, намагаючись похитнути його віру, але там він і помер[1].

Тіло Вікентія кинули в полі на поталу диким звірам і стерв'ятникам. Проте покійного захистив ворон, що не підпускав до нього трупоїдів[1]. Врешті-решт Даціан звелів викинути його в море. Труп святого прибило хвилями до берега, де його знайшла побожна вдова і поховала за межами Валенсії[1].

Після закінчення гонінь на місці поховання Вікентія спорудили каплицю[1]. 1175 року його мощі перевезли до Лісабона[1] й помістили до місцевої церкви.

Римський мартиролог згадує смерть Вікентія під 22 січня разом із святим Анастасієм Перським[1].

Вшанування пам'яті

ред.

Україна

ред.

Вулиця Святого Вікентія у місті Івано-Франківськ.

Світ

ред.

Вікентій — один із найшанованіших святих в Іспанії, Португалії, а також країнах іспанського і португальського світів. Його ім'я згадується в Літанії до всіх святих[1]. До кінця IV століття діяння Вікентія читалися в церквах Африки, про що свідчать відомості святого Августина[1].

На честь Вікентія Сарагоського названий острів Сент-Вінсент і країна Сент-Вінсент і Гренадини.

Патрон

ред.

Вікентій вважається покровителем виноробів, цеглярів і моряків[1].

У геральдиці

ред.

Примітки

ред.
  1. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц Mershman, Francis. St. Vincent // The Catholic Encyclopedia. Vol. 15. New York: Robert Appleton Company, 1912.
  2. Prudentius. Liber Peristephanon. V. Passio sancti Vincenti martyris.
  3. Acta Sanctorum. Ianuarii II. (16-31). Antwerpen, 1643. XXII Januarii.

Джерела

ред.

Посилання

ред.

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вікентій Сарагоський

  • Вікентій Сарагоський[недоступне посилання з червня 2019] // Католицький Медіа-Центр
  • Викентій // Православная богословская энциклопедія, т. 3. — Петроградъ: Типографія А. П. Лопухина, 1902.