Відкрити головне меню

Війна на захист республіки

Війна на захист республіки (спрощ.: 护国战争; кит. трад.: 護國戰爭; піньїнь: Hù guó zhànzhēng) — громадянська війна, що тривала в Китаї в 1915—1916 роках. Її причиною стало самопроголошення Юань Шикая імператором. За три роки до того припинила своє існування імперія Цін і була заснована Китайська Республіка. Після самопроголошення військові командири Тан Цзіяо, Цай Е і Лі Лецзюнь проголосили незалежність провінції Юньнань і відрядили війська проти Юань Шикая. В битвах армія Юаня зазнала кількох поразок, через що декілька південних провінцій також проголосили незалежність. Під таким тиском Юань Шикай був змушений зректись і за кілька місяців помер.

Війна на захист республіки
Дата 1915—1916
Місце Китай
Результат Поразка Китайської імперії
Противники
Flag of the Empire of China (1915–1916).svg Китайська імперія
Джахрія
Сідаотан
Flag of China (1912–1928).svg Армія республіки
Гелаохой


Командувачі
Flag of the Empire of China (1915–1916).svg Юань Шикай
Flag of the Empire of China (1915–1916).svg Ян Цзенсінь
Flag of the Empire of China (1915–1916).svg Ма Фусін
Flag of China (1912–1928).svg Сунь Ятсен
Flag of China (1912–1928).svg Тан Цзіяо
Flag of China (1912–1928).svg Цай Е
Flag of China (1912–1928).svg Лі Лецзюнь
Flag of China (1912–1928).svg Чень Цімей


Сили сторін
Бейянська армія 20 000


ПередумовиРедагувати

Після того, як Юань Шикай 1913 року спланував убивство Сун Цзяоженя, голова Гоміньдану Сунь Ятсен оголосив Другу революцію, що зазнала поразки. Тоді Сунь Ятсену довелось тікати до Японії, а Гоміньдан було оголошено поза законом. Від серпня 1915 року прибічники Юань Шикая почали вимагати реставрації монархії. 12 грудня того ж року Юань Шикай став імператором Китайської імперії.

Перебіг подійРедагувати

25 грудня юньнаньські генерали Цай Е й Тан Цзіяо проголосили незалежність провінції. Вони створили Армію республіки та відрядили її на війну з Юань Шикаєм. У Шанхаї до спроби антиурядового повстання вдався один із засновників Гоміньдану Чень Цімей. Юань відрядив 80 тисяч осіб на атаку Юньнаня, втім його війська зазнали значної поразки в провінції Сичуань. У лютому-березні 1916 року Ґуйчжоу й Гуансі також оголосили про свою незалежність; їхньому прикладу наслідували провінції Гуандун, Шаньдун, Хунань, Шаньсі, Цзянсі та Цзянсу. Суперечності з'явились навіть в уряді, що перебував у Пекіні. Зіштовхнувшись із таким тиском, Юань Шикай був змушений зректись 22 березня 1916 року. Після того провінції, що відокремились, увійшли знову до складу країни.

НаслідкиРедагувати

Війна стала початком розділення півночі та півдня країни після проголошення Китайської Республіки. Юань Шикай був законним президентом, однак його спробі стати імператором завадили мілітаристи з південних провінцій. Навіть після реставрації республіки Бейянський уряд більше не міг їх контролювати. Після смерті Юань Шикая він цілковито втратив контроль, і почалась внутрішня боротьба між представниками клік. Тим часом Сунь Ятсен установив у Гуанчжоу військовий уряд, що призвело до виникнення Руху на захист Конституції.

Боротьба клік тривала до Північного походу та війни центральних рівнин, коли Чан Кайші об'єднав Китай перед початком Другої японсько-китайської війни

ДжерелаРедагувати

  • 谢本书. 護國運動史. — 贵州人民出版社, 1984. — 436 p.