Самозречення
Самозрече́ння (англ. Self-abandonment), або зре́чення (англ. Abandonment)
- добровільна відмова від благ, бажань тощо[1].
- у юриспруденції добровільна відмова від прав; офіційний документ про відмову; абандон.
- у християнстві акт добровільної відмови від своєї волі, бажань і пристрастей, задля єднання з Богом. У аскетичній та езотеричній літературі розглядається як перший ступінь зближення з Господом. Внаслідок самозречення людина кориться Божественній волі, сприймає усі випробовування, які Бог посилає її душі[2].
Примітки ред.
- ↑ Самозречення // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Wynne, John. Abandonment. // The Catholic Encyclopedia. Vol. 1. New York: Robert Appleton Company, 1907.
Джерела ред.
- Wynne, John. Abandonment. // The Catholic Encyclopedia. Vol. 1. New York: Robert Appleton Company, 1907.