Відстань Чебишова
Відстань Чебишова — метрика максимуму або -метрика[1] на векторному просторі, яка визначає відстань між двома векторами як найбільшу різницю їхніх координат.[2] Названа на честь російського математика Пафнутія Чебишова.
a | b | c | d | e | f | g | h | ||
8 | 8 | ||||||||
7 | 7 | ||||||||
6 | 6 | ||||||||
5 | 5 | ||||||||
4 | 4 | ||||||||
3 | 3 | ||||||||
2 | 2 | ||||||||
1 | 1 | ||||||||
a | b | c | d | e | f | g | h |
Визначення
ред.Відстанню Чебишова між n-вимірними числовими векторами називається максимум модуля різниці компонент цих векторів. Відстань Чебишова задає метрику на . Ця відстань часто позначається через , оскільки є окремим випадком метрик .
Назви
ред.Відстань Чебишова називають також метрикою Чебишова, рівномірною метрикою, sup-метрикою і бокс-метрикою; на вона називається метрикою решітки, метрикою шахової дошки, метрикою ходу короля і 8-метрикою[3].
Властивості
ред.Куля в цій метриці має форму куба, ребра якого паралельні вісям координат. Серед метрик метрика Чебишова має кулю найбільшого об'єму при фіксованому радіусі. Одинична куля має об'єм .
Практичне застосування
ред.Відстань Чебишова використовується в задачах логістики складів[4], оскільки вона ефективно вимірює час, котрий мостовий кран витрачає на переміщення об'єкта із точки в точку. Це можливо, оскільки кран може рухатися вздовж осей та одночасно, або порізно з однаковою швидкістю вздовж кожної з них.
Також широко використовується в електронних автоматизованих системах технологічної підготовки виробництва (англ. Computer-Aided Manufacturing), зокрема, в алгоритмах оптимізації необхідного часу роботи приладдя. Багато приладів, таких як графопобудовники, свердлильні верстати, фотографопобудовники та інші як правило керуються двома двигунами в напрямках та , подібно до мостового крана, що дозволяє застосувати відстань Чебишова для оптимізації часу роботи.[5]
У сфері машинного навчання ця метрика грає важливу роль у багатьох алгоритмах, де вимірювання відстані є необхідним для аналізу подібності між великими наборами даних чи визначення ступеня відмінності між користувачами в рекомендаційних системах (кластерний аналіз).
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Cyrus. D. Cantrell (2000). Modern Mathematical Methods for Physicists and Engineers. Cambridge University Press. ISBN 0-521-59827-3.
- ↑ James M. Abello, Panos M. Pardalos, and Mauricio G. C. Resende (editors) (2002). Handbook of Massive Data Sets. Springer. ISBN 1-4020-0489-3.
- ↑ Олена Деза, Мішель Марі Деза. Глава 19. Відстані на дійсній і цифровій площинах. 19.1. Метрики на дійсній площині // Енциклопедичний словник відстаней = Dictionary of Distances. — М : Наука, 2008. — С. 276. — ISBN 978-5-02-036043-3.
- ↑ André Langevin; Diane Riopel (2005). Logistics Systems. Springer. ISBN 0-387-24971-0.
- ↑ Seitz, Charles L. (1989). Advanced Research in VLSI: Proceedings of the Decennial Caltech Conference on VLSI, March 1989. ISBN 9780262192828.
Посилання
ред.- В. А. Скворцов, Приклади метричних просторів [Архівовано 10 серпня 2011 у Wayback Machine.], Библіотека «Математическое просвещение» [Архівовано 12 січня 2014 у Wayback Machine.], випуск 9, (2001).