Вігго Мортенсен
Ві́гго (Віґґо) Пітер Мо́ртенсен-молодший (англ. Viggo Peter Mortensen Jr., англ. [ˈviːɡoʊ ˈmɔːrtənsən] / дан. [ˈviko ˈmɒːtn̩sn̩]; нар. 20 жовтня 1958, Нью-Йорк, США) — американський актор театру й кіно данського походження, найбільш відомий своєю роллю Араґорна в кінотрилогії «Володар перснів», екранізації романів англійського письменника Джона Роналда Руела Толкіна. Тричі номінант на премію «Оскар» (2008, 2017, 2019).
| Вігго Мортенсен | ||||
|---|---|---|---|---|
| англ. Viggo Peter Mortensen Jr. | ||||
.jpg) | ||||
| 2020 рік | ||||
| Ім'я при народженні | Вігго Пітер Мортенсен Viggo Peter Mortensen | |||
| Народився | 20 жовтня 1958 (66 років) Нью-Йорк, США | |||
| Національність | данець | |||
| Громадянство |  США | |||
| Діяльність | кіноактор, фотограф, поет, письменник, співак, композитор, художник, телеактор, кінопродюсер, джазмен, кінорежисер, сценарист  | |||
| Alma mater | Університет Св. Лаврентіяd | |||
| Роки діяльності | 1984 — дотепер | |||
| Партія | Демократична партія США | |||
| Дружина | Крістін Червенка (1987–1998, розлучені) | |||
| Діти | Генрі Блейк Мортенсен | |||
| Батьки | Viggo Peter Mortensend[1] Grace Gamble Atkinsond[1] | |||
| Членство | Òmnium Culturald[2] | |||
| Провідні ролі | Араґорн | |||
| IMDb | ID 0001557 | |||
| Нагороди та премії | ||||
|
| ||||
 Вігго Мортенсен у Вікісховищі | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Біографія
ред.Народився 20 жовтня 1958 року в Нью-Йорку. Мати Ґрейс Ґембл (уроджена Аткінсон), була американкою (померла 2019 р.), а батько, Віґґо Петер Мортенсен старший — данцем (помер 2017 р.); вони зустрілися в Норвегії. Дід актора по материнській лінії походив із Нової Шотландії (Канада), а сім'я його бабусі по материнській лінії була з Нової Англії (США). Родина переїхала до Венесуели, відтак до Данії, і згодом оселилася в Аргентині у провінціях Кордова, Чако й Буенос-Айрес, де він ходив у школу, а батько керував птахофермами та ранчо. Перші десять років життя Віґґо провів у Південній Америці, але в 1969, після розлучення батьків, мати знову повернулася у США. Від батька він успадкував любов до подорожей і хист до мов (говорить іспанською, може порозумітися данською, норвезькою, французькою, італійською).
У школі Віґґо грав у теніс і був капітаном шкільної команди з плавання. У 1980 році він закінчив Університет св. Лоуренса, здобувши науковий ступінь з управління та з іспанської мови. Переїхав у Данію до родичів, але, перепробувавши багато професій, у 1982 році повернувся у США з наміром стати актором. Упродовж двох років відвідував школу акторської майстерності Воррена Робертсона.
Перші десять років акторської кар'єри Мортенсена не можна назвати особливо вдалими, Віґґо рідко з'являвся в касових стрічках, віддаючи перевагу незалежним проєктам, які не приносили ані відомості, ані прибутків.
Поступово Віґґо Мортенсен набув слави актора, що підходить на ролі лиходіїв і занепалих типів, однак самого актора це анітрохи не бентежило, у роботі для нього завжди мали значення три речі: точність у зображенні персонажа, новий досвід і задоволення від самого процесу знімання. До найменшої ролі Мортенсен ставиться серйозно, практично розчиняючись у своєму персонажі. Так, наприклад, для фільму «Ідеальне вбивство» він написав усі картини й жив на горищі, орендованому для зйомок.
Поступово почав зніматися в комерційних проєктах, які принесли акторові популярність. Такі стрічки, як «Денне світло», «Пророцтво» і «Багряний приплив» зробили Мортенсена впізнаваним, на нього звернули увагу критики. Переломним у його кар'єрі став фільм Рідлі Скотта «Солдат Джейн».
Наприкінці 1990-х кінокар'єра Мортенсена невпинно йшла вгору. До того ж Денніс Гоппер допоміг йому організувати власну фотовиставку, а слідом за нею була й перша художня виставка. Віґґо Мортенсен багато часу приділяє живопису, перетворивши свій будинок на художню студію.
Актор Стюард Таунсенд, запрошений на роль Араґорна у трилогії «Володар перснів», покинув знімальний майданчик і Пітер Джексон зателефонував Мортенсену з пропозицією замінити вибулого. Порадившись із сином (адже у випадку згоди їм потрібно було провести нарізно майже рік), Віґґо прийняв пропозицію.
У 2020 році дебютував як режисер у сімейній драмі «Падіння» (англ. Falling). Він також зіграв роль головного героя-гея, на чиїх стосунках із батьком і заснований сюжет цього фільму[5].
Особисте життя
ред.
Мортенсен має подвійне американське та данське громадянство. Він заявляв, що виріс, розмовляючи англійською та іспанською мовами, і іноді відчуває, що, розмовляючи іспанською, він «може краще проникнути в суть справи»[6].
Віґґо Мортенсен був одружений із вокалісткою панк-групи X Крістін (Іксен) Червенкою. Вони познайомилися в 1986 році на зйомках фільму «Порятунок!», одружилися 1987-го, розлучилися 1998 року. 28 січня 1988 в пари народився син Генрі Блейк Мортенсен.
З 2009 року він перебуває у стосунках з іспанською акторкою Аріадною Хіль. Хоча пара проживає в Мадриді, Мортенсен проводить багато часу в Сполучених Штатах, і заявив: «Я громадянин і давній мешканець Сполучених Штатів і прив'язаний до їхніх пейзажів, історії та людей»[7][8] У нього є власність у Сендпойнті, штат Айдахо, і він проводить там час, коли не знімається у фільмах [9].
Вільний від творчості час Мортенсен воліє проводити з родиною або на самоті, не беручи участі у «світському житті».
Спорт
ред.Мортенсен висловлював симпатію до асоціативного футболу, хокею з шайбою та бейсболу. Серед його улюблених команд — аргентинський клуб «Сан-Лоренсо де Альмагро»[10], англійська команда «Фулгем»[11], іспанська команда «Реал Мадрид»[12], турецька команда «Бешикташ»[13], а також збірні Аргентини та Данії[14]. Його улюблені футболісти — Дієго Марадона та Ектор «Бамбіно» Вейра[15]. Він є фанатом «Монреаль Канадієнс» і носив футболку «Канадієнс» під своїм костюмом протягом зйомок трилогії «Володар перснів»[16]. Він також є фанатом «Нью-Йорк Метс» і в інтерв'ю, присвяченому фільму «Дорога» 2009 року, був помічений в одязі, що вказував на його підтримку команди Австралійської футбольної ліги «Коллінгвуд Магпієс»[17]. Під час виступу на «Пізньому шоу з Девідом Леттерманом» він тримав плакат, що підтримував «Нью-Йорк Джаєнтс» з НФЛ.
Підтримка України
ред.У 2024 році з'являвся у футболках з тризубом на низці світових кінофестивалів, зокрема в Глазго та у Карлових Варах. «Ми підтримуємо їх [українців] проти російської агресії, проти людей, які їй потурають в Росії, а особливо за її межами» — сказав актор[18].
У червні 2024 року за особистим бажанням приїхав до Чернівців, на кінофестиваль Миколайчук Open, де презентував свій фільм «До кінця світу»[19].
Фільмографія
ред.| Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
|---|---|---|---|---|
| 1984 | с | Джордж Вашингтон | George Washington | лейтенант Лебеф (Епізод: «#1.1») |
| 1985 | ф | Свідок | Witness | Мозес Гохлайтнер |
| 1985 | с | У пошуках завтрашнього дня | Search for Tomorrow | Бреґґ (Епізод: «#1.8837») |
| 1985 | с | ABC Afterschool Specials | Тім (Епізод: «High School Narc») | |
| 1987 | с | Поліція Маямі | Miami Vice | детектив Едді Трамбулл (Епізод: «Red Tape») |
| 1987 | ф | Порятунок | Salvation! | Джером Стемпл |
| 1987 | ф | В'язниця | Prison | Бйорк |
| 1988 | ф | Свіжі коні | Fresh Horses | Ґрін |
| 1989 | ф | Пастка | Tripwire | Ганс |
| 1990 | ф | Техаська різанина бензопилою 3 | Leatherface: Texas Chainsaw Massacre III | Текс |
| 1990 | ф | Молоді стрільці 2 | Young Guns II | Джон Вільям По |
| 1990 | ф | Дзеркальна шкіра | The Reflecting Skin | Камерон Дав |
| 1991 | ф | Індіанець-утікач | The Indian Runner | Френк Робертс |
| 1992 | ф | Рубін Каїра | Ruby Cairo | Джонні Фаро |
| 1993 | ф | Точка кипіння | Boiling Point | Ронні |
| 1993 | ф | Шлях Карліто | Carlito's Way | Лейлін |
| 1993 | ф | Молоді американці | The Young Americans | Карл Фрейзер |
| 1993 | ф | Американський якудза | American Yakuza | Нік Дейвіс / Девід Брандт |
| 1994 | ф | The Crew | Філліп | |
| 1994 | ф | Плутанина | Floundering | безпритульний |
| 1994 | ф | Євангеліє від Гаррі | Gospel According to Harry | Вес |
| 1995 | ф | Буравчик | Gimlet | Hombre |
| 1995 | ф | Чорний оксамитовий костюм | Black Velvet Pantsuit | наркоман |
| 1995 | ф | Багряний приплив | Crimson Tide | Вепс |
| 1995 | ф | Темний полудень | The Passion of Darkly Noon | Клей |
| 1995 | ф | Пророцтво | The Prophecy | Люцифер |
| 1996 | ф | Альбіно Алігатор | Albino Alligator | Гай Фукард |
| 1996 | ф | Денне світло | Daylight | Рой Норд |
| 1996 | ф | Портрет леді | The Portrait of a Lady | Каспар Гудвуд |
| 1997 | тф | Невловимий | Vanishing Point | Джиммі Ковальські |
| 1997 | ф | Солдат Джейн | GI Jane | Джон Джеймс Аргейл |
| 1997 | ф | Зброя мого брата | La pistola de mi hermano / My Brother's Gun | Хуаніто |
| 1998 | ф | Ідеальне вбивство | A Perfect Murder | Девід Шоу |
| 1998 | ф | Психо | Psycho | доктор Сем Луміс |
| 1999 | ф | Прогулянка по Місяцю | A Walk on the Moon | Волкер Джером |
| 2000 | ф | 28 днів | 28 Days | Едді Бун |
| 2001 | ф | Володар перснів: Братерство персня | The Lord of the Rings: The Fellowship of the Ring | Араґорн |
| 2002 | ф | Володар перснів: Дві вежі | The Lord of the Rings: The Two Towers | Араґорн |
| 2002 | вг | Володар перснів: Дві вежі | The Lord of the Rings: The Two Towers | Араґорн (озвучення) |
| 2003 | ф | Володар перснів: Повернення короля | The Lord of the Rings: The Return of the King | Араґорн |
| 2004 | ф | Ідальго | Hidalgo | Френк Гопкінс |
| 2005 | ф | Виправдана жорстокість | A History of Violence | Том Столл |
| 2006 | ф | Капітан Алатрісте | Alatriste | Діего Алатрісте |
| 2007 | ф | Порок на експорт | Eastern Promises | Ніколай |
| 2008 | ф | Аппалуза | Appaloosa | Еверет Гітч |
| 2008 | ф | Хороший | Good | Джон Гальдер |
| 2009 | ф | Дорога | The Road | чоловік |
| 2011 | ф | Небезпечний метод | A Dangerous Method | Зигмунд Фрейд |
| 2012 | ф | У дорозі | On the Road | Вільям Барроуз |
| 2012 | ф | У всіх є план | Everybody Has a Plan | Агустін / Педро |
| 2014 | ф | Дволикий січень | The Two Faces of January | Честер |
| 2014 | ф | Хауха | Jauja | Гуннар Дінесен |
| 2014 | ф | Далеко від людей | Loin des hommes | Дару |
| 2016 | ф | Капітан Фантастік | Captain Fantastic | Бен |
| 2018 | ф | Зелена книга | Green Book | Тоні Ліп |
| 2020 | с | Космос: можливі світи | Cosmos: Possible Worlds | Микола Вавілов (Епізод: «Vavilov») |
| 2020 | ф | Падіння | Falling | Джон Пітерсон |
| 2022 | ф | Злочини майбутнього | Crimes of the Future | Сол Тензер |
| 2022 | ф | Тринадцять життів | Thirteen Lives | Річард Стентон |
| 2023 | ф | Еврика | Eureka | Мерфі |
| 2023 | ф | До кінця світу | The Dead Don't Hurt | Гольґер Ольсен |
Примітки
ред.- ↑ а б Pas L. v. Genealogics — 2003.
- ↑ https://www.ara.cat/cultura/Viggo-Mortensen-Omnium-interessen-catalanes_0_2537146491.html
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ datos.bne.es: El portal de datos bibliográficos de la Biblioteca Nacional de España — 2011.
- ↑ Вігго Мортенсен дебютує як режисер у фільмі «Падіння». Архів оригіналу за 16 жовтня 2018. Процитовано 16 жовтня 2018.
- ↑ 10 Questions for Viggo Mortensen - TIME. web.archive.org. 13 вересня 2010. Процитовано 3 листопада 2024.
- ↑ How Viggo Mortensen Mastered the Art of Not Giving a F*ck. Esquire (амер.). 25 травня 2016. Процитовано 3 листопада 2024.
- ↑ Paiella, Gabriella (1 лютого 2021). Viggo Mortensen on 'Falling' and the Time He Was Found in the Woods as a Baby. GQ (амер.). Процитовано 3 листопада 2024.
- ↑ A Visit with Viggo . . . web.archive.org. Процитовано 3 листопада 2024.
- ↑ "Me gustaría filmar en la Argentina". web.archive.org. 8 грудня 2006. Процитовано 3 листопада 2024.
- ↑ MacKenzie, Steven (10 червня 2015). Viggo Mortensen: "It’s good to have your world turned upside down". Big Issue (амер.). Процитовано 3 листопада 2024.
- ↑ Viggo Mortensen, who played Aragorn in Lord of the Rings, says he 'loathes' Chelsea's Jose Mourinho | ESPN Blogs | ESPN.co.uk. web.archive.org. 22 липня 2017. Процитовано 3 листопада 2024.
- ↑ ŞAHİN, Fotoğraf ve haber: İbrahim (12 листопада 2012). Hollywood’da doğdu Beşiktaşlı oldu. www.hurriyet.com.tr (тур.). Процитовано 3 листопада 2024.
- ↑ Mortensen stopped by airport security. Digital Spy (брит.). 30 травня 2012. Процитовано 3 листопада 2024.
- ↑ User, Legacy. Viggo Mortensen’s heroes — yes, all of them. www.boston.com (амер.). Процитовано 3 листопада 2024.
- ↑ 'Hockey is my religion, the Canadiens are my god'. The Globe and Mail (en-CA) . 23 січня 2009. Процитовано 3 листопада 2024.
- ↑ The final seduction. The Age (англ.). 4 квітня 2009. Процитовано 3 листопада 2024.
- ↑ Зірка «Володаря перснів» Вігго Мортенсен одягнув футболку з тризубом на кінофестиваль у Глазго
- ↑ «Сам захотів приїхати»: голлівудський актор Мортенсен, який презентував фільм на фестивалі в Чернівцях
Посилання
ред.- Вігго Мортенсен на сайті IMDb (англ.)