Вівчарик золотогузий

вид птахів
Вівчарик золотогузий

Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Вівчарикові (Phylloscopidae)
Рід: Вівчарик (Phylloscopus)
Вид: Вівчарик золотогузий
Phylloscopus orientalis
(Brehm, 1855)
Ареал виду     Гніздування      Міграція      Зимування
Ареал виду     Гніздування      Міграція      Зимування
Посилання
Вікісховище: Phylloscopus orientalis
Віківиди: Phylloscopus orientalis
ITIS: 916707
МСОП: 22729503
NCBI: 322144

Вівча́рик золотогузий[2] (Phylloscopus orientalis) — дрібний птах родини вівчарикових (Phylloscopidae).

Таксономія ред.

Раніше вважався підвидом вівчарика світлочеревого (Phylloscopus bonelli), але дослідження Джорджа Сангстера та його команди в 2002 році та Девіда Паркіна в 2003 році прийшли до висновку, що птахи, які живуть у східній і західній Європі, незважаючи на подібний зовнішній вигляд, належали до різних видів. Тому західні популяції зберегли наукову назву Phylloscopus bonelli, а східні популяції розглядалися як окремий вид Phylloscopus orientalis.

Поширення ред.

Ареал гніздування простягається від Балкан до Туреччини, а Динарські Альпи є його західною межею. За оцінками, європейська популяція налічує від 28 000 до 108 000 гніздових пар. Найбільші популяції в Греції, Болгарії та Туреччині. Іноді зустрічається в Центральній Європі. Східні популяції займають зону розмноження з початку квітня до вересня, потім мігрують до Східної Африки від Судану до Ефіопії.

Мешкає в основному на лісистих схилах. Розподіл висот простягається від рівня моря до 1800 метрів.

Опис ред.

Невеликий птах, завдовжки 11-12 см з розмахом крил 18-19 см. Верхня частина тіла сірувато-коричнева, світліша, ніж у P. bonelli, а низ від дзьоба до хвоста білий. Круп зеленкуватий. Біла смуга перетинає темні очі. Дзьоб маленький і загострений, а ноги коричневі. Самці і самки мають однакове забарвлення.

Посилання ред.

  1. BirdLife International (2016). Phylloscopus orientalis: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 28 липня 2022
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.