Вусачик-несправжньогаурот чудовий

вид твердокрилих
Вусачик-несправжньогаурот чудовий
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Підклас: Крилаті комахи (Pterygota)
Інфраклас: Новокрилі (Neoptera)
Ряд: Жуки (Coleoptera)
Підряд: Всеїдні жуки (Polyphaga)
Надродина: Церамбікоїдні (Cerambycoidea Latreille, 1802)
Родина: Вусачі (Cerambycidae Latreille, 1802)
Підродина: Лептурини (Lepturinae Latreille, 1802)
Рід: Вусачик-несправжньогаурот (Pseudogaurotina Plavilstshikov 1958)
Вид: Вусачик-несправжньогаурот чудовий (P. excellens)
Біноміальна назва
Pseudogaurotina excellens
Brancs, 1874
Посилання
EOL logo.svg EOL: 348356
IUCN logo.svg МСОП: 90344071

Вуса́чик-неспра́вжньогаурот чудо́вий — (лат. Pseudogaurotina excellens Brancs, 1874) — вид жуків з родини Вусачів.

ПоширенняРедагувати

P. excellens – належить до групи гірських центральноєвропейських видів у складі європейського зоогеографічного комплексу, ендемік центральноєвропейських гірських масивів, зокрема Карпат. Дуже рідкісний вид, який потребує особливого охоронного статусу. У регіоні ареал охоплює всю територію Карпат.

ЕкологіяРедагувати

Імаго не відвідує квітів. Личинка заселяє мертві корені та прикореневу частину листяних чагарників, таких як: жимолость блакитна (Lonicera cerulea L.) й жимолость опушена (Lonicera xylosteum L.), та, можливо, культивовані жимолость татарську (Lonicera tatarica L.) та жимолость козолисту (Lonicera caprifolia L.).

МорфологіяРедагувати

ІмагоРедагувати

Розміри тіла 10-18 мм. Загальне забарвлення тіла чорне. Надкрила сині, темно-сині або фіолетові з металічним блиском. Надкрила в дуже грубій скульптурі. Вусики тонкі заходять за половину надкрил. Передньоспинка зі слабким бічним горбиком та глибокими перетяжками при основі та на вершині, і покрита дрібними стоячими волосками. Виріст передньогрудей, між тазиками, на кінці заокруглений.

ЛичинкаРедагувати

Тіло личинки плоске, голова поперечна. Наличник поперечний, верхня губа широко заокруглена, з густими щетинками. Мандибули чорні, довгі, на вершині косо зрізані. Пронотум зморшкуватий, з країв не обмежений. Ноги довгі, з коричнюватими кігтиками. Рухові мозолі черевця в дрібних гранулах, які утворюють з дорзальної сторони 4 поперечних ряди, а з вентральної – 2. 9-й терґіт черевця озброєний склеротизованим зубцем. Довжина тіла 18 мм.

Життєвий циклРедагувати

Життєвий цикл триває два роки.

ЛітератураРедагувати

  1. Бартенев А.Ф. Обзор видов жуков-усачей (Coleoptera: Cerambycidae) фауны Украины // Вісті Харківського ентомологічного товариства. — 2003 (2004). — 11, № 1-2. — с. 24-43
  2. Загайкевич І.К. Таксономия и экология усачей. — К.: Наукова Думка, 1991. — 420 с.;

ПосиланняРедагувати

  1. http://www.biolib.cz/en/taxon/id11203/
  2. http://www.cerambyx.uochb.cz/evodclad.htm
  3. http://www.faunaeur.org/full_results.php?id=115040