Відкрити головне меню

Федір Іванович Вунш (нім. Theodor Wunsch; близько 1770, Німеччина — 1836, Миколаїв) — миколаївський міський архітектор, статський радник 5-го класу, дворянин.

Федір Іванович Вунш
Теодор Вунш (нім. Theodor Wunsch)
Обсерватория Ник.jpg
Народження близько 1770Німеччина
Смерть 1836(1836)Миколаїв
Діяльність архітектор
Праця в містах Миколаїв, Херсон, Одеса, Ахтіяр
Найважливіші споруди Миколаївська астрономічна обсерваторія
Містобудівні проекти Миколаїв
Нагороди
Орден Святого Володимира 4 ступеня

Зміст

БіографіяРедагувати

Походив з обер-офіцерських дітей. У 1780-х роках був секретарем при кураторі Московського університету письменникові Михайлові Хераскові.

МістобудуванняРедагувати

З 1791 на запрошення Григорія Потьомкіна працював помічником архітектора в експедиції будівель міста Миколаєва під керівництвом Івана Князєва.

З 1796 архітектор, в тому ж році йому доручено спостерігати за будівництвом турецької мечеті в Тернівці.

Наприкінці XVIII століття Федір Вунш разом з Іваном Князєвим і Вікентієм Ванрезантом створили проекти майже всіх основних відомчих, адміністративних, культових і цивільних будинків та плану забудови міста, сформувавши його вигляд.

З 1803 по 1820 служив архітектором Чорноморського адміралтейства (Миколаїв).

У 1818 — архітектор VI-го класу, в 1821—1836 головний архітектор та голова Будівельної комісії цього департаменту (у 1823 — начальник відділення).

У діяльності Вунша спостерігаються два періоди творчої активності: у 1802—1803 і 1820—1823 роках, коли він створює багато проектів відомчих будівель у Миколаєві, Херсоні, Одесі, Ахтіярі.

В Миколаєві ним створені: план міста (1803), Морська астрономічна обсерваторія (1821—1827, нині Миколаївська астрономічна обсерваторія — остання і найбільша робота Вунша), Миколаївський кадетський корпус (1809—1810), Морський острог з лазаретом і церквою (1803 і 1820, зберігся), оранжереї при Будинку головного командира Чорноморського флоту і портів (1821, нині Миколаївський музей суднобудування і флоту), штаб- і обер-офіцерські будинки (1803), кілька казарм (1803 і 1821), магазини і майстерні Миколаївського адміралтейства (1803), госпіталь на 600 осіб, воловий та артилерійський двори (1803). Припускають, що Вуншу також належать проекти перебудови будинку Головного командира Чорноморського флоту і портів (1804, 1814, 1818, 1819, 1821), що створили його сучасний вигляд. Ймовірно, він також спроектував будинок флагманів і командирів (1826), будівля штурманського училища на мисі Порохового льоху (1820), міську управу (1808) та інші споруди.

Всього Федір Вунш займався містобудуванням Миколаєва понад 45 років, виконавши за цей час для міста більше 26 комплексних проектів. Він став першим архітектором, який займався благоустроєм Миколаєва. Розробив проект замощення, освітлення та озеленення вулиці Адміральської, проект ліхтарних стовпів, планування бульвару (1821—1826). Під керівництвом Вунша працювали архітектори К. Орлов і Л. Опацький.

Для Херсона Вунш розробив проекти Морського госпіталю, порту, офіцерських будинків і казарм.

Інша діяльністьРедагувати

Федір Вунш займався не тільки архітектурою. У 1818 році він послав міністру внутрішніх справ, письменнику і державному діячеві О. П. Козодавлеву в Петербург перекладену ним книгу про сукноткацтво і вірш «Звільнений струмок» (рос. «Освобожденный ручей»).

НагородиРедагувати

Нагороджений орденом Святого Володимира IV-го ступеня за вислугу років.

РодинаРедагувати

Син Федора Вунша Василь Федорович (1811, Миколаїв — 1854) брав участь у Кримській війні; в 1854 в чині полковника перебував при головнокомандуючому князі Меншикову, виконуючи обов'язки начальника штабу армії і будучи черговим генералом.

ПосиланняРедагувати

ДжерелаРедагувати