Вулиця Петра Франка
Ву́лиця Петра Франка — вулиця в Шевченківському районі Львова, у місцевості Клепарів. Починається від вулиці Шевченка та закінчується глухим кутом неподалік парку Кортумова Гора.
Вулиця Петра Франка Львів | |
---|---|
Місцевість | Клепарів |
Район | Шевченківський |
Назва на честь | Петра Франка |
Колишні назви | |
Червєньска, Червенська, Татарбунарська | |
польського періоду (польською) | Czerwieńska |
радянського періоду (українською) | Татарбунарська |
Загальні відомості | |
Протяжність | 775 м. |
поштові індекси | 79042[1] |
Транспорт | |
Рух | двосторонній |
Покриття | бруківка, асфальт, ґрунт |
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
Будівлі | № 3—16[2] |
Поштові відділення | ВПЗ № 42 (вул. Залізнична, 15)[1] |
Забудова | конструктивізм: польський 1930-х, радянський 1950—1960-х років[3] |
Парки | Кортумова Гора |
Зовнішні посилання | |
У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
Мапа | |
Історія
ред.Від 1934 року вулиця мала назву Червенська. 1950 року перейменована на вулицю Татарбунарську[4], в пам'ять про Татарбунарське повстання, інспіроване більшовиками в Буджаку проти румунської влади у вересні 1924 року.
18 липня 2024 року начальник ЛОВА ухвалив рішення про перейменування понад 130 вулиць в населених пунктах Львівщини, спираючись на рекомендації робочої групи з питань декомунізації при Львівській ОВА, до якої увійшли, зокрема, історики, ветерани poсійcько-української війни та активні жителі громад. Таким чином, вулиця Татарбунарська перейменована на вулицю Петра Франка, на честь українського педагога, письменника, науковця, учасника національно-визвольних змагань 1917—1920 років (військовий льотчик УГА), співзасновника Пласту Петра Франка[5].
Під час Другої світової війни на території цієї вулиці був розташований Янівський концтабір, де нацисти знищили близько 200 тисяч євреїв, українців, поляків, французів та людей інших національностей. Від часів СРСР вулицею пролягає трамвайна колія — своєрідне відгалуження маршруту № 7 — якою не курсують трамваї[3].
Забудова
ред.У забудові вулиці Петра Франка присутній польський конструктивізм 1930-х років, а також радянський конструктивізм 1950-х та 1960-х років[3].
Примітки
ред.- ↑ а б Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 30 липня 2024.
- ↑ Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 30 липня 2024.
- ↑ а б в 1243 вулиці Львова, 2009, с. 417.
- ↑ Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 61.
- ↑ У Львові та області декомунізували ще 134 вулиці: перелік. 032.ua. 18 липня 2024. Архів оригіналу за 18 липня 2024. Процитовано 30 липня 2024.
Джерела
ред.- Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. Татарбунарська вул. // 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 417. — 1000 прим. — ISBN 978-966-2154-24-5.
- Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття. — Львів : Світ, 2001. — С. 61, 95, 101. — 5000 прим. — ISBN 966-603-115-9.
Посилання
ред.- Проєкт «Вулиці Львова»: вулиця Татарбунарська. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 30 липня 2024.