Відкрити головне меню

Вулиця Отто Шмідта (Київ)

вулиця у Шевченківському районі міста Києва

Ву́лиця О́тто Шмі́дта — вулиця у Шевченківському районі міста Києва, місцевість Татарка. Пролягає від вулиць Стара Поляна і Нижньоюрківської до Половецької вулиці (продовженням слугує Багговутівська вулиця).

Вулиця Отто Шмідта
Київ
Початок вулиці
Початок вулиці
Місцевість Татарка
Район Шевченківський
Назва на честь Отто Шмідта
Колишні назви
Верхньоюрківська
Загальні відомості
Протяжність 570 м
Координати початку 50°28′05″ пн. ш. 30°29′30″ сх. д. / 50.468306° пн. ш. 30.491694° сх. д. / 50.468306; 30.491694Координати: 50°28′05″ пн. ш. 30°29′30″ сх. д. / 50.468306° пн. ш. 30.491694° сх. д. / 50.468306; 30.491694
Координати кінця 50°28′12″ пн. ш. 30°29′04″ сх. д. / 50.470083° пн. ш. 30.484639° сх. д. / 50.470083; 30.484639
Поштові індекси 04107
Транспорт
Найближчі станції метро Kiev Metro Third Line logo.svg «Лук'янівська»
Рух двосторонній
Покриття асфальт
Зовнішні посилання
Код у реєстрі 11907
У проекті OpenStreetMap r415971
Мапа
CMNS: Вулиця Отто Шмідта (Київ) на Вікісховищі

Прилучаються Соляна, Печенізька і Татарська вулиці.

ІсторіяРедагувати

Вулиця виникла у середині XIX століття. 1866 року вперше згадана під назвою Верхньоюрківська, оскільки проходить по верхній частині гори Юрковиця. Сучасна назва на честь Отто Шмідта — з 1944 року[1].

Частково збереглася малоповерхова забудова кінця XIX — початку ХХ століття (найбільше — на початку вулиці). На вулиці в юнацькі роки мешкав Отто Шмідт (будинок № 34, не зберігся). Також на вулиці (№ 40) мешкали основні фігуранти справи Бейліса (будинки також не збереглися).

ЗображенняРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Постанова виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва». Дод. № 1. Дод. № 2. // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 4, спр. 38, арк. 65–102. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.

ДжерелаРедагувати