Вулиця Газова (Львів)
Вулиця Газова — вулиця у Галицькому районі Львова, розташована поруч з історичним центром міста. Починається між будинками № 39 та № 41 на вулиці Пантелеймона Куліша і утворює неправильну перевернуту букву «Т», та сполучається з вулицею Цеховою.
| Вулиця Газова Львів | |
|---|---|
| Місцевість | Історичний центр Львова |
| Район | Галицький |
| Колишні назви | |
| Газова, Гасверкгассе | |
| польського періоду (польською) | Gazowa |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 250 м |
| поштові індекси | 79019[1] |
| Транспорт | |
| Рух | односторонній (частково)[2], двосторонній (частково) |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Будівлі | № 4—30 |
| Державні установи | почесне консульство держави Ізраїль у Західному регіоні України |
| Поштові відділення | ВПЗ № 19 (вул. Замарстинівська, 30)[1] |
| Забудова | класицизм, віденська сецесія, конструктивізм, промислова забудова ХІХ—ХХ століть[3], житлово-офісна XXI століття |
| Комерція | «Оксі Банк, хостел «Епл», готель-хостел «Вітан», ДРЦ «Планета мрій», |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
| Мапа | |
Історія ред.
На вулиці зберігся комплекс споруд, з якими пов'язана назва вулиці — будівлі колишнього газового заводу (від радянських часів — завод газової апаратури) — він почав свою роботу 1 вересня 1858 року. Під будівництво магістрат виділив ділянку старої торговиці худобою, поблизу вулиці Сонячної (нині вул. Куліша). Відтоді вулиця має назву Газова. За угодою, у 1898 році газовня безоплатно переходила у власність міста. 1940 року радянська влада націоналізує газове господарство міста, створено управління «Львівгаз», у 1947 році реорганізоване у трест, який увібрав всі галузі цього господарства. До нього увійшов і завод газової апаратури, який перед тим облаштували на місці старої міської газовні[4].
У 2016 році на вулиці Газовій провели реконструкцію під час якої замінили інженерні мережі, перемостили покриття тротуарів та проїзну частину[5].
Забудова ред.
В архітектурному ансамблі вулиці Газової переважають класицизм, віденська сецесія, конструктивізм, промислова забудова XIX—XX століть[3], житлово-офісна XXI століття. Пам'ятки архітектури місцевого або національного значення на вулиці відсутні.
Будинки ред.
№ 5-А — п'ятиповерховий житловий будинок з мансардою та вбудованим паркінгом, зданий в експлуатацію у 2019 році. На першому поверсі будинку міститься відділення № 75 ТОВ «Нова Пошта».
№ 6 — житловий будинок. Тут у міжвоєнний період працювала пекарня Абраґама Корба[3], а власник пекарні мешкав у сусідньому будинку, що на вулиці Сонячній, 45 (нині — вулиця Пантелеймона Куліша)[6].
№ 8 — житловий будинок. На першому поверсі будинку міжвоєнний період працювала ювелірна крамниця купця Хаїма Шрайбера[3][7].
№ 12 — житловий будинок. На першому поверсі будинку у міжвоєнний період працювала перукарня Стерек[3].
№ 16 — житловий будинок. Тут у міжвоєнний період працювала перукарня Цайґера[3].
№ 17 — будинок адміністрації колишньої львівської міської газовні[8]. Нині тут міститься головний офіс АТ «Оксі Банк»[9].
№ 18 — у міжвоєнний період власником будинку[10], відповідно і лазні[3], що містилася у ньому був Саломон Фанд[10]. Нині цієї адреси не існує.
№ 26 — чотириповерхова будівля, четвертий поверх якої займає готель-хостел «Вітан», решта поверхів використовуються як офісні приміщення різних компаній.
№ 28 — двоповерхова будівля котельні, споруджена, ймовірно, за спільним проєктом архітекторів Альфреда Каменобродського та Міхала Лужецького у 1890-х роках. Нетинькована цегляна споруда була характерним зразком промислової архітектури кінця XIX століття з елементами неоготики й неороманського стилю. У 2010-х роках будівля котельні не використовувалося та перебувала у занедбаному стані. Близько 2020 року, її знесли[8].
№ 30-А — будівля комерційного призначення, в якій у 2003—2016 роках містився гіпермаркет електроніки «Шок»[3]. Від 2016 року тут міститься дитячий розважальний центр «Планета мрій»[11].
№ 32 — двоповерховий будинок, в якому міститься хостел «Епл».
№ 34 — одноповерховий будинок, в якому міститься офіс компанії «Робітня» (електромонтаж, енергозабезпечення, впровадження прогресивних енергозберігаючих технологій на ринку промисловості та громадського будівництва)[12], а також майстерня та прокат карнавальних костюмів.
№ 36/3 — одноповерхова будівля, в якій розташоване почесне консульство держави Ізраїль у Західному регіоні України[13].
Транспорт ред.
Рішенням ухваленим на засіданні міської комісії з безпеки дорожнього руху 10 квітня 2019 року на частині вулиці Газової, від вулиці Куліша до будинку № 12 на вулиці Газовій, запровадили односторонній рух[2]. Рух від будинку № 12 на вулиці Газовій до вул. Цехової залишився двостороннім. З території колишнього газового заводу є проїзд на вулицю Джерельну.
Примітки ред.
- ↑ а б Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 20 липня 2021.
- ↑ а б Вікторія Ейсмунт (10 квітня 2019). Частину вулиці Газової у Львові зроблять односторонньою. Схема. tvoemisto.tv. Медіа-хаб «Твоє Місто». Архів оригіналу за 22 липня 2021. Процитовано 1 серпня 2022.
- ↑ а б в г д е ж и 1243 вулиці Львова, 2009, с. 428.
- ↑ Газовня у Львові — перша на теренах України. photo-lviv.in.ua. Фотографії старого Львова. 13 січня 2015. Архів оригіналу за 20 липня 2021. Процитовано 20 липня 2021.
- ↑ Вулицю Газову у Львові відкрили після ремонту. tvoemisto.tv. Медіа-хаб «Твоє Місто». 8 грудня 2016. Архів оригіналу за 15 лютого 2022. Процитовано 20 липня 2021.
- ↑ Księga adresowa Małopolski…: rocznik 1935/1936… — S. 193.
- ↑ Księga adresowa Małopolski…: rocznik 1935/1936… — S. 309.
- ↑ а б Остап Готь. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Газова, 28 — котельня газового заводу (не існує). lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 20 липня 2021. Процитовано 20 липня 2021.
- ↑ Офіційний сайт АТ «Оксі Банк». okcibank.com.ua. Оксі Банк. Архів оригіналу за 29 червня 2021. Процитовано 20 липня 2021.
- ↑ а б Księga adresowa Małopolski…: rocznik 1935/1936… — S. 104.
- ↑ Офіційний сайт дитячого розважального центру «Планета мрій». planetamrij.com. Архів оригіналу за 20 липня 2021. Процитовано 20 липня 2021.
- ↑ Офіційний сайт компанії ТОВ «Робітня». robitnia.com. Архів оригіналу за 5 березня 2021. Процитовано 20 липня 2021.
- ↑ Офіційний сайт Почесного консульства держави Ізраїль у Західному регіоні України. il-consul.com. Архів оригіналу за 28 червня 2021. Процитовано 20 липня 2021.
Джерела ред.
- Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. Газова вул. // 1243 вулиці Львова (1939-2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 428. — ISBN 978-966-2154-24-5.
- Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття. — Львів : Світ, 2001. — С. 14, 104. — ISBN 966-603-115-9.
- Księga adresowa Małopolski: Lwów, Stanisławów, Tarnopol z informatorem m. stoł. Warszawy, województwa krakowskiego, pomorskiego, poznańskiego i śląskiego: rocznik 1935/1936. — Kraków, 1936. — 685 s. (пол.)
Посилання ред.
- Проєкт «Вулиці Львова»: вулиця Газова. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 20 липня 2021. Процитовано 20 липня 2021.