Вулиця Вернигори (Львів)
Ву́лиця Верни́гори — вулиця у Залізничному районі міста Львова. Пролягає від вулиці Голубовича на північ у напрямку вулиці Олени Степанівни, завершується глухим кутом. Прилучається вулиця Декарта.
| Вулиця Вернигори Львів | |
|---|---|
.JPG) Південна частина вулиці | |
| Район | Залізничний |
| Назва на честь | віщого старця Вернигори |
| Колишні назви | |
| Декерта бічна наліво, Вернигори, Вернихориштрассе | |
| польського періоду (польською) | Dekerta boczna nalewo, Wernyhory |
| радянського періоду (українською) | Вернигори |
| радянського періоду (російською) | Вернигоры |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 320 м |
| Координати початку | 49°50′21″ пн. ш. 24°00′22″ сх. д. / 49.839361° пн. ш. 24.006333° сх. д.Координати: 49°50′21″ пн. ш. 24°00′22″ сх. д. / 49.839361° пн. ш. 24.006333° сх. д. |
| Координати кінця | 49°50′31″ пн. ш. 24°00′18″ сх. д. / 49.842056° пн. ш. 24.005194° сх. д. |
| поштові індекси | 79016[1] |
| Транспорт | |
| Рух | двосторонній |
| Покриття | асфальт |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Будівлі | № 3—37[2] |
| Навчальні заклади | Державний комунальний ДНЗ освіти компенсуючого типу (для дітей з вадами мови) № 23 |
| Поштові відділення | ТПС № 16 (вул. Митрополита Андрея, 10)[1] |
| Забудова | класицизм, сецесія, конструктивізм[3] |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | r3101005 |
| Мапа | |
 | |
 Вулиця Вернигори у Вікісховищі | |
Історія
ред.Вулиця утворена у 1920 році та отримала назву — Декерта бічна наліво, бо була бічною вулиці Декерта (нині — вул. Декарта). У 1934 році отримала сучасну назву — вулиця Вернигори, на згадку про міфологічного героя в українській та польській культурі, віщого старця-козака з Правобережної України Мусія Вернигори[4].
Забудова
ред.Вулиця Вернигори забудована одно-, дво- та триповерховими будинками у стилях класицизму, сецесії і конструктивізму, а також присутня сучасна забудова 2000-х років[3].
№ 7 — двоповерховий будинок збудований у стилі польського конструктивізму 1930-х років. Нині в будинку міститься Державний комунальний дошкільний навчальний заклад освіти компенсуючого типу (для дітей з вадами мови) № 23[5].
№ 23 — одноповерховий житловий будинок садибного типу. На місці цього будинку будівельною компанією «Аурбуд» на замовлення фізичних осіб Король С. І. та Древняк І. У.[6] споруджений п'ятиповерховий житловий будинок на 12 квартир. Новозбудований будинок введений в експлуатацію у IV кварталі 2021 року.
З непарного боку вулиці Вернигори при перехресті вулицею Декарта розташований дитячий майданчик, реконструйований у 2016—2017 роках.
№ 28 — триповерховий житловий будинок. На першому поверсі будинку за радянських часів містилося ательє мод 2-го розряду № 4.
Примітки
ред.- ↑ а б Точка присутності (стаціонарна). Львів—16. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 5 грудня 2021. Процитовано 9 січня 2022.
- ↑ Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 5 березня 2023.
- ↑ а б 1243 вулиці Львова, 2009, с. 406.
- ↑ Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 11.
- ↑ Дошкільний навчальний заклад № 23. dity.in.ua. Dity in UA. Процитовано 9 січня 2022.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Наталя Дуляба (12 жовтня 2018). В історичному ареалі Львова зведуть ще дві багатоповерхівки. portal.lviv.ua. Інформаційна агенція «Львівський портал». Процитовано 9 січня 2022.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
Джерела
ред.
- Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. Вернигори вул // 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 406. — ISBN 978-966-2154-24-5.
- Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття. — Львів : Світ, 2001. — С. 11. — ISBN 966-603-115-9.
- Мельник І. В. Вулиці Львова. — Харків : Фоліо, 2017. — С. 355, 356. — ISBN 978-966-03-7863-6.
Посилання
ред.- Проєкт «Вулиці Львова»: Вернигори. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 9 січня 2022. Процитовано 9 січня 2022.