Відкрити головне меню

Вулиця Івана Франка — вулиця в Івано-Франківську, що веде від вул. Незалежності до вул. Гаркуші. Знаходиться на сході центральної частини міста.

Вулиця Івана Франка
Івано-Франківськ
Будівля №39
Будівля №39
Назва на честь Івана Франка
Колишні назви
австрійського періоду (українською) Вузька Заболотівська, Камінського
радянського періоду (українською) Сталінської Конституції
Загальні відомості
Протяжність 600 м
Зовнішні посилання
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Мапа

Зміст

З історії вулиціРедагувати

 
Пам'ятник Івану Франку

Належить до найдавніших вулиць міста, відома з XVIII століття. Історична назва — Вузька Заболотівська. Їй паралельна, ближча до Середмістя — Широка Заболотівська (Грушевського).

В 1880-х отримала ім'я Камінського. Ще в 1888 р. радні не могли з'ясувати, чи вона носить ім'я відомого генерала, чи ім'я недавнього бурґомістра. Зупинилися на тому, що це — прізвище генерала Я. Камінського.

В часи ЗУНР вулицю перейменували на А. Могильницького. Німці під час окупації дали ім'я — доктора Франка, генерал-губернатора Кракова.

У радянські часи спочатку була названа вулицею Сталінської Конституції.

Від 1956 року, на відзначенні 100-річчя від дня народження великого Каменяра, отримала теперішню назву — Франка.

Опис вулиціРедагувати

Вулиця Франка — вузька, із одностороннім рухом в напрямку до вул. Незалежності, довжиною 600 метрів. Красива, засаджена каштанами й липами, що робить її дещо затемненою.

У невеликому сквері встановлено погруддя письменника, «що немов виростає зі скелі» (1978, скульптор — А. Болюк).

БудівліРедагувати

№ 4.
Колишня військова казарма. Тепер тут філія проектного інституту «Діпромісто» (після надбудови третього поверху).

№ 6.
Управління МНС в Івано-Франківській області[1] Міститься тут від 1929 року, тоді ж вона була автомобілізована.

№ 10.
5-ти поверховий житловий будинок

№ 14.
Загальноосвітня школа № 3. Єдина в Івано-Франківську з російською та польською мовами навчання. А починалась вона в (1908) році як монастир і школа сестер урсулянок, черниць католицького обряду.

№ 27.
(1913) Будинок, що належав Мелітонові Бачинському — нотаріусу, літературознавцеві, одному із засновників філії станиславівської «Просвіти», соратникові І. Франка. Очевидно, І. Франко бував гостем у цьому домі.

ГалереяРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Офіційний сайт обл. УМНС. Архів оригіналу за 4 вересень 2016. Процитовано 29 червень 2019. 

ЛітератураРедагувати

  • Головатий М.І. «200 вулиць Івано-Франківська», — Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2010. — С. 392—393